1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



16 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 911/917/16



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,



розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АСКОНА-УКРАЇНА"

на рішення господарського суду Київської області від 05.07.2018 (головуючий суддя Чонгова С.І.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 (головуючий Сулім В.В., судді: Чорногуз М.Г. і Коротун О.М.)

у справі № 911/917/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АСКОНА-УКРАЇНА" (далі - Товариство)

до приватного акціонерного товариства "Броварський меблевий комбінат" (далі - Комбінат)

про стягнення 193 320,00 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Комбінату про стягнення 193 320,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок протікання стелі в орендованому Товариством приміщенні за договором оренди нежитлового приміщення від 17.12.2015 № 1БМК0150007/47-03/2015 (далі - Договір), останньому завдано збитки. При цьому про факт затоплення приміщення та створення комісії для складання відповідного акта Комбінат письмово повідомлено Товариством, однак Комбінат від усунення наслідків протікання стелі та підписання акта ухиляється.

Рішенням господарського суду Київської області від 05.07.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що Товариством не доведено наявність повного складу цивільного правопорушення, необхідного для покладення на Комбінат відповідальності з відшкодування збитків.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди:

- неправомірно застосували висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30.01.2018 за № 16015/16-43, оскільки він є неналежним доказом у розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);

- не взяли до уваги той факт, що затоплення складського приміщення в результаті чого було пошкоджено товар Товариства, підтверджено належними доказами.

Комбінат подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що 17.12.2015 Товариством (орендар) та Комбінатом (орендодавець) було укладено Договір, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення загальною площею 1 120 кв.м (далі - обʼєкт оренди), на першому поверсі будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Бровари, вул. Кутузова, 61. План обʼєкта оренди наведений у додатку № 1 до цього договору, що є його невідʼємною частиною.

Відповідно до пункту 1.2 Договору цільове призначення оренди: використання приміщення для зберігання товару, а також операцій, повʼязаних з прийняттям, обліком, сортуванням, пакуванням, переміщенням та відвантаженням товарів. Цільове призначення використання обʼєкта оренди протягом строку дії цього договору може бути змінене за письмовим узгодженням сторін.

Згідно з пунктом 1.5 Договору обʼєкт оренди передається орендарю 17.12.2015 за актом приймання-передачі (далі - акт № 1) протягом 3-х днів з моменту підписання Договору.

Актом № 1 сторони погодили таке: відповідно до Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення загальною площею 1 120 кв.м на першому поверсі будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Бровари, вул. Кутузова, 61. Приміщення передається у належному технічному стані. У орендаря претензії до приміщення відсутні.

28.01.2016 Товариством був складений акт затоплення орендованого приміщення за Договором, в якому зазначено, що за результатами огляду приміщення складу було виявлено протікання даху на 8 ділянках складу, а також пошкодження товару, а саме пошкоджені подушки Ergogel Classic 60*40 у кількості 108 шт.

01.02.2016 експертом Київської обласної торгово-промислової палати було встановлено пошкодження 108 одиниць анатомічних подушок, які не можуть використовуватися за своїм призначенням. Причина пошкодження експертом зазначена зі слів представника Товариства як наслідок протікання даху.

За розрахунком Товариства вартість пошкодження майна становить 145 102,32 грн., витрати на послуги експерта та витрати на оренду приміщення, неотримання прибутку та втраченої вигоди становить 48 218,00 грн., тобто загальна сума збитків складає 193 320,00 грн.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення 193 320,00 грн.

Приймаючи рішення у справі, суди виходили з того, що відповідно до статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовʼязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субʼєкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовʼязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобовʼязаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим субʼєктам, - зобовʼязаний відшкодувати на вимогу цих субʼєктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Виходячи з приписів зазначених норм збитки - це негативні майнові наслідки, які виникають у кредитора внаслідок порушення обовʼязків боржником. Підставами накладення на боржника обовʼязку відшкодування збитків є наявність збитків, правопорушення, протиправної поведінки, вини боржника, наявність причинно-наслідкового звʼязку між збитками та протиправною поведінкою боржника.

Судами встановлено, що акт затоплення орендованого приміщення від 28.01.2016 було складено в односторонньому порядку, представниками Комбінату акт не підписаний.

До вказаного акта Товариством надано фотоматеріали пошкодження коробок, проте встановити саме протікання даху за фотоматеріалами неможливо.

Крім того, за твердженням Товариства, останнє направило на адресу Комбінату лист від 14.01.2016 № 1255, яким повідомило Комбінат про те, що орендоване приміщення за адресою: м. Бровари, вул. Кутузова,61, рампа, 14 з початку строку дії Договору постійно затоплює, в результаті затоплення було пошкоджено товар, що зберігається на складі, та лист від 29.01.2016 № 1271, яким повідомило Комбінат про проведення 01.12.2016 о 10 годині незалежної експертизи з метою перевірки кількості пошкодженого в результаті затоплення товару з причин протікання стелі та просило надати допуск експерту на територію складу для обстеження приміщення, що орендується.

Проте матеріали справи не містять належних та допустимих у розумінні статей 73, 76-79 ГПК України доказів на підтвердження направлення вказаних листів Комбінату.

Таким чином, суди дійшли висновку про відсутність доказів своєчасного повідомлення орендодавця (Комбінату) щодо фактів протікання даху та спричинення збитків Товариству.

Що ж до висновку експерта Київської обласної торгово-промислової палати від 01.02.2016 № ЕЗ -002, на який посилається Товариство як на підставу для задоволення позовних вимог, то судами встановлено, що вказаним висновком не встановлювалися фактичні причини підмокання товару, а лише визначена кількість пошкодженого товару, його стан, а причиною пошкодження зазначено протікання даху зі слів Товариства.

У свою чергу, судом першої інстанції була призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, якою встановлено, що факт затоплення нежитлового приміщення на першому поверсі будівлі, розташованої за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, 61 у січні 2016 року, станом на момент проведення дослідження не підтверджується.

При дослідженні експертом встановлено, що при обстеженні водонесучих інженерних мереж та інших конструктивних елементів будівлі пошкоджень, характерних для дії рідини холодного водопостачання, каналізації, у тому числі стічної, експертом не встановлено.

З рівня бетонної підлоги експертом ретельно досліджувались конструкції покрівлі нежитлового приміщення на першому поверсі будівлі, розташованої на території Комбінату за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, 61. Ніяких пошкоджень/отворів, нерівностей поверхні, нещільності примикань/ металевих конструкцій покрівлі не виявлено.

Експертом зазначено про відсутність фотоматеріалів протікання води саме з покрівлі (наявні тільки замочені з різних боків паперові коробки); відсутність належно складеного та підписаного сторонами та представниками державних установ, депутатів тощо, акта про залиття; з січня 2016 року міг бути проведений ремонт покрівлі приміщення; станом на момент проведення обстеження відсутні сліди та ознаки залиття; при дослідженні не виявлені приховані недоліки конструкцій, зношення конструкцій, несвоєчасний капітальний чи поточний ремонт тощо.


................
Перейти до повного тексту