ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/401/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Підгірська Г. О.,
за участю представників:
позивача - не зʼявилися,
відповідача - не зʼявилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи -підприємця Ляха Олександра Володимировича
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2018 (судді: Верхогляд Т. А., Чередко А. Є., Парусніков Ю. Б.) і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018 (суддя Воронько В. Д.) у справі
за позовом фізичної особи - підприємця Ляха Олександра Володимировича
до Нікопольської міської ради Дніпропетровської області
про скасування пункту 3 рішення Нікопольської міської ради,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У лютому 2018 року фізична особа - підприємець (далі - ФОП) Лях Олександр Володимирович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Нікопольської міської ради Дніпропетровської області (далі - Нікопольська міськрада) про скасування пункту 3 рішення Нікопольської міськради від 31.08.2016 № 34-11/VII "Про надання фізичній особі - підприємцю Ляху Олександру Володимировичу (1/2), фізичній особі - підприємцю Хвастунову Ігорю Васильовичу (1/2) в оренду земельної ділянки на АДРЕСА_1 за фактичним розміщенням нежитлових будівель спеціалізованого непродовольчого магазину" (далі - рішення від 31.08.2016).
Позовні вимоги з посиланнями на положення Закону України "Про захист економічної конкуренції" обґрунтовано тим, що Нікопольська міськрада, встановивши у спірному рішенні позивачеві ставку орендної плати - 4 % від нормативної грошової оцінки землі, хоча при цьому для інших субʼєктів господарювання встановлено меншу ставку орендної плати за користування земельними ділянками з таким само цільовим призначенням, порушила права позивача як потенційного орендаря.
1.2. У відзиві на позов Нікопольська міськрада заперечила проти його задоволення, просила відмовити у позові, наголосила, що приймаючи рішення від 31.08.2016 в оскарженій частині, діяла в межах та у спосіб, передбачений законодавством.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018 (суддя Воронько В. Д.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив із недоведеності порушення відповідачем вимог чинного законодавства та зазначив, що ставка орендної плати за землю визначена відповідачем у дозволених Податковим кодексом України межах.
2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2018 (судді: Верхогляд Т. А., Чередко А. Є., Парусніков Ю. Б.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018 залишено без змін із тих самих підстав.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. ФОП Лях О. В., не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, подав касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2018 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2018, в якій просить скасувати ці судові рішення та передати справу на новий розгляд.
Підставами для скасування судових рішень ФОП Лях О. В. вважає неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, нездійснення оцінки доказів у справі, наголошує на порушенні відповідачем вимог законодавства щодо захисту економічної конкуренції та при цьому посилається на рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного відділення антимонопольного комітету України від 30.01.2018 № 3/01-14/04-18 у справі № 44/04-03-3/17, про яке позивач дізнався вже після прийняття місцевим господарським судом рішення у цій справі.
3.2. Від ФОП Ляха О. В. надійшла заява про розгляд касаційної скарги за його відсутності.
3.3. Від Нікопольської міськради відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Як установлено господарськими судами та підтверджено матеріалами справи, 31.08.2016 Нікопольська міськрада на підставі статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 12, 791, 93, 122, 123, 124, 125, 126, 134 Земельного кодексу України, статті 25 Закону України "Про землеустрій" прийняла рішення № 34-11/VІІ "Про надання фізичній особі-підприємцю Ляху Олександру Володимировичу (1/2), фізичній особі-підприємцю Хвастунову Ігорю Васильовичу (1/2) в оренду земельної ділянки на АДРЕСА_1 за фактичним розміщенням нежитлових будівель спеціалізованого непродовольчого магазину".
Згідно із цим рішенням ФОП Ляху О. В., і ФОП "Хвастунову І. В. надано в оренду земельну ділянку площею 0,4977 га на АДРЕСА_1, терміном на 3 роки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦГІЗ 03.07).
У пункті 3 рішення від 31.08.2016 для земельної ділянки на АДРЕСА_1 визначено ставку орендної плати - 4 % від діючої нормативної грошової оцінки земель.
Цим же рішенням, у тому числі, зобовʼязано ФОП Ляха О. В. і ФОП Хвастунова І. В. укласти та зареєструвати договір оренди землі відповідно до чинного законодавства.
Не погоджуючись зі ставкою орендної плати, ФОП Лях О. В. звернувся до Нікопольської міськради із клопотанням про перегляд орендної ставки, її зменшення з 4 % до 3 % , посилаючись на те, що земельна ділянка розташована у віддаленому районі міста, де з огляду на невелику купівельну спроможність населення і збільшення податків і витрат на заробітну плату унеможливлюється ведення прибуткової підприємницької діяльності.
Однак проект рішення "Про внесення змін до рішення Нікопольської міської ради від 31.08.2016 № 34-11/VІІ в частині зміни відсотку орендної плати з 4 % на 3 % громадянам Хвастунову І. В. та Ляху О. В." не було прийнято на 19 (позачерговій) сесії Нікопольської міськради VІІ скликання, яка відбулася 27.04.2017.
Наведене стало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд погодився із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування оспорюваного пункту рішення ради, оскільки ставка орендної плати за землю, визначена відповідачем у цьому пункті рішення, не суперечить вимогам податкового законодавства. Однак наведений висновок суду слід визнати передчасним з огляду на таке.
5.2. За змістом статті 116 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час прийняття органом місцевого самоврядування спірного рішення) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (частина 1 статті 124 Земельного кодексу України у відповідній редакції).