ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/2067/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Підгірська Г. О.,
за участю представників:
позивача - не зʼявилися,
відповідача - не зʼявилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку "Іріс-15"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 (судді: Богацька Н. С., Принцевська Н. М., Ярош А. І.) та рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2018 (суддя Оборотова О. Ю.) у справі № 916/2067/17
за позовом Обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку "Іріс-15"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"
про визнання договору укладеним,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У вересні 2017 року Обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку "Іріс-15" (далі - ОСББ "Іріс-15") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (далі - Філія "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс") про визнання укладеним між сторонами з дня набрання чинності рішенням суду типового договору про надання послуг із централізованого постачання холодної води та водовідведення у редакції позивача.
1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 20, 179, 181, 184, 187 Господарського кодексу України, статей 16, 641, 648 Цивільного кодексу України, статей 19, 20, 21, 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та статей 4, 16, 18 Закону України "Про обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку" обґрунтовано тим, що основана діяльність позивача полягає у здійсненні функцій з належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово - комунальних та інших послуг.
Позивач зазначає, що він є споживачем, а Філія "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" - виконавцем послуг із централізованого водопостачання і водовідведення.
Проте у порушення вимог закону відповідач на звернення позивача стосовно укладення типового договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення такого договору не уклав, а також дії Філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" порушують законні права позивача щодо отримання відповідних послуг.
1.3. У відзиві на позовну заяву Філія "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" просило відмовити у її задоволенні, наголошуючи, що житловий багатоквартирний будинок перебував у комунальній власності, а отже і саме мешканці цього будинку, з якими укладено договори і відкрито особові рахунки, є споживачами відповідних послуг.
Відповідач зазначив, що направляв ОСББ "Іріс-15" листи із переліком документів, необхідних для укладення договору, та бланки договору про надання послуг із централізованого водопостачання та водовідведення відповідно до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила), однак такі договори сам позивач не оформив.
Філія "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" наголосила, що не згодна на укладення з ОСББ "Іріс-15" типового договору про надання послуг із централізованого постачання холодної води та водовідведення, оскільки відповідач надає позивачеві послуги з централізованого водопостачання і водовідведення на власні потреби (полив прибудинкової території, прибирання місць загального користування тощо) і у листі від 26.06.2017 № 3651ВК-11 відповідач надіслав ОСББ "Іріс-15" саме такий договір. Отже, вимоги позивача є безпідставними.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.11.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2018, позов задоволено, визнано укладеним договір у редакції позивача.
Згідно з постановою Верховного Суду від 24.04.2018 судові рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
2.2. Під час нового розгляду згідно з рішенням Господарського суду Одеської області від 30.07.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018, у задоволенні позову ОСББ "Іріс-15" до Філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" відмовлено.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, зокрема, що проект договору у редакції, запропонованій позивачем, не містить усіх істотних умов, передбачених для Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, а також установили, що позивач не є субʼєктом, з яким може бути укладено договір за типовою формою згідно із зазначеною постановою.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ОСББ "Іріс-15" у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСББ "Іріс-15" задовольнити у повному обсязі.
3.2. Скаржник зауважує, що згідно з положеннями Закону України "Про житлово - комунальні послуги" ОСББ "Іріс-15" є споживачем, а Філія "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" - виконавцем послуг із централізованого водопостачання і водовідведення, а згідно з частиною 1 статті 19 цього Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово - комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Отже, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції не спростував твердження позивача, що ОСББ "Іріс-15" є споживачем житлово - комунальних послуг, і необґрунтовано позбавив його права користуватися правами та виконувати обовʼязки споживача.
Заявник касаційної скарги вважає помилковою позицію апеляційного суду щодо можливості застосування до спірних правовідносин положень частини 3 статті 3 Цивільного кодексу України, оскільки відмова в укладенні договору порушує права мешканців будинку на належне утримання спільного майна та дотримання санітарних вимог щодо утримання житлового фонду, а також перешкоджає ОСББ виконувати обовʼязки, покладені на нього згідно із Законом України "Про обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку".
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили такі обставини:
- 31.08.2016 ОСББ "Іріс-15" прийняло на баланс за актом прийому-передачі від Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс" "Вузівське" багатоквартирний будинок, розташований за адресою: вул. Маршала Жукова, 15;
- згідно з витягом з протоколу від 14.08.2016 № 4 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Жукова, 15, убачається, що співвласниками багатоквартирного будинку вирішено укласти договір із Філією "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс";
- 24.03.2017 ОСББ "Іріс-15" письмово звернулося до Філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" із проханням укласти договір на постачання води для технічних потреб позивача і повідомило відповідачеві, що згідно з рішенням загальних зборів мешканці будинку залишаються на індивідуальних договорах із Філією "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс";
- 31.03.2017 ОСББ "Іріс-15" звернулося до Філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" із проханням укласти договір на постачання води для поливу прибудинкової території;
- 11.05.2017 Філія "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" письмово повідомила ОСББ "Іріс-15" про необхідність установлення загальнобудинкового приладу обліку витрат холодної води, а також про необхідність розроблення та затвердження проектно-технічної документації на такий прилад;
- 26.05.2017 ОСББ "Іріс-15"із листом № 68 надало відповідачеві підписаний і скріплений печаткою проект типового договору про надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення і повідомило Філію "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" про необхідність підписання, скріплення печаткою та повернення на адресу позивача типового договору у встановлений законодавством строк;
- 26.06.2017 Філія "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" письмово повідомила ОСББ "Іріс-15" про неможливість укладення типового договору, оскільки такий договір укладається з фізичною або юридичною особою, яка є власником (наймачем, орендарем) житлового чи нежитлового приміщення, натомість ОСББ "Іріс-15" є лише балансоутримувачем житлового будинку, тому не може бути стороною договору. Отже, немає законних підстав для укладання між сторонами договору за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630. Крім того, відповідач повідомив ОСББ "Іріс-15" про необхідність оформлення договору для надання послуг із централізованого водопостачання та водовідведення для ОСББ "Іріс-15", встановлення будинкового приладу обліку води та розрахунку необлікованих витрат у внутрішньобудинкових мережах. Філія "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" до листа від 26.06.2017 додала бланк договору про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення для ОСББ "Іріс-15". Відповіді від позивача не надійшло.
4.3. Предметом позову у справі є вимога ОСББ "Іріс-15" про визнання укладеним з Філією "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" типового договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення у редакції позивача з дня набрання чинності рішенням суду на підставі статей 20, 179, 181, 184, 187 Господарського кодексу України, статей 16, 641, 648 Цивільного кодексу України, статей 19, 20, 21, 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та статей 4, 16, 18 Закону України "Про обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку" у звʼязку з відмовою відповідача від укладення запропонованого позивачем типового договору.
4.4. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, наведена норма визначає обʼєктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права повʼязано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Порушення, невизнання або оспорювання субʼєктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту субʼєктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої предʼявлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права зʼясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
У Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом обʼєктивного і прямо не опосередкованого у субʼєктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним обʼєктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.