ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 913/210/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Боремер" на рішення Господарського суду Луганської області від 06.07.2018 (суддя Корнієнко В.В.) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 (головуючий суддя: Пушай В.І., судді: Медуниця О.Є., Пелипенко Н.М.)
за позовом Керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боремер"
про стягнення 76 307,26 грн.
Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. 03.05.2018 до Господарського суду Луганської області надійшла позовна заява Керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради Луганської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Боремер" безпідставно збережених коштів у сумі 76 307,26 грн., як розмір орендної плати за землю, який розраховано з розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не уклав договір оренди земельної ділянки, на якій розташоване належне йому нерухоме майно, та не сплачував орендну плату за її користування в період з 08.06.2016 по 31.03.2018 у сумі 76 307,26 грн., тому відповідач фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно - орендну плату за користування земельною ділянкою комунальної власності, що підлягає відшкодуванню на підставі статей 1212-1214 ЦК України.
ІІ. Короткий зміст судових рішень
3. Рішенням Господарського суду Луганської області від 06.07.2018 у справі №913/210/18, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2018, позов задоволено повністю.
ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
4. 24.01.2019 (згідно реєстраційним штампом САГС) Товариством з обмеженою відповідальністю "Боремер" подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Луганської області від 06.07.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 у справі №913/210/18 до Касаційного господарського суду.
5. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2019 року у справі № 913/210/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.
6. Ухвалою Верховного Суду від 18.02.2019 касаційну скаргу ТОВ "Боремер" залишено без руху до 18.03.2019 на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наведені у заяві про поновлення строку підстави причин пропуску строку визнані неповажними; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Боремер" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
7. 11.03.2019 скаржник надав суду клопотання про усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 18.02.2019.
8. Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує пʼятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
9. За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
10. Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Боремер" про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Боремер" строк для подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Луганської області від 06.07.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 у справі № 913/210/18, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Суд ухвалив розгляд скарги здійснити у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; визначити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 10.04.2019.
Одночасно даною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Луганської області від 06.07.2018 у справі № 913/210/18 до закінчення його перегляду в касаційному порядку
11. 05.04.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Керівником Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області направлено відзив на касаційну скаргу, який фактично надійшов до Верховного Суду 09.04.2019.
ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
12. У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Боремер" (скаржник, відповідач) просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 06.07.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 у справі №913/210/18 та передати справу на новий розгляд за встановленою законом підсудністю до Господарського суду міста Києва.
13. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вказує, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин безпідставно застосовані положення ст. 1212 ЦК України в частині стягнення з відповідача фактично орендної плати за користування земельною ділянкою, оскільки предметом регулювання даної норми є відносини, які виникають у звʼязку з безпідставним отриманням чи збереженням майна. і які не врегульовані спеціальними нормами права, в обґрунтування чого скаржник посилається на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах від 29.11.2010 у справі № 19/18, від 13.12.2010 у справі № 26/2, від 16.05.2011 у справі № 10/7, від 30.05.2011 у справі № 14/209(02-4/4-14), від 30.05.2011 у справі № 24/135 (24/0245), від 22.01.2013 у справі №5006/18/13/2012, від 14.10.2014 у справі № 3-129гс14.
Скаржник зазначає, що цивільно-правовою підставою, що породжує зобовʼязання відповідача, повʼязані з використанням ним земельної ділянки, є ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України та умови, визначені договором оренди землі, укладеним між ТОВ "РБФ "РЕМ" та Сєвєродонецькою міською радою 17.02.2014.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Боремер" вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосована ч.2 ст. 120 ЗК України, а висновок судів, що відповідач зберіг майно без достатніх правових підстав, не відповідає дійсності та суперечить іншим частинам оскаржуваних судових актів, у яких встановлено факт правомірного набуття відповідачем права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4412900000:07:001:0028 у користування відповідно до приписів ч.2 ст. 120 ЗК України.
На думку відповідача, він є законним користувачем земельної ділянки кадастровий номер 4412900000:07:001:0028 на умовах та обсягом, визначеним договором оренди землі, укладеним між ТОВ "РБФ "РЕМ" та Сєвєродонецькою міською радою 17.02.2014, у якому відбулася заміна сторони у зобовʼязанні.
Скаржник зауважує, що не є особою, яка вправі звертатися до державного реєстратора про скасування державної реєстрації оренди земельної ділянки до 2038 року, оскільки право оренди спірної земельної ділянки зареєстровано за ТОВ "РБФ "РЕМ", а останнє та Сєвєродонецька міська рада (особи, які мають право звертатися з такою заявою), до державного реєстратора не зверталися.
ТОВ "Боремер" зазначає, що судами попередніх інстанцій не встановлено обставину щодо того чи позивач або ТОВ "РБФ "РЕМ" вчинили якісь дії направлені на зміну/розірвання договору оренди землі, що надало б відповідачу можливість укласти договір оренди земельної ділянки безпосередньо з позивачем.
Відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції помилково враховано правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, оскільки у вказаній справі мало місце самовільне зайняття земельної ділянки, яка не передавалась в оренду попередньому власнику нерухомого майна, право користування нею не тільки не було зареєстроване у встановленому законом порядку, а й не було оформлено відповідним договором оренди.
Разом з тим, у справі №913/210/18 має місце зареєстрований в установленому порядку та чинний договір оренди землі, у якому в силу приписів ст. 120 ЗК України відбулась заміна сторони у зобовʼязанні, отже стягнення плати за землю повинно відбуватися на підставі норм, яке регулюють відповідне договірне зобовʼязання. На підтвердження зазначеного скаржник посилається на правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі №904/6296/17, від 20.06.2018 у справі №913/661/17, від 27.06.2018 у справі №921/613/17-г.
14. У відзиві на касаційну скаргу прокурор просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено всі істотні обставини справи та наявність підстав для стягнення з відповідача коштів у вигляді неодержаної орендної плати за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у сумі 76307 грн 26 коп.
Прокурор вважає, що до моменту оформлення власником обʼєкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей обʼєкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та неотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
15. Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2014 між Сєвєродонецькою міською радою, як орендодавцем, та ТОВ "РБФ "РЕМ", як орендарем, укладено договір оренди землі № 4412900000070010028, за умовами якого орендодавець, на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради № 3364 від 26.12.2013 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - землі промисловості (під складський корпус № 1 "ХАРД" та насосну), яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 2-с.
Відповідно до п. 2 договору оренди землі, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4512 га, в т.ч.: під капітальною одноповерховою - 0,2012 га, під капітальною одноповерховою - 0,0296 га, під газонами - 0,0076 га, під проходами, проїздами та площадками - 0,0158 га, під проходами, проїздами та площадками - 0,01961 га.
Умовами п. 5 договору оренди землі визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий № 4412900000:07:001:0028 становить: 1248335,04 грн.
Згідно з п. 8 договору оренди землі, договір укладено на 25 років строком по 25 грудня 2038 року включно.
Умовами пункту 9 договору оренди землі сторонами погоджено, що орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та розмірі: з 26.12.2013 по 25.12.2038 - 62 416,75 грн. на рік, що складає 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
16. 21.03.2014 між ТОВ "РБФ "РЕМ", як продавцем, та ТОВ "Боремер", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець оплатно передав у власність покупця (продав) обʼєкт нерухомого майна: складський корпус № 1 "Хард" та насосна, а покупець прийняв у власність (купив) та сплатив за неї ціну продажу на умовах, зазначених у п. 2 договору.
Відповідно до п. 1.2 договору купівлі-продажу, нерухомість розташована за адресою: Україна, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, №2-с на земельній ділянці площею 0,4512 га, правовий режим якої визначений договором оренди землі, укладеним продавцем з Сєвєродонецькою міською радою від 17.02.2014, зареєстрованим 17.02.2014 № 4412900000070010028; кадастровий номер земельної ділянки 4412900000:07:001:0028. Питання, повʼязані з користуванням земельною ділянкою, вирішуються відповідно до принципів чинного законодавства.
17. Договір купівлі-продажу засвідчений 21.03.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сосновою І.В., та зареєстрований в реєстрі за № 340.
18. Право власності відповідача на зазначене нерухоме майно підтверджується витягом № 19387163 від 21.03.2014 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, інформаційною довідкою з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.04.2018 №120143818.
19. Посилаючись на те, що після набуття права власності на складський корпус № 1 "Хард" та насосну станцію, розташованих за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 2-с, ТОВ "Боремер" використовує земельну ділянку, на якій розміщене дане нерухоме майно, без оформлення належним чином права користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, що є порушенням вимог ЦК України та ЗК України, при цьому не сплачуючи орендну плату за землю, що призводить до неповного надходження плати за землю до місцевого бюджету м. Сєвєродонецька, прокурор звернувся з відповідним позовом до Господарського суду Луганської області.
VІ. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
20. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, з урахуванням такого.
Предметом позову в цій справі є стягнення з власника обʼєктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без належних на те правових підстав, на якій ці обʼєкти розміщені.
Перехід прав на земельну ділянку, повʼязаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці обʼєкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 цього Кодексу).
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).
У звʼязку з тим, що відповідач набув право власності на будівлі, розміщені на вказаній земельній ділянці, що перебувала у користуванні, то до нього відповідно до положень ст. 120 ЗК України перейшло право користування земельною ділянкою, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача за договором оренди.