ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/23364/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;
за участю представників:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Теодора" - Капітонова П.П.,
Приморського районного суду міста Одеси - Ацигейди А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теодора"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018
у складі колегії суддів: Разіної Т.І. (головуючий), Михальської Ю.Б., Тищенко А.І.
та на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018
у складі судді Шкурдової Л.М.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теодора"
до Шевченківського районного суду міста Києва та Приморського районного суду міста Одеси
про стягнення 7 087 396, 43 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами
1. 22.02.2016 ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/1894/16-к, в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42014000000000802 від 05.08.2014 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 258-5, частини другої статті 258-5, частини третьої статті 109 Кримінального кодексу України, накладено арешт на рахунки та зупинені видаткові операції з грошовими коштами та іншими цінностями Товариства з обмеженою відповідальністю "Теодора" (далі - ТОВ "Теодора"), що знаходяться на розрахункових рахунках відкритих у Акціонерному товаристві "Укрексімбанк".
2. 02.03.2016 ухвалою Апеляційного суду Одеської області, у в звʼязку з некоректним формулюванням запобіжного заходу, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22.02.2016 у справі № 522/1894/16-к було змінено та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках.
3. 09.02.2017 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у задоволенні клопотання представника ТОВ "Теодора" про скасування арешту з коштів ТОВ "Теодора", які знаходяться на поточному та депозитному рахунках у АТ "Укрсімбанк" у м. Миколаєві, відмовлено.
4. 15.03.2017 Шевченківським районним судом м. Києва було ухвалено відмовити у задоволенні клопотання представника ТОВ "Теодора" про скасування арешту коштів ТОВ "Теодора", що знаходилися на рахунках у ВАТ "Укрсімбанк" у м. Миколаєві.
5. 03.10.2017 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у задоволенні клопотання ТОВ "Теодора" про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 22.02.2016, зі змінами, внесеними ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області від 02.03.2016, відмовлено.
6. 09.11.2017 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у задоволенні клопотання ТОВ "Теодора" про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 22.02.2016, зі змінами, внесеними ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області від 02.03.2016, відмовлено.
Обґрунтування позову
7. 27.12.2017 ТОВ "Теодора" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Шевченківського районного суду міста Києва та Приморського районного суду міста Одеси про стягнення через Державну казначейську службу України 7 087 396, 43 грн матеріальної шкоди, яка складається з:
3 668, 43 грн - сума майнових втрат (збитків) у формі штрафних санкцій за період позбавлення позивача можливості здійснювати сплату податків з єдиного соціального внеску, які виникли в звʼязку з прийняттям рішення, згідно якого слідчим суддею було накладено арешт на грошові кошти позивача, які знаходяться на всіх банківських рахунках товариства, відкритих у Миколаївській філії "Укрексімбанк", та заборонені всі видаткові операції, за клопотанням органу досудового розслідування;
1 005 534 грн - інфляційні втрати за період з березня 2016 року по листопад 2017 року, які нараховані позивачем в звʼязку з тим, що слідчим суддею накладено арешт на суму коштів 4 138 000 грн, які за період накладення арешту зазнали інфляційних процесів;
1 025 000 грн - сума матеріальної шкоди, завданої тим, що позивач внаслідок накладення арешту на його рахунки був позбавлений можливості сплатити авансовий внесок за подачу заяви про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу від 04.04.2017 у справі № 910/21943/16 про стягнення на користь позивача 1 025 000 грн;
5 053 194 грн - сума дебіторської заборгованості ТОВ "Оферт груп", ТОВ "Рессет", ТОВ "Пірсен Прайм" перед позивачем за авансовими платежами, яку позивач не мав можливості стягнути в судовому порядку (ухвалами суду позовні заяви повернуто в звʼязку з несплатою судового збору), оскільки внаслідок накладення арешту на його рахунки позивач не мав можливості сплатити судовий збір за подання позовних заяв.
8. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 22.02.2016 у справі № 522/1894/16 зі змінами, внесеними ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 02.03.2016, слідчим суддею було накладено арешт на грошові кошти позивача на всіх банківських рахунках товариства, відкритих у Миколаївській філії АТ "Укрексімбанк", а також заборонені всі видаткові операції. Позивач звертався із клопотаннями про скасування арешту з майна до Шевченківського районного суду міста Києва, в задоволенні яких було відмовлено. Позивач вважає, що судами, під час накладення арешту на рахунки ТОВ "Теодора", не було враховано розумність та співмірність обмеження права власності, наслідки арешту для позивача, а тому відповідачами свідомо прийнято рішення, що створили негативні наслідки для позивача.
9. Позивач свої вимоги мотивує з посиланням на статтю 1166 Цивільного кодексу України та Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
10. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у справі № 910/23364/17, у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
11. Суди, посилаючись на положення статей 1166, 1171, 1176 ЦК України, статей 132, 170, 174 КПК України, статтю 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", статті 4, 20 ГПК України та норми Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", виходили з наступного.
Господарський суд міста Києва не наділений повноваженнями здійснювати оцінку правомірності накладення Приморським районним судом міста Одеси арешту на грошові кошти, які містяться на рахунках позивача, як заходи забезпечення кримінального провадження та правомірності відмови Шевченківським районним судом міста Києва у задоволенні клопотання про скасування арешту; Господарський суд міста Києва також не наділений повноваженнями здійснювати оцінку законності вищезазначених судових рішень.
У матеріалах справи відсутні, а позивачем не надано доказів, що судові рішення Приморського районного суду міста Одеси, з урахуванням змін внесених ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02.03.2016, ухвали Шевченківського районного суду міста Києва у встановленому законом порядку визнано незаконними, вказані судові рішення на час розгляду даної справи судом є чинними та в судовому порядку не скасовані, а відтак підлягають обовʼязковому виконанню.
У матеріалах справи відсутні докази встановлення в судовому порядку незаконності дій слідчого щодо звернення до суду із клопотанням про накладення арешту на майно позивача, а доказів звернення позивача із відповідним позовом матеріали справи також не містять.
Позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено встановлення факту наявності вини відповідачів у завданні позивачу збитків, а посилання позивача на норми Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" є необґрунтованим з огляду на те, що вказаний закон не застосовується до спірних правовідносин.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. 18.01.2019 ТОВ "Теодора" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі № 910/23364/17, ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
13. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції помилково зазначив, що вирішувати спір у даній справі необхідно на підставі частин другої, шостої статті 1176 ЦК України та не врахував вимоги частини четвертої статті 1166 ЦК України, яка передбачає, що шкода завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Скаржник посилається на Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" та стверджує, що про відсутність потреби у визнанні рішень слідчого судді про накладення арешту неправомірними та достатність ухвалення вироку або ухвали про припинення арешту. ТОВ "Теодора" також вказує, що Шевченківський районний суд міста Києва приховує, що ним було скасовано арешт на майно скаржника.
14. ТОВ "Теодора" вважає, що судами неправильно застосовано положення статей 1, 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", оскільки право на відшкодування шкоди виникає за умови, якщо протягом шести місяців після проведення оперативно-розшукових заходів не було розпочато кримінальне провадження за результатами цих заходів. Натомість жодного кримінального провадження щодо керівника юридичної особи позивача порушено не було.