ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/7817/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
позивача - адвокат Денисенко А.Ю., адвокат Бруєнко Л.Ф.
відповідача - адвокат Магас А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 29.01.2019
та на рішення Господарського суду міста Києва
від 26.09.2018
у справі № 910/7817/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Холдинг"
про визнання правочину частково недійсним та стягнення безпідставно утриманих коштів у розмірі 898 490,88 грн,-
ВСТАНОВИВ:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Холдинг" про визнання правочину частково недійсним та стягнення безпідставно утриманих коштів у розмірі 898 490 грн. 88 коп.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 у справі №910/7817/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
3. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у даній справі апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення залишено без змін.
5. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
5.1 11.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвест ДК" (орендар за умовами договору ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна" (суборендар за умовами договору) було укладено договір суборенди №А3-А4/К-1, відповідно до умов якого орендар зобовʼязався передати в суборенду приміщення, яке знаходиться в торговому центрі, а суборендар зобовʼязався прийняти, оплатити суборенду і повернути приміщення орендарю на умовах, визначених цим договором. (а.с.18-46)
5.2 Договір набуває чинності з моменту його укладення та закінчується в останній день строку суборенди. (п.8.1 договору)
5.3 Пунктом п.8.3 договору визначено, що в цілях цього договору датою початку є 01.10.2016.
5.4 Згідно з п.8.4 договору строк суборенди починає обчислюватися з дати підписання сторонами акту прийому передачі приміщення та складає 1090 календарних днів.
5.5 У строк до 15.09.2016 суборендар зобовʼязаний сплатити орендареві гарантійний платіж. (п.14.1 договору)
5.6 Відповідно до п.14.2 договору під гарантійним платежем слід розуміти платіж по забезпеченню виконання зобовʼязань суборендаря за цим договором, який сплачується орендареві в розмірі основної орендної плати, експлуатаційних витрат згідно ставок, передбачених п.п.10.2.2, 12.3.3 договору, за 2 місяці строку суборенди і повертається суборендарю на умовах, визначених цим договором.
5.7 Для цілей п.14.2 розмір гарантійного платежу складає 1 796 981 грн. 76 коп. (п.14.3 договору)
5.8 Згідно з п.14.7 договору у випадку дострокового припинення договору внаслідок будь яких причин, крім припинення згідно п.41.6, гарантійний платіж не повертається суборендареві. а залишається у орендаря у якості неустойки за дострокове припинення договору.
5.9 У випадку дострокового припинення договору, згідно п.4.16 договору, 50% гарантійного платежу не повертається суборендареві, а залишається у орендаря у якості неустойки за дострокове припинення договору. Решта гарантійного платежу повертається суборендареві протягом 2 місяців після підписання акту привернення приміщення та після розгляду можливих зустрічних вимог орендаря, якщо інше не узгоджено сторонами.
5.10 Відповідно до п.41.6 договору суборендар має право на дострокове розірвання цього договору, за умови повідомлення про це орендаря в письмовому повідомленні не менше ніж за 180 календарних днів до дати розірвання. В такому випадку, цей договір вважається розірваним на 181 календарний день від дня отримання орендарем рекомендованого листа з повідомленням про вручення про дострокове розірвання цього договору.
5.11 Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору суборенди №А3-А4/К-1 від 11.08.2016 орендар передав, а суборендар в свою чергу, прийняв в тимчасове платне користування приміщення (секції №А3-А4) площею 377,8 кв.м., розташоване в будівлі торгово - розважального центру "Караван Megastore" за адресою: м. Київ, вул. Лугова, буд. 12, що підтверджується актом прийому передачі приміщення від 01.10.2016 (а.с.47).
5.12 27.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвест ДК" (орендар за умовами договору), Товариством з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна" (суборендар за умовами договору) та Приватним акціонерним товариством "Лекс Холдинг" (орендодавець за умовами договору) було укладено угоду про заміну сторони до договору суборенди №А3-А4/К-1 від 11.08.2016, яким сторони вирішили змінити з 01.01.2018 у договорі суборенди №А3-А4/К-1 від 11.08.2016 орендаря, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Будінвест ДК" на Приватне акціонерне товариство "Лекс Холдинг"; змінено правову кваліфікацію договору на орендні. (а.с.48-49)
5.13 Листами № 20180524004 від 24.05.2018, №20180531005 від 31.05.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна" просило зарахувати відповідача сплачений гарантійний платіж в рахунок сплати орендної плати за червень липень 2018 (а.с.50-51).
5.14 Листом № 018-ЛХ-203 від 29.05.2018 Товариство обмеженою відповідальністю "Лекс Холдинг" нагадало орендарю про необхідність здійснення орендної плати. (а.с.52)
5.15 Відповідно до платіжного доручення №7121 від 29.05.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна" перерахувало грошові кошти Товариству обмеженою відповідальністю ЛЕКС ХОЛДИНГ у розмірі 1 122 274 грн. 55 коп. за оренду приміщення за червень 2018 (а.с.54)
5.16 Листом № 018-ЛХ-222 від 06.06.2018 у відповідь на листи позивача орендодавець повідомив, що залишить 50% гарантійного платежу собі. (а.с.55)
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
6. 25.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою вих. № 20190225007 від 25.02.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 та на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 у справі № 910/7817/18, підтвердженням чого є відтиск вхідного штампу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на першому аркуші касаційної скарги.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 910/7817/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 26.02.2019.
8. Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 910/7817/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна" вих. № 20190225007 від 25.02.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 та на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2018; призначено розгляд касаційної скарги на 10.04.2019 о 14 год. 15 хв.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.
9. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Товариством з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги повністю.
10. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
10.1 Судами не було досліджено зібрані у справі докази, зокрема не було досліджено положення укладеної сторонами Додаткової угоди від 03.07.2018.
10.2 Судом було надано неправильне тлумачення положенням статті 546 Цивільного кодексу України, не застосовано положення статей 549, 610 - 611, 653 Цивільного кодексу України, статей 217, 230 Господарського кодексу України.
11. Представники скаржника в судовому засіданні підтримали касаційну скаргу з підстав викладених в ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
12. Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти касаційної скарги.
Позиція Верховного Суду
13. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
14. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
15. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
16. Відповідно до статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.
17. У відповідності до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
18. Згідно статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
19. Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
20. Як встановлено судами попередніх інстанцій, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що пункт 14.7 договору підлягає визнанню недійсним, оскільки сплаті неустойки має передувати факт порушення стороною зобовʼязання, а використання суборендарем такого права не може вважатись порушенням договору.
21. Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовʼязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
22. Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
23. Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовʼязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовʼязкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.