ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/5105/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційні скарги Акціонерного товариства "Київенерго" і Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 (судді: Мартюк А. І., Зубець Л. П., Пашкіна С. А.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 (суддя Котков О. В.)
за клопотаннями Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" і Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
про заміну сторони у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства "Київенерго",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Київської міської ради і Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго",
про стягнення 4 634,02 грн,
В С Т А Н О В И В :
1. Фабула справи
1.1. У квітні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго") про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобовʼязання.
1.2. У травні 2018 року ПАТ "Київенерго" подало до суду клопотання про заміну сторони правонаступником на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання", в якому просило замінити відповідача - ПАТ "Київенерго" його правонаступником у спірних правовідносинах - Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго").
Клопотання обґрунтовано тим, що майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, зокрема обладнання та інше майно котелень, станцій теплопостачання, що використовується для виробництва теплової енергії та для якого ПАТ "НАК "Нафтогаз України" закупило природний газ, вибуло із володіння та користування ПАТ "Київенерго" на підставі рішення Київської міської ради від 20.06.2017 № 439/2661, додаткової угоди до Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва від 27.09.2001, підписаної 19.12.2017 (далі - Угода), розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693, а також актів приймання-передачі основних засобів від 30.04.2018.
Так, згідно з рішенням Київської міської ради від 20.06.2017 № 439/2661 комунальне майно, повернуте із володіння та користування ПАТ "Київенерго", закріплено на праві господарського відання за КП "Київтеплоенерго", яке відповідно до частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" стало правонаступником за борговими зобовʼязаннями з оплати природного газу, спожитого для виробництва теплової енергії, у тому числі за договором купівлі-продажу природного газу від 25.01.2016 № 4441/16-БО-41-17, стягнення заборгованості за яким є предметом спору у цій справі.
1.3. У жовтні 2018 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" також подало до суду клопотання про заміну сторони (відповідача - ПАТ "Київенерго") правонаступником - КП "Київтеплоенерго" згідно зі статтею 52 Господарського процесуального кодексу України з підстав, аналогічних викладеним у клопотанні ПАТ "Київенерго".
2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019, відмовлено у задоволенні клопотань ПАТ "Київенерго" і ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про заміну сторони правонаступником.
Суди дійшли висновку, що КП "Київтеплоенерго" стало правонаступником ПАТ "Київенерго" лише у частині зобовʼязань з оплати спожитого товариством природного газу, тобто у частині основного боргу з дати затвердження мирової угоди, яка не передбачала передання КП "Київтеплоенерго" боргу зі штрафними санкціями.
Положення частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" в частині поширення їх дії на субʼєктів господарювання, яким надано у користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, кінцевий власник яких є відмінним від кінцевого власника субʼєкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним), суперечать положенням частини 4 статті 13, частин 1, 4 статті 41, частини 2 статті 61 Конституції України і не підлягають застосуванню до цього спору. Зазначені норми виключать можливість заміни боржника (ПАТ "Київенерго") на КП "Київтеплоенерго" за зобовʼязаннями ПАТ "Київенерго" перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за відсутності волі КП "Київтеплоенерго" та зважуючи на факт передачі йому кореспондуючих такому зобовʼязанню прав вимоги до споживачів, тому суди дійшли висновку про відсутність передбачених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України умов для визнання КП "Київтеплоенерго" правонаступником ПАТ "Київенерго" за борговими зобовʼязаннями.
3. Короткий зміст касаційних скарг
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ПАТ "Київенерго" у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019, постановити нову ухвалу про заміну ПАТ "Київенерго" його правонаступником у спірних правовідносинах - КП "Київтеплоенерго", наголошуючи на помилковості висновків судів про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача і заміни його правонаступником згідно зі статтею 52 Господарського процесуального кодексу України та частиною 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" у звʼязку з отриманням КП "Київтеплоенерго" цілісного майнового комплексу з вироблення теплової енергії.
Скаржник зазначає, що суди не застосували положення частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання".
3.2. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у касаційній скарзі також просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 і прийняти нове рішення, згідно з яким залучити до участі у справі КП "Київтеплоенерго" як правонаступника ПАТ "Київенерго" з підстав, аналогічних викладеним у касаційній скарзі ПАТ "Київенерго" та клопотанні про заміну сторони правонаступником.
3.3. КП "Київтеплоенерго" і Київська міська рада у відзивах на касаційні скарги, заперечуючи проти їх задоволення, наголошують на правомірності висновків судів про відсутність правових підстав для заміни сторони правонаступником.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувані у справі судові рішення, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах і запереченнях на них, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 27.09.2001 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (після зміни назви - ПАТ "Київенерго") (енергопостачальник) і Київською міською державною адміністрацією (адміністрація) укладено Угоду, у пункті 1.1 якої (у редакції додаткової угоди від 30.04.2007) сторони визначили, що за цією Угодою з метою реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва, вирішення питань підвищення надійності енергопостачання споживачів міста Києва, проведення єдиної тарифної та технічної політики, забезпечення стабільних надходжень до бюджету, відновлення, реконструкції та ефективного використання основних фондів, створення нових потужностей та впорядкування наявних у місті систем енергопостачання, створення єдиного технологічного циклу та системи розрахунків за спожиті енергоносії, забезпечення соціальної захищеності та гарантованої зайнятості працівників енергетичного комплексу адміністрація передає енергопостачальнику, який приймає майно, що відноситься до комунальної власності територіальної громади міста Києва, перелік якого наведено у додатках 1, 2, 3 до цієї Угоди (далі - майно), у володіння та користування з обмеженням правомочності розпорядження щодо майна за згодою власника, відповідно до умов цієї Угоди та вимог чинного законодавства.
Згідно із цією Угодою відповідачеві передано у володіння і користування майно територіальної громади міста Києва, зокрема те, що забезпечує виробництво, постачання та транспортування теплової енергії. ПАТ "Київенерго", використовуючи майно територіальної громади міста Києва, на підставі виданих ліцензій здійснювало постачання і транспортування теплової енергії із використанням природного газу як сировини.
20.06.2017 Київською міською радою прийнято рішення № 439/2661 "Про припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної з Київською міською адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", якою продовжено дію Угоди до 26.04.2018 включно та внесено відповідні зміни до Угоди згідно з додатком 1 до цього рішення, а також припинено дію Угоди з 27.04.2018. Додаткова угода підписана сторонами 19.12.2017.
За змістом пункту 4 рішення від 20.06.2017 № 439/2661 Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), у тому числі, доручено визначити комунальне підприємство та закріпити за ним на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, повернуте із володіння та користування ПАТ "Київенерго" після припинення Угоди.
Відповідно до пункту 5 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної з Київською міською адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" КП "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким на праві господарського відання буде закріплено майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що буде повернуто з володіння та користування АТ "Київенерго" після припинення Угоди.
На підтвердження вибуття майна із володіння та користування ПАТ "Київенерго" надано витяги з актів приймання-передачі основних засобів і малоцінних необоротних активів, які передаються із володіння та користування ПАТ "Київенерго" від 30.04.2018 у звʼязку із припиненням Угоди, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", що на момент передачі обліковуються за Структурним відокремленим підрозділом "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" від 30.04.2018.
Водночас, як установили суди попередніх інстанцій, зазначені акти не підтверджують закріплення майна на праві господарського відання за КП "Київтеплоенерго".
4.3. ПАТ "Київенерго" і ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у клопотаннях про заміну сторони правонаступником на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України зазначали про необхідність заміни ПАТ "Київенерго" його правонаступником у спірних правовідносинах - КП "Київтеплоенерго", зважаючи на положення частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання".
4.4. За змістом статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобовʼязанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обовʼязків сторони у справі до іншої особи у звʼязку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає звʼязок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобовʼязанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.