1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



16 квітня 2019 року

м. Київ



Справа № 910/10071/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,



за участю секретаря судового засідання - Варави Ю.В.,



представників учасників справи:

позивача - Дубей В.Ю.,

відповідача - Кучеренко О.В.,



розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Велес"



на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Привалов А.І.

від 10.10.2018 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Агрикова О.В., Чорногуз М.Г., Хрипун О.О.

від 29.01.2019



за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Велес"

про розірвання договору та стягнення 484 483,58 грн.



ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог



1. 30 липня 2018 року позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача 299 855,78 грн пені, 184 627,80 грн штрафу та розірвання договору поставки зернових культур від 19.10.2017 № 34-117-02.



2. Позовна заява мотивована істотним порушення відповідачем умов зазначеного договору щодо поставки товару, у визначених договором розмірах та строках.



Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій



3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 184 627,80 грн штрафу та 298490,04 грн пені. Розірвано договір поставки зернових культур від 19.10.2017 №34-117-02, укладений між позивачем та відповідачем. В іншій частині позову відмовлено.



4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.



5. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобовʼязання щодо поставки всієї продукції у строки, визначені договором поставки зернових культур від 19.10.2017 №34-117-02, що призвело до істотного порушення з боку відповідача умов зазначеного договору.



Короткий зміст вимог касаційної скарги



6. 25 лютого 2019 року відповідач подав касаційну скаргу.



7. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018, постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.



СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ



8. 19 жовтня 2017 року між Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (надалі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейт Велес" (надалі - Постачальник) був укладений договір поставки зернових культур № 34-117-02 (надалі - Договір).



9. Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобовʼязується в порядку та на умовах, визначених Договором, поставляти Покупцю протягом 2017 року зернові культури, включаючи похідні від зернових продукти їх обробки, переробки, субпродукти тощо (далі - продукція), а Покупець зобовʼязується в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти й оплатити поставлену продукцію.



10. Згідно з пунктом 1.2 Договору загальна кількість продукції, що є предметом поставки за Договором, її дольове співвідношення за видами та кількістю визначається додатковими угодами, що укладаються сторонами протягом дії Договору, та які після їх підписання уповноваженими представниками сторін є невідʼємними частинами Договору.



11. Пунктом 2.1 Договору передбачено, що ціна на продукцію, що поставляється за Договором, встановлюється у додаткових угодах, що укладаються сторонами протягом дії Договору, та які після їх підписання уповноваженими представниками сторін є невідʼємними частинами Договору.



12. Пунктом 3.1 Договору передбачено, що асортимент (вид) продукції, що є предметом поставки за Договором, визначається у додаткових угодах, що укладаються сторонами протягом дії Договору, та які після їх підписання уповноваженими представниками сторін є невідʼємними частинами Договору.



13. Відповідно до пункту 4.1 Договору Постачальник зобовʼязується постачати Покупцеві продукцію узгодженими партіями та згідно укладених сторонами додаткових угод до Договору.



14. Пунктом 7.4 Договору передбачено, що за порушення строків поставки продукції Постачальник сплачує Покупцеві неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення зобовʼязання від вартості несвоєчасно поставленої або непоставленої продукції за кожен день прострочення виконання зобовʼязання.



15. Відповідно до пункту 7.5 Договору одностороння відмова Постачальника від виконання своїх зобовʼязань, що випливають з Договору, тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих Покупцю цими діями прямих збитків та покладає на нього обовʼязок одноразово сплатити штраф у розмірі 10% від вартості непоставленої продукції.



16. Додатковою угодою № 3 до Договору сторони визначили асортимент, обсяг, ціну, строк та місце поставки продукції, а саме: кукурудза, загалом 500,00 тонн, за ціною 4 200,00 грн з ПДВ за тонну, протягом періоду з 29.11.2017 по 13.12.2017, адреса поставки: Бершадське МПД ДП "Укрспирт", Вінницька обл., Бершадський район, м. Бершадь, вул. Іполита Зборовського, 1.



17. Загальна ціна продукції, яку відповідач зобовʼязався поставити позивачу становить 2100000,00 грн.



18. На виконання умов Договору відповідачем поставлено позивачу 60,41 тонн продукції на суму 253722, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною №178 від 30.11.2017.



19. Іншу частину продукції на суму 2 100 000,00 грн, передбачену умовами Договору до поставки, відповідачем взагалі не поставлено.



АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу



20. Відповідач у касаційній скарзі зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми процесуального права, оскільки, суд першої інстанції не мав права самостійно визначати розгляд справи у спрощеному порядку. На думку відповідача, визначати розгляд справи у спрощеному порядку суд першої інстанції мав право виключно за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача. Однак, позивачем відповідного клопотання не заявлялось.



21. Відповідач також зазначає, що особа, яка здійснювала представництво позивача під час розгляду даної справи не є повноважною особою на вчинення будь яких процесуальних дій, оскільки така особа не має процесуального статусу представника - не є ні адвокатом, ні законним представником.



22. Відповідач також зазначає про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, оскільки застосування до відповідача застосованих санкцій за спірним договором є недопустимим.



Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу



23. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, оскільки вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм чинного законодавства.



НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ



24. Господарський кодекс України



Стаття 193 частина 1

Субʼєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовʼязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовʼязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.



Стаття 230 частина 1

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовʼязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовʼязання.



Стаття 231 частина 4

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовʼязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовʼязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).



25. Цивільний кодекс України



Стаття 509 частина 1

Зобовʼязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовʼязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовʼязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовʼязку.



Стаття 525

Одностороння відмова від зобовʼязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.



Стаття 526 частина 1

Зобовʼязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.



Стаття 530 частина 1

Якщо у зобовʼязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).



Зобовʼязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.



Стаття 546 частина 1

Виконання зобовʼязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.



Стаття 549 частина 1

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовʼязання.



Стаття 610

Порушенням зобовʼязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовʼязання (неналежне виконання).



Стаття 612 частина 1

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовʼязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.



Стаття 628 частина 1

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовʼязковими відповідно до актів цивільного законодавства.



Стаття 629

Договір є обовʼязковим для виконання сторонами.



Стаття 655

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовʼязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовʼязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.



Стаття 663

Продавець зобовʼязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.



Стаття 712 частини 1, 2

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовʼязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повʼязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовʼязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.



До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.


................
Перейти до повного тексту