ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 923/494/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 (судді: Мишкіна М. А., Савицький Я. Ф., Ярош А. І.) і рішення Господарського суду Херсонської області від 27.08.2018 (суддя Задорожна Н. О.) у справі
за позовом заступника керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Чаплинської селищної ради Херсонської області та Комунальної установи "Фінансово-господарська група з централізованого обслуговування закладів та установ освіти Чаплинської селищної ради"
до Малого приватного підприємства "Ритм"
про розвівання договору та стягнення штрафних санкцій,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У червні 2018 року заступник керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Чаплинської селищної ради Херсонської області (далі - Чаплинська селищна рада) та Комунальної установи "Фінансово-господарська група з централізованого обслуговування закладів та установ освіти Чаплинської селищної ради" (далі - КУ "Фінансово-господарська група") подав до Господарського суду Херсонської області позов до Малого приватного підприємства "Ритм" (далі- МПП "Ритм") про розірвання договору про закупівлю товарів за державні кошти від 26.03.2018 № 22, укладеного між КУ "Фінансово-господарська група" та МПП "Ритм" (далі - договір від 26.03.2018 № 22, спірний договір) на загальну суму 237 599, 00 грн і стягнення штрафу.
1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 526, 610, 611, 651 Цивільного кодексу України обґрунтовано тим, що МПП "Ритм" на виконання спірного договору поставило партію товару, який згідно з протоколу випробувань від 02.05.2018 № 602д не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005, що свідчить про недотримання постачальником умов договору (пунктів 2.1, 6.3.2) в частині поставки товару належної якості, є грубим порушенням умов договору і підставою для його розірвання та стягнення штрафних санкцій. Вимога про розірвання договору за погодженням сторін відповідачем не виконана.
1.3. У відзиві на позовну заяву МПП "Ритм" просило відмовити у її задоволенні наголошуючи, що поставлений на виконання умов спірного договору товар було прийнято замовником буз зауважень. Крім того, у у день поставки партії товару, так і в інші дні від КУ "Фінансово-господарська група" не надходило вимог, як це передбачено підпунктом 6.2.6 пункту 6.2 договору, про проведення незалежної експертизи та лабораторних досліджень щодо якісних показників (характеристик) товару та їх відповідність вимогам замовника, що додатково свідчить про відсутність претензій щодо якості товару, який було поставлено МПП "Ритм" згідно з актом приймання - передачі від 18.04.2018 № 911.
Крім того, відповідач зауважив, що 18.04.2018 ним було поставлено партію товарів у кількості 10 кг, у той час, як за змістом акта відбору зразків продукції для дослідження від 26.04.2018 № 19, яким прокурор обґрунтовує свої вимоги, зазначено, що маса (кількість) партії, з якої вибрано зразки - 4 кг, а в протоколі випробувань від 02.05.2018 № 602д зазначено КУ "Фінансово-господарська група" і виробника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Іва-Арт". Будь - яких посилань на дату документу, згідно з яким було отримано товар від МПП "Ритм" 18.04.2018і дату якісного посвідчення, яке супроводжувало товар, який поставлявся МПП "Ритм" немає.
Отже, акт відбору зразків продукції для дослідження від 26.04.2018 № 19 і протокол випробувань від 02.05.2018 № 602д є неналежними доказами.
Відповідач також наголошує на неправдиві посилання прокурора у позовній заяві про залишення МПП "Ритм" без відповіді вимоги про розірвання договору. Так, МПП "Ритм" не погоджуючись із мотивацією для розірвання договору, але не маючи наміру у подальшому продовження господарських правовідносин з контрагентом, листом від 14.05.2018 № 281 (направлений 17.05.2018) дало згоду на розірвання спірного договору.
Щодо стягнення штрафних санкцій, заперечуючи проти такої вимоги з підстав недоведеності підстав для застосування відповідальності у виді штрафу, відповідач також наголосив про відсутність розрахунку заявлених до стягнення сум.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.08.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Суди дійшли висновку, що прокурором не надано допустимих доказів на підтвердження факту поставки відповідачем масла, якісні показники якого не відповідають вимогам ДСТУ.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, прокурор у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду Херсонської області від 27.08.2018 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі зауважуючи про необґрунтованість висновків судів та ухвалення ним рішень з порушенням і неправильним застосування норм матеріального і процесуального права.
Суди попередніх інстанцій, посилаючись на порушення пункту 6.2 спірного договору щодо проведення незалежної експертизи, не взяли до уваги доводи прокурора, що зазначеним пунктом договору передбачено лише право замовника вимагати проведення незалежної експертизи товару за рахунок постачальника та взаємні зобовʼязання у такому випадку. Водночас, зазначений пункт договору не містить положень щодо обовʼязкового виклику постачальника під час відбору зразків для проведення дослідження. У спірному договорі відсутні будь - які положення, якими було б передбачено обовʼязкову участь постачальника під час відбору зразків для дослідження.
На думку прокурора, суди не прийняли до уваги його доводи, що законодавством передбачено право покупця предʼявити продавцю вимогу у звʼязку із недоліками товару, якщо такі недоліки були виявлені після поставки товару та протягом визначеного законом часу. Так, замовник направив претензію МПП " Ритм" щодо якості поставленого товару в межах строку його придатності, однак зазначене залишено судами поза увагою.
Помилковим також є висновок судів, що вимога про розірвання договору поставки у звʼязку із неналежною якістю партії товару є передчасною виходячи з положень статті 708 Цивільного кодексу України, за змістом якої позивач має право вимагати, серед іншого, від продавця заміни товару на аналогічний належної якості. Положеннями статті 708 Цивільного кодексу України передбачений такий спосіб захисту, як відмова від договору.
Так, прокурор наголосив, що його звернення з цим позовом є єдиним можливим способу захисту інтересів держави, оскільки життя та здоровʼя дітей, для харчування яких поставлявся товар, становить державний і суспільний інтерес.
3.2. У відзиві на касаційну скаргі МПП "Ритм" просить відмовити у ї задоволенні, а судові рішення залишити без змін, вважаючи правомірними висновки судів про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав їх недоведеності.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувані у справі судові рішення, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі і запереченнях на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 26.03.2018 між КУ "Фінансово-господарська група" (замовник) і МПП "Ритм" укладено договір № 22 про закупівлю товарів за державні кошти, за умовами якого постачальник зобовʼязався поставити 3 300 кг масла вершкового, гарантувати, що поставлений за договором товар виготовлений з дотриманням діючих стандартів та вимог ДСТУ (ГОСТ, ТУ). Розрахунки проводяться у безготівковій формі по факту поставки товарів шляхом оплати замовником поетапно поставлених товарів згідно з накладною протягом пʼятнадцяти банківських днів після підписання сторонами накладних; до накладної додаються документи, що посвідчують якість на кожну асортиментну групу товарів; за поставку неякісних товарів постачальник сплачує штраф у розмірі 20 % від вартості неякісного товару (пункти 1.2, 2.1, 4.1, 4.2, 7.3).
18.04.2018 МПП "Ритм" поставив опорному закладу "Чаплинська спеціалізована школа I-III ступенів" продукти харчування, у тому числі масло вершкове 200 гр у кількості 50 штук на суму 359, 95 грн (з ПДВ), яке було прийнято згідно складеного між МПП "Ритм" та опорним закладом актом приймання-передачі від 18.04.2018 № 911 без зауважень та із зазначенням, що кількість товару відповідає накладним, якісні посвідчення та сертифікати відповідності надані у повному обсязі, якість товару відповідає вимогам.
У подальшому, як установлено судами, 26.04.2018 Опорним закладом "Чаплинська спеціалізована школа I-III ступенів" у складі комісії: в.о. начальника фінансово-господарської групи з централізованого обслуговування закладів та установ освіти Чаплинської селищної ради, заступником головного бухгалтера опорного закладу та поваром було здійснено відбір зразків масла солодковершкового селянського в кількості 0,400 грам (2 пачки) з партії 4 кг, виготовленого 11.04.2018 ТОВ "Іва-Арт", про що складено акт відбору зразків продукції для досліджень від 26.04.2018 № 19, підписаний членами комісії (т.1, а. с. 34).
За змістом складеного випробувальним центром продукції ДП "Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" протоколу випробувань від 02.05.2018 № 602д, відібраний зразок масла солодковершкового "Селянське" не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005 за наявністю жирів немолочного походження, заниженої масової частки жиру та завищеної кількості МАФАМ. (т. 1, а. с. 35-36).
Листом від 10.05.2018 №151/01-13 КУ "Фінансово-господарська група" повідомила МПП "Ритм" про встановлений випадок невідповідності якості одержаного масла вимогам ДСТУ та запропонувала розірвати договір № 22 (т.1, а.с. 38).
4.3. Предметом спору у справі є вимога прокурора про розірвання договору від 26.03.2018 № 22, укладеного між КУ "Фінансово-господарська група" та МПП "Ритм" з підстав невиконання постачальником своїх зобовʼязань за договором, у звʼязку з чим КУ "Фінансово-господарська група" не отримує товар неналежної якості, що є підставою для розірвання договору та стягнення штрафних санкцій на підставі статей 611, 651 Цивільного кодексу України.
4.4. Щодо вимоги прокурора про розірвання договору, укладеного між позивачем і відповідачем, колегія суддів зазначає таке.
Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною 2 зазначеної норми договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац 2 частини 2 статті 651 ЦК України).
Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Істотність порушення визначається виключно за обʼєктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як субʼєктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.