1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



09 квітня 2019 року

м. Київ



Справа № 903/393/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.,

за участі секретаря судового засідання Співака С.В.



учасники справи:

позивач - Виконавчий комітет Луцької міської ради,

представник позивача - Андрусяк І.В. (довіреність № 1.1-8/1389 від 15.03.2019),

відповідач - Підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю ВТП "Санрайз" ЛТД,

представник відповідача - Давидюк В.Г. (ордер ВЛ № 000,060269 від 05.04.2019),



розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Виконавчого комітету Луцької міської ради,

на рішення Господарського суду Волинської області

від 20.08.2018

у складі судді: Демʼяк В.М.,

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 22.11.2018

у складі колегії суддів: Грязнов В.В. (головуючий), Філіпова Т.Л., Мельник О.В.,



у справі за позовом

Виконавчого комітету Луцької міської ради,

до Підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю ВТП "Санрайз" ЛТД

про визнання укладеним договору № 15 від 18.04.2018 на перевезення пасажирів,



ВСТАНОВИВ:



ІСТОРІЯ СПРАВИ



Короткий зміст позовних вимог



1. Виконавчий комітет Луцької міської ради звернувся до Господарського суду Волинської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ВТП "Санрайз" Лтд про визнання укладеним договору від 18.04.2018 № 15 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом в редакції типового договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом затвердженого рішенням виконкому Луцької міської ради від 14.10.2010 № 659-1 відповідно до конкурсної документації.



Короткий зміст рішення суду першої інстанції



2. Рішенням Господарського суду Волинської області від 20.08.2018 у справі № 903/393/18 відмовлено у задоволенні позовних вимог.



3. Рішення мотивоване тим, що Луцька міська рада є органом місцевого самоврядування, а згідно ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) право на затвердження типових договорів надано Кабінету міністрів України, або у випадках передбачених законом, іншим органам державної влади. Тому, договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування не можна вважати, ані типовим договором, ані договором приєднання, а субʼєкти спірних правовідносин не обмежені його умовами та не позбавлені права визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення. Разом з тим, положення запропонованого Луцькою міською радою проекту договору не узгоджуються з вимогами чинного законодавства України та суперечать принципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, які визначені ст. 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".



4. Під час розгляду справи, господарським судом першої інстанції було встановлено:



4.1. Рішенням виконавчого комітетом Луцької міської ради № 228-1 від 18.04.2018 затверджено результати конкурсу на перевезення пасажирів у місті Луцьку відповідно до протоколу засідання конкурсного комітету від 16.04.2018 щодо визначення у місті Луцьку за автобусними маршрутами загального користування:

- № 17 "Центральний ринок" - Завокзальний ринок" - ТОВ ВТП "Санрайз" ЛТД;

- № 17а "Центральний ринок" - Завокзальний ринок" - КП "Луцьке підприємство електротранспорту" та доручено управлінню транспорту та звʼязку підготувати необхідні матеріали для укладення договір на перевезення пасажирів у місті Луцьку з переможцями конкурсу.



4.2. Позивач передав відповідачу два підписаних примірники договору № 15 від 18.04.2018 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, відповідно до умов якого організатор надає перевізнику право на перевезення пасажирів за маршрутом № 17 Центральний ринок Завокзальний ринок (за графіком руху та режимом виконання перевезень пасажирів: 6 автобусів у звичайному режимі руху) і визначає рухомий склад для роботи на даному маршруті, а саме: автобуси, зазначені у додатку, який є невідʼємною частиною договору.



4.3. Відповідач надіслав позивачу підписаний примірник договору від 18.04.2018 з протоколом розбіжностей щодо внесення змін до п. 2.2.15 договору та доповнення договору пунктами, на що отримав відповідь (лист від 23.05.2018 №1.1-15/3897) про відмову у підписанні протоколу розбіжностей до договору з посиланнями на рішення виконавчого комітету від 14.10.2010 № 659-1 "Про конкурс на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку".



Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції



5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 у справі № 903/393/18, вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду залишено без змін.



6. Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, апеляційний суд вказав на те, що договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування не можна вважати ні типовим договором, ні договором приєднання, а тому субʼєкти спірних правовідносин не обмежені його умовами та не позбавлені права визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення.



Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 20.08.2018 та постановою апеляційного господарського суду від 22.11.2018, Виконавчий комітет Луцької міської ради звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, з вимогою їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.



КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ



8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 903/393/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2019.



9. Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2019, касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.



10. Ухвалою від 15.02.2019 Верховний Суд прийняв справу № 903/393/18 Господарського суду Волинської області до провадження та відкрив касаційне провадження; призначив розгляд справи на 09.04.2019.



11. В засідання суду касаційної інстанції зʼявились представники позивача та відповідача, які надали пояснення у справі.



УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ



Доводи скаржника

(Виконавчого комітету Луцької міської ради)



12. Скаржник вказує на поверхневість оскаржуваних судових рішень, їх невідповідність обставинам справи та нормам матеріального законодавства.



13. Скаржник доводить, що висновки, викладені в оскаржуваних судових рішеннях, щодо невідповідності умов типового договору, а також умов спірного проекту договору № 15 нормам чинного законодавства є необґрунтованими та безпідставними, оскільки не дотримано передбаченого законом порядку визнання актів органів місцевого самоврядування такими, що не відповідають нормам закону. Водночас, рішенням Луцької міської ради від 14.10.2010 № 659-1 (зі змінами і доповненнями) затверджено Порядок проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку, зразок заяви на участь у конкурсі, типовий договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом та інше, а рішенням від 06.12.2017 № 743-1 передбачено обовʼязок перевізника надавати послуги з перевезення пільгових категорій пасажирів безкоштовно та бездотаційно. Зазначені рішення органу місцевого самоврядування є чинними.



14. Також скаржник зазначає, що відбір перевізника здійснюється на конкурсній основі, а Порядок і типовий договір розміщенні у вільному доступі для ознайомлення, отже, відповідач, подаючи заяву на участь у конкурсі, засвідчив свою згоду на його підписання в разі перемоги у конкурсі.



ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ



15. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції



Відповідно до ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.



Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.



У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.



Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.



16. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій



За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв цивільного обороту, вимог розумності та справедливості.



Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовʼязковими відповідно до актів цивільного законодавства.



Договір є укладеним, якщо сторони в належній форм досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).



Аналогічні положення наведено у ст. 180 ГК України.



Відповідно до ст. 181 ГК України, якою визначено загальний порядок укладення господарських договорів, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобовʼязана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).



За змістом ст. 7 Закону України "Про автомобільний транспорт" забезпечення організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.



Згідно з частинами 1, 2 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно - правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Договір про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування укладається організатором за результатами проведеного конкурсу та відповідно є єдиною підставою для здійснення перевезень на маршрутах загального користування.


................
Перейти до повного тексту