ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 909/1131/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода"
відповідачі - 1. Тлумацька районна рада; 2. Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тлумацької міської ради Івано-Франківської області
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода"
на постанову Західного апеляційного господарського суду у складі Кравчук Н.М. - головуючого, Кордюк Г.Т., Хабіб М.І. від 10 січня 2019 року та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області у складі Фрич М.М. від 14 серпня 2018 року
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2017 року
Історія справи
Обставини справи
1. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2017, відмовлено Тлумацькому редакційно-видавничому комплексу "Злагода" (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода", далі - позивач) в задоволенні позову про: (1) визнання права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 533 м.кв. по вул. Кармелюка, 10 у м. Тлумач (далі - спірне нерухоме майно), (2) скасування запису про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за Тлумацькою районною радою. Провадження у справі в частині вимог до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тлумацької міської ради Івано-Франківської області припинено з тих підстав, що відповідач-2 не є юридичною особою.
2. При вирішенні спору суд першої інстанції виходив з того, що позивач має комунальну форму власності і спірне нерухоме майно було закріплено за ним на праві комунальної, а не колективної власності. Отже, спірне нерухоме майно є комунальною власністю територіальної громади міста Тлумач, право власності на нього зареєстровано за Тлумацькою районною радою, як органом, який виконує повноваження власника майна відповідної територіальної громади, а позивачем не доведено наявності правових підстав для визнання за ним права власності на це майно.
Короткий зміст заяви
3. 02.07.2018 позивач звернувся із заявою про перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2017 за нововиявленими обставинами, за наслідками чого його скасувати та позов задовольнити.
4. З посиланням на пункт 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України позивач послався на істотні обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі позивачу на час розгляду справи, а саме: (1) скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за Тлумацькою районною радою за постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 у справі № 876/2417/18; (2) отримання 14.06.2018 від ОКП Івано-Франківське бюро технічної інвентаризації належним чином засвідченої копії реєстраційного посвідчення від 17.03.1998 №49, відповідно до якого спірне нерухоме майно зареєстровано за позивачем на праві саме колективної власності, а не комунальної, як встановлено судом першої інстанції у даній справі, а також довідки ОКП Івано-Франківське бюро технічної інвентаризації від 14.06.2018, відповідно до якої право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано за позивачем, переходів права власності на це майно не реєструвалось. За твердженням позивача вказані обставини спростовують висновки місцевого суду про належність спірного майна на праві комунальної власності відповідачу-1.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
5. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2018 року, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10 січня 2019 року, відмовлено у задоволенні заяви позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2017 залишено в силі.
6. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що вказані заявником обставини не спростовують обставин, встановлених у судовому рішенні та не мають ознак нововиявлених. При прийнятті рішення від 09.02.2017 суд дійшов висновку про відмову в позові на підставі доказів, які свідчать про комунальну форму власності спірного майна на його належність на праві власності Тлумацькій районній раді. Вказані ж позивачем обставини цих висновків не спростовують та не впливають на результат вирішення спору.
7. При оцінці наданих позивачем додаткових доказів (реєстраційного свідоцтва та довідки) суд апеляційної інстанції також зазначив, що вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій та не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Отже, доводи позивача в цій частині заяви свідчать про намагання здійснити переоцінку доказів у справі та домогтися повторного перегляду остаточного судового рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, задовольнити заяву позивача, скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
9. Обставина державної реєстрації права власності на спірне майно за Тлумацькою районною радою була врахована судом при вирішенні спору у даній справі, а отже скасування такої реєстрації за судовим рішенням у адміністративній справі № 876/2417/18 є нововиявленою обставиною, яка спростовує обставину, покладену в основу судового рішення у даній справі.
10. Реєстраційне посвідчення від 1998 року № 49 та довідка БТІ від 14.06.2018 спростовують висновки суду про те, що спірне майно має комунальну форму власності, оскільки видавши таке реєстраційне посвідчення, держава офіційно визнала і підтвердила факт виникнення колективної власності позивача на спірне нерухоме майно.