ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 925/295/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Че"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 (судді: Сулім В. В., Чорногуз М. Г., Коротун О. М.) і рішення Господарського суду Черкаської області від 24.07.2018 (суддя Кучеренко О. І.) у справі
за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Черкаської районної державної адміністрації, Черкаської районної ради, Черкаської обласної ради та Червонослобідської сільської ради Черкаського району
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Че"
про стягнення 747 893,67 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У березні 2018 року заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - Головне Управління Держгеокадастру), Черкаської районної державної адміністрації, Черкаської районної ради, Черкаської обласної ради та Червонослобідської сільської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Че" (далі - ТОВ "Еко-Че") про стягнення 747 893,67 грн втрат сільськогосподарського виробництва.
1.2. Позовні вимоги із посиланням, зокрема, на положення статей 207 і 209 Земельного кодексу України обґрунтовано тим, що згідно з розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації від 23.02.2017 № 53 затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки загальною площею 8,000 га, кадастровий номер 7124989000:03:001:1270, розташованої в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради, за межами населеного пункту.
Згідно з пунктом 2 цього розпорядження цільове призначення земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності відповідача для ведення особистого селянського господарства, змінено на землі промисловості (будівництво та експлуатація сміттєпереробного заводу).
За змістом пункту 3 розпорядження зобовʼязано ТОВ "Еко-Че" відповідно до розрахунку, що визначений технічною документацією, упродовж двох місяців сплатити 747 893,67 гр втрат сільськогосподарського виробництва відповідно до статей 20, 207 Земельного кодексу України.
Проте ТОВ "Еко-Че" розпорядження не виконало, відповідних коштів не сплатило, що стало підставою для звернення до суду.
1.3. Головне управління Держгеокадастру підтримало позовні вимоги прокурора і просило їх задовольнити.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.07.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019, позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Еко-Че" на користь Червонослобідської сільської ради 650 904,00 грн шляхом їх зарахування одержувачам: 60 % стягнутої суми у розмірі 390 542,40 грн до загального фонду місцевого бюджету Червонослобідської сільської ради; 25 % стягнутої суми у розмірі 162 726,00 грн до загального фонду обласного бюджету Черкаської області; 15 % стягнутої суми у розмірі 97 635,60 грн до загального фонду районного бюджету Черкаської області. Закрито провадження у справі в частині стягнення 96 989,67 грн.
Суди установили, що за наявності розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 23.02.2017 № 53, яке не визнано незаконним і не скасовано, у відповідача виник обовʼязок сплатити заявлену до стягнення суму сільськогосподарських втрат.
Провадження у справі в частині стягнення 96 989,67 грн закрито у звʼязку зі сплатою відповідачем зазначеної суми під час розгляду справи.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ТОВ "Еко-Че" у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 24.07.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 у частині задоволення позовних вимог прокурора та залишити позовну заяву без розгляду.
Скаржник наголошує на безпідставності звернення прокурора з цим позовом, а також акцентуючи на недоведеності прокурором наявності виключних обставин, з якими закон повʼязує можливість звернення з позовом прокурора, зазначає про залишення судами поза увагою положень статті 1311 Конституції України, статей 226, 275, 278 Господарського процесуального кодексу України.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу прокурор акцентує, що на день звернення із позовом до суду Головне Управління Держгеокадастру, Черкаська районна державна адміністрація, Черкаська районна рада, Черкаська обласна рада та Червонослобідська сільська рада не здійснювали відповідних функцій контролю, зокрема щодо дотримання порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, не вживали заходів із відшкодування відповідних втрат.
Водночас, як наголошує прокурор, згідно з розпорядженням ТОВ "Еко-Че" зобовʼязано упродовж двох місяців сплати сільськогосподарські втрати, які товариство сплатило не у повному обсязі, розпорядження не виконало. При цьому зазначене розпорядження не оскаржено, не визнано незаконним і не скасовано, а отже підлягає обовʼязковому виконанню.
3.3. Головне Управління Держгеокадастру у відзиві на касаційну скаргу просило залишити її без задоволення, а судові рішення у справі - без змін, зазначаючи, що у звʼязку зі зміною цільового призначення земельної ділянки відповідним розпорядженням, зокрема, затверджено розрахунок сільськогосподарських втрат, які ТОВ "Еко-Че" мало сплатити упродовж двох місяців. Проте своїх зобовʼязань відповідач не виконав у повному обсязі. Зазначене розпорядження Черкаської районною державною адміністрацією від 23.02.2017 № 53 є чинним та ніким не оскаржено.
При цьому позов прокурор подав відповідно до вимог закону в порядку прокурорського нагляду та реагування.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувані у справі судові рішення, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що згідно з розпорядженням голови Черкаської районної державної адміністрації від 23.02.2017 № 53 (далі - розпорядження) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (цільове призначення якої змінюється), яка перебуває у приватній власності ТОВ "Еко-Че", загальною площею 8,000 га, кадастровий номер 7124989000:03:001:1270, розташованої в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради за межами населеного пункту.
За змістом пункту 2 цього розпорядження визначено, що цільове призначенню земельної ділянки, що перебуває у приватній власності товариства для ведення особистого селянського господарства і внесена до його статутного фонду, змінено на землі промисловості (будівництво та експлуатація сміттєпереробного заводу).
Згідно з пунктом 3 розпорядження ТОВ "Еко-Че" відповідно до розрахунку, що визначений технічною документацією зобовʼязано упродовж двох місяців сплатити 747 893,67 грн втрат сільськогосподарського виробництва відповідно до статей 20, 207 Земельного кодексу України, спричинених внаслідок зміни цільового призначення земельної ділянки сільськогосподарських угідь (рілля площею 8,000 га для подальшого її використання під розміщення та експлуатацію основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості) для будівництва та експлуатації сміттєпереробного заводу.
4.3. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога про стягнення з ТОВ "Еко-Че" втрат сільськогосподарського виробництва у сумі 747 893,67 грн на підставі статей 207 і 209 Земельного кодексу України.
4.4. За змістом статей 18, 19 цього Кодексу до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними обʼєктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, як, зокрема, землі сільськогосподарського призначення.
Згідно зі статтею 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і обʼєднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.
За змістом статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 Земельного кодексу України.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31 (землі фермерського господарства), 33 - 37 (земельні ділянки особистих фермерських господарств; землі для сінокосіння і випасання худоби; земельні ділянки для садівництва; земельні ділянки для городництва; право несільськогосподарських підприємств, установ та організацій на землю) цього Кодексу.
За змістом статті 207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не повʼязаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом, а також внаслідок використання для будівництва, розміщення і експлуатації обʼєктів нафтогазовидобування та облаштування родовища. Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у звʼязку з виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.