ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 924/678/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Підгірська Г. О.,
за участю представників:
позивача - не зʼявилися,
відповідача - Грищенко І. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 (судді: Філіпова Т. Л., Гудак А. В., Бучинська Г. Б.) і рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.12.2018 (суддя Муха М. Є.) у справі
за позовом Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод"
до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив"
про визнання недійсним договору поставки,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У серпні 2018 року Дочірнє підприємство "Старокостянтинівський молочний завод" (далі - ДП "Старокостянтинівський молочний завод") звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" (далі - СВК "Перший національний виробничий кооператив") про визнання недійсним договору поставки від 19.09.2017 № ВСП/2009-17 (далі - договір від 19.09.2017).
Позовні вимоги із посиланнями на положення статей 93, 203, 207, 215 Цивільного кодексу України обґрунтовано тим, що договір від 19.09.2017 укладено від імені позивача генеральним директором із перевищенням повноважень, поставку товару за таким договором здійснено не було, оплату не здійснено.
1.2. У відзиві на позов СВК "Перший національний виробничий кооператив" заперечив проти його задоволення, просив відмовити у позові, зокрема наголосив, що факт відсутності у генерального директора позивача повноважень на укладення від імені підприємства спірного договору не створює правових підстав для недійсності такого договору, оскільки у цьому випадку відбулося його подальше схвалення договору шляхом прийняття товару.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04.12.2018 позов задоволено. Визнано недійсним договір від 19.09.2017, укладений між ДП "Старокостянтинівський молочний завод" і СВК "Перший національний виробничий кооператив". Здійснено розподіл судових витрат.
Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив із того, що спірний договір укладено генеральним директором позивача із перевищенням повноважень, а рішення про схвалення цього договору засновником позивача - Приватним акціонерним товариством "Компанія з управління активами "Довіра-Капітал" (далі - ПрАТ "Компанія з управління активами "Довіра-Капітал") прийнято не було.
2.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.12.2018 залишено без змін із тих самих підстав.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. СВК "Перший національний виробничий кооператив", не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, подав касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 і рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.12.2018, в якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Підставами для скасування судових рішень, на думку СВК "Перший національний виробничий кооператив", є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, недослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення цього спору.
Скаржник наголошує, що у наведеному випадку відбулося наступне схвалення позивачем спірного договору, та стверджує, що факт поставки товару за оспорюваним договором установлено Господарським судом Хмельницької області у справі № 924/234/18 (рішення від 01.08.2018, залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 і постановою Верховного Суду від 24.01.2019), що за змістом статті 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягає повторному доведенню. Скаржник акцентує, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань немає відомостей про наявність обмежень у керівника позивача, тому відповідач не знав і не міг знати про будь-які обмеження.
Крім того, СВК "Перший національний виробничий кооператив" посилається, зокрема, на постанови Верховного Суду України від 27.04.2016 у справі № 6-62цс16, від 19.08.2014 у справі № 3-38гс14, від 19.08.2014 у справі № 3-59гс14, від 06.04.2016 у справі № 3-84гс16 і постанови Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 921/311/17-г/7, від 25.10.2018 у справі № 910/19164/17, від 16.10.2018 у справі № 910/20790/17, від 25.04.2018 у справі № 910/9915/17, від 10.04.2018 у справі № 910/11079/17, від 16.05.2018 у справі № 910/1163/17 та акцентує, що за змістом частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, чого суди попередніх інстанцій у цьому випадку не зробили.
3.2. Від ДП "Старокостянтинівський молочний завод" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому підприємство просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а оскаржені судові рішення - без змін як законні та обґрунтовані. Зокрема, позивач посилається на те, що товар за договором від 19.09.2017 поставлено і оплачено не було; відповідач знав і не міг не знати про обмеження повноважень генерального директора позивача.
3.3. СВК "Перший національний виробничий кооператив" у додаткових поясненнях наголошує на факті поставки товару за спірним договором, що установлено під час розгляду іншої господарської справи № 924/234/18.
3.4. Від ДП "Старокостянтинівський молочний завод" надійшла промова у судових дебатах, уточнення промови у судових дебатах, а також клопотання про відмову у прийнятті додаткових пояснень відповідача, обґрунтоване, зокрема, тим, що обставини, встановлені судами при вирішенні спору у справі № 924/234/18, не впливають на визнання спірного договору недійсним; на дату ухвалення рішення у цій справі (№ 924/678/18) судове рішення у справі № 924/234/18 ще не набрало законної сили; подальшого схвалення правочину уповноваженою особою не відбулося.
3.5. Від ДП "Старокостянтинівський молочний завод" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звʼязку із неможливістю представника бути присутнім у судовому засіданні суду касаційної інстанції, яке колегія суддів залишає без задоволення, беручи до уваги, що у судовому засіданні 19.03.2019 представники позивача надавали пояснення і оголошувалася перерва до 16.04.2019, та зважаючи на обмеженість строків розгляду касаційної скарги.
4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
4.2. Як установлено господарськими судами та підтверджено матеріалами справи, 19.09.2017 між СВК "Перший національний виробничий кооператив" - постачальником (в особі виконавчого директора Грищука В. А., який діє на підставі статуту) та ДП "Старокостянтинівський молочний завод" - покупцем (в особі генерального директора Гордійчука Ю. А., який діє на підставі статуту) укладено договір поставки № ВСП/2009-17, за умовами якого постачальник зобовʼязується поставити в обумовлені договором строки молочну продукцію, а покупець зобовʼязується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму за умовами цього договору.
За змістом пунктів 1.2- 1.7 договору від 19.09.2017 вид, асортимент, кількість, загальна вартість товару зазначаються у накладній на кожну партію товару, яка є невідʼємною частиною цього договору. Ціна за одиницю товару відповідної якості - 92,16 грн з ПДВ за 1 кг. Кількість товару - 16 665,3 кг. Загальна ціна договору становить 1 535 874,05 грн. Замовлення товару може бути зроблено в усній або письмовій формі. Підтвердженням виконання замовлення сторони домовилися вважати факт відпуску товару за видатковою накладною. Право власності на товари та ризик випадкової загибелі та/або псування товару переходить до покупця з моменту підписання його представником видаткової накладної. Усі видаткові накладні, оформлені між сторонами протягом строку дії договору, вважаються виданими на підставі та в межах договору, навіть за відсутності вказівки (посилання) на договір у самій видатковій накладній, і є невідʼємною частиною договору. Постачальник гарантує, що товар є новим і він (постачальник) є власником товару, який нікому не проданий, у наймі (оренді), у податковій або іншій заставі, під забороною на відчуження не перебуває, вільний від прав, претензій і позовів третіх осіб.
Постачальник зобовʼязується упакувати та надати товар на умовах, передбачених договором; замінити неякісний товар на якісний упродовж 5 (пʼяти) календарних днів з моменту звернення покупця. Покупець, у свою чергу, зобовʼязується прийняти та оплатити товар в порядку і на умовах, передбачених договором (пункт 2.1 договору).
Згідно з пунктом 3.1 спірного договору оплата здійснюється покупцем у гривнях України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника за мірою використання товару, але не пізніше 20.12.2017. Зміна форми, порядку проведення розрахунків допускається лише за додатковим письмовим договором сторін.
Поставка товару здійснюється зі складу Постачальника згідно з правилами INCOTERMS у редакції 2010 року на умовах EXW. Поставка товару здійснюється до 3 (трьох) календарних днів (пункти 4.1, 4.2 договору).
У розділі 6 договору від 19.09.2017 сторони врегулювали порядок приймання-передачі товару. Так, приймання товару за кількістю та якістю здійснюється згідно з накладними та показниками якості, наведеними у ГОСТах та в іншій нормативно-технічній документації на цей вид товару, відповідно вимог Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості", затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6, та Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості", затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7.
Відповідальність сторін визначено у розділі 7 спірного договору, а саме: за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України; застосування господарських санкцій не звільняє сторони від обовʼязку виконати зобовʼязання в натурі; сторона, яка порушила грошове зобовʼязання згідно з чинним договором, зобовʼязана сплатити на користь іншої сторони за весь період прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу протягом усього терміну прострочення.
Договір може бути змінений, розірваний лише за взаємною згодою сторін. Усі зміни та доповнення до договору виконуються лише в письмовій формі та підписуються сторонами. Договір підписаний сторонами і переданий за допомогою факсимільного звʼязку, має юридичну силу із подальшою заміною на оригінал з мокрою печаткою (розділ 11 договору від 19.09.2017).
Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017 (пункт 12.1 договору).
Господарські суди також установили, що на час укладення спірного договору поставки позивач здійснював свою діяльність на підставі статуту в редакції, затвердженій рішенням власника ДП "Старокостянтинівський молочний завод" від 27.04.2017 № 27/04.
За змістом пункту 1.2 статуту власником підприємства є ПрАТ "Компанія з управління активами "Довіра-Капітал".
Згідно з пунктом 8.1 статуту управління підприємством здійснює його власник, який вирішує всі питання, повʼязані із діяльністю підприємства.
Поточна діяльність підприємства здійснюється генеральним директором. При призначенні генерального директора із ним укладається трудовий договір, в якому визначаються компетенція, права, обовʼязки і відповідальність перед власником, умови матеріального забезпечення і звільнення з посади (пункт 8.3 статуту).