ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/7608/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Вронська Г.О., Ткач І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Волошина Григорія Васильовича,
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Зубець Л.П., судді - Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.)
від 17.01.2019,
у справі за позовом фізичної особи - підприємця Волошина Григорія Васильовича,
до публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна",
про стягнення 184 235,07 грн,
В С Т А Н О В И В:
фізична особа - підприємець Волошин Григорій Васильович (надалі - ФОП Волошин Г.В.) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (надалі - ПАТ "СК "Універсальна") про стягнення 184 235,07 грн страхового відшкодування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника наземним транспортом № 6012/249/000302 від 26.04.2017 та ст. ст. 15, 16, ч. 1 ст. 617, 988, 992 Цивільного кодексу України не було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 184 235,07 грн, що становить вартість викраденого на стоянці вантажу. При цьому позивач наголошував, що зупинка автомобіля була викликана фізичним станом водія і узгоджувалась з вимогами ч. 5 ст. 12, ст. 13 "Закону Литовської Республіки про безпеку дорожнього руху".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2018 у справі №910/7608/18 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 178908, 70 грн - страхового відшкодування, 2683, 64 грн - судового збору, 550, 00 грн - витрат на послуги перекладу довідок поліції Литовської Республіки.
Рішення Господарського суду міста Києва мотивовано тим, що невиконання позивачем вимог п. 9.3.9 договору в розумінні статті 617 Цивільного кодексу України є випадком, що пояснюється фізичним станом водія позивача, який не давав йому можливості реально оцінювати дорожню обстановку та продовжувати подальший дорожній рух, у звʼязку з чим водій позивача здійснив зупинку.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2018 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.
Скасовуючи рішення, суд апеляційної інстанції вказав, що висновки суду першої інстанції зроблені з неповним зʼясуванням обставин, що мають значення для справи, суд першої інстанції визнав встановленими обставини справи, які не доведені належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні ст.ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, застосував норми процесуального права з порушенням та неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ФОП Волошин Г.В. подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у залученні до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача водія автомобіля ОСОБА_2, який перевозив викрадений вантаж. Також заявник вказує, що суд апеляційної інстанції вийшовши за межі перегляду справи не дослідив зібрані у справі докази, чим допустив порушення принципу змагальності сторін, оскільки прийняв до уваги доводи апеляційної скарги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, при цьому не надавши можливості касатору спростувати відповідні обставини. Крім того, заявник стверджує, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано частину 1 статті 617 Цивільного кодексу України, оскільки різка фізична втома є непередбачуваною обставиною в розумінні вищевказаної норми.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 26.04.2017 між позивачем (страхувальником) та відповідачем (страховиком) був укладений договір № 6012/249/000302 добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника наземним транспортом (далі - договір № 6012/249/000302 від 26.04.2017).
Предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, повʼязані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди третій особі при здійсненні перевезень вантажів на умовах Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів 1956 р. (КДПВ/CMR) зі змінами та доповненнями внесеними протоколом від 05.07.1978 р. (п. 1.1 № 6012/249/000302 від 26.04.2017).
Згідно з п. 2. договору № 6012/249/000302 від 26.04.2017 страховим випадком є факт настання цивільної відповідальності страхувальника, визнаної ним добровільно, за попередньою згодою страховика, чи встановленої чинним рішенням суду за зобовʼязаннями, що виникають при заподіянні шкоди потерпілим третім особам внаслідок настання страхових ризиків, зокрема: відповідальність за вантаж.
Підпунктом 9.3.8 п. 9.3 договору № 6012/249/000302 від 26.04.2017 визначено, що страхувальник зобовʼязаний ознайомити всіх працівників, що допущені до організації перевезень, з умовами договору та інструкціями страховика і вимагати їх виконання.
Згідно з підпунктом 9.3.9 п. 9.3 договору № 6012/249/000302 від 26.04.2017, страхувальник зобовʼязаний під час довготривалої зупинки (більше 20 хвилин) залишати авто потяг/транспортний засіб лише на спеціально обладнаній стоянці для автомобільних перевізників (TIR Parking), або стоянці під охороною (уважно віднестися до місця вибору стоянки та обовʼязково отримати квитанцію) або на території діючих дорожніх постів поліції. При залишенні транспортного засобу під час довготривалої зупинки обовʼязково паркувати його так (впритул до інших, або до стін будівлі) щоб зменшити можливість доступу третіх осіб до вантажу через проріз у тенті, а також застосовувати всі наявні засоби безпеки, включити сигналізацію, закрити всі двері, не залишати в транспортному засобі ключі, документи та інші речі. Даний обовʼязок покладається також на перевізника, що здійснює перевезення застрахованого вантажу.
Крім того, додатком № 2 до договору № 6012/249/000302 від 26.04.2017 сторони узгодили Інструкцію для водіїв, в якій передбачили, зокрема пунктом 1.5, що водій повинен заздалегідь потурбуватися про маршрут руху, а також наявність валюти, особистих речей та документів, щоб уникнути зупинок з вантажем в місцях, котрі не охороняються; пунктом 2.2 передбачено, що під час довготривалої зупинки (більше 30 хвилин) залишати автопотяг/транспортний засіб лише на спеціально обладнаній стоянці для автомобільних перевізників (TIR Parking), або стоянці під охороною (уважно віднестися до місця вибору стоянки та обовʼязково отримати квитанцію) або на території діючих дорожніх постів поліції.
Відповідно до транспортного замовлення № 20171208-0324 від 08.12.2017 позивач автомобілем під керуванням водія ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажу за маршрутом м. Рига (Латвія) - м. Київ (Україна) транзитом через Литовську Республіку, перевезення якого також підтверджується товарно -транспортною накладною на перевезення № 470292.
Згідно з довідкою Головного комісаріату поліції Паневежського округу від 12.12.2017 зафіксовано, що 12.12.2017 на шляху слідування (м. Рига (Латвія) - м. Київ (Україна) в смт. Рамігалос, Паневежский район, вул. Венкеміо, 1В, під час стоянки з напівпричепа "Lamberet" LVFS - 3F, номерний знак НОМЕР_1 було викрадено частину вантажу: 522 пляшок алкогольного напою "Bushmiles", ємністю 0,7 л кожна, при цьому ще 1 (одна) пляшка була залишена розбитою на місці злочину.
За фактом виявлення крадіжки водій повідомив відділ управління головного комісаріату Паневежського округу. Старший слідчий відділу реєстрації злочинів комісаріату Паневежського округу зафіксував факт крадіжки, оформивши довідку про початок досудового розслідування № 0117000689478, згідно ч. 2 ст. 178 Кримінального кодексу Литовської Республіки.
В подальшому, слідчі органи Литовської Республіки вилучили у водія товаросупровідні документи на вантаж та 1 (одну) пляшку алкогольного напою "Bushmiles", ємністю 0,7 л для подальшого проведення слідчих дій, що підтверджується протоколом від 12.12.2017.
Також, 12.12.2017 на підставі п. 10.1.1 договору № 6012/249/000302 від 26.04.2017 позивач повідомив відповідача про вказаний страховий випадок, що засвідчується копією заяви від 12.12.2017.
Листом від 12.12.2017 № 1494/09-203 відповідач повідомив позивача про перелік документів необхідних для підтвердження причин та обставин страхового випадку.
Надавши відповідачу перелік документів, який відповідач зазначив у своєму листі, позивач звернувся до останнього з листом від 27.02.2018 № 1/2702/2018, в якому просив останнього повідомити про документи, яких не вистачає для прийняття рішення по вказаному страховому випадку.
06.03.2018 позивач отримав від відповідача лист № 195/09-203, в якому останній відмовив у здійсненні виплати страхового відшкодування з тих підстав, що позивач не виконав умови п. 9.3.8 та п. 9.3.9 договору, а саме - здійснив стоянку транспортного засобу на паркінгу відкритого типу, яка жодним чином не була захищеною.
10.05.2018 згідно виставленого Astra Forwarding AG інвойсу № 20180426-0209-І від 26.04.2018, позивач оплатив суму збитків в розмірі 5919,77 Євро, що еквівалентно 184235,07 грн, згідно з офіційним курсом гривні до євро, встановленим НБУ на 10.05.2018 (курс 1,00 Євро становив 31,121998 грн), і сума яких заявлена позивачем до стягнення як сума страхового відшкодування за договором № 6012/249/000302 від 26.04.2017.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що згідно відомостей транспортного замовлення № 20171208-0324 від 08.12.2017, позивач виступив перевізником вантажу: лікеро-горілчаних виробів до 33 палет, до 21000 кг. Вартість вантажу у транспортному замовленні не зазначена, як не зазначена і кількість (поштучно) пляшок вантажу, що перевозився.
Дослідивши умови договору № 6012/249/000302 від 26.04.2017, укладеного між позивачем та відповідачем, суд апеляційної інстанції встановив, що розділом 11 наведеного договору визначено умови здійснення страхової виплати, зокрема, у пункті 11.6.2.11 передбачено умови відшкодування шкоди за знищення, пошкодження чи втрату вантажу, згідно яких страхове відшкодування здійснюється в разі повного знищення/втрати вантажу (його частини) - у розмірі документально підтвердженої вартості пошкодженого, знищеного чи втраченого вантажу (або його частини) згідно транспортної накладної та документів, що до неї додаються, документів, що в ній зазначені, на момент настання страхового випадку за вирахуванням франшизи та вартості придатних до використання залишків, визначеної на основі висновків експерта.