ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 914/1257/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 (Желік М.Б., Галушко Н.А., Орищин Г.В.) та ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.12.2018 (Пазичев В.М.) у справі № 914/1257/18
за заявою Єврейської релігійної ортодоксальної громади "Турей Загав" ("Золота Роза")
про забезпечення позову у справі № 914/1257/18
за позовом Єврейської релігійної ортодоксальної громади "Турей Загав" ("Золота Роза") до 1) Львівської міської ради, 2) Виконавчого комітету Львівської міської ради, треті особи 1) Львівської обласної державної адміністрації, 2) Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, 3) Обʼєднання комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, 4) Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування свідоцтва про права власності, скасування реєстрації права власності
Історія справи
Короткий зміст вимог
1. Єврейська релігійна ортодоксальна громада "Турей Загав" ("Золота Роза") (далі - Позивач) звернулася в Господарський суд Львівської області з позовом до Львівської міської ради (далі - Відповідач-1), Виконавчого комітету Львівської міської ради (далі - Відповідач-2), Львівської обласної державної адміністрації (далі - Третя особа-1) про: 1) визнання незаконним та скасування рішення Відповідача-2 № 40 від 01.02.2008 "Про оформлення права комунальної власності на нежитлові приміщення на вул. Арсенальській,7"; 2) визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності № Г-02694, 01.02.2008, видане Відповідачем-2 згідно з рішенням № 40 від 01.02.2008 "Про оформлення права комунальної власності на нежитлові приміщення на вул.Арсенальській, 7"; 3) скасування реєстрації права власності за територіальною громадою м. Львова в особі Відповідача-2 на нежитлові приміщення IV, 6-12 на вул. Арсенальській, 7 у м.Львові загальною площею 143,9 м2.
2. 06.12.2018 Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом: 1) арешту нежитлових приміщень першого поверху площею 138,7 м2 на вул.Арсенальській, 7 у м.Львові; 2) заборони Відповідачам та іншим особам вчиняти дії щодо приватизації нежитлових приміщень першого поверху площею 138,7 м2 на вул.Арсенальській, 7 у м.Львові способом аукціону передачі, розпорядження тощо їх третіми особами у інший спосіб.
3. Заява обґрунтована тим, що після відкриття провадження у справі з листа Управління комунальної власності Львівської міської ради №2302-5858 від 01.10.2018 Позивачу стало відомо, що питання щодо подальшого використання вільних нежитлових приміщень площею 138,7 м2 на вул. Арсенальській, 7 розглянуто на засіданні комісії з підготовки пропозиції для надання в оренду майна територіальної громади м. Львова. На засіданні зазначеної вище комісії прийнято рішення підготувати проект ухвали про приватизацію нежитлових приміщень першого поверху площею 138,7 м2 на вул. Арсенальська, 7 способом аукціону. Як зазначає Позивач, вказані обставини обґрунтовують необхідність вжиття передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених і оспорюваних прав, інтересів Позивача, за захистом яких він вже звернувся до суду. Утруднення та неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог разом із ефективним захистом порушених прав та інтересів Позивача полягає у тому, що вибуття спірного майна з власності Позивача, законність набуття якого оспорюється, зумовить необхідність заявлення інших позовів до третіх осіб та значної тривалості розгляду справ в часі, відповідно, і порушення права на ефективний захист права в розумні строки.
Також Позивач зазначає, що після приватизації спірних приміщень, які є культовим майном та водночас памʼяткою культурної спадщини, реалізація прав Позивача, як релігійної організації, згідно зі статтею 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" на повернення/передачу культового майна стане практично неможливою.
Короткий зміст оскарженої ухвали суду першої інстанції
4. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.12.2018 заяву Позивача про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено Відповідачу, а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження у будь-який спосіб нерухомого майна, нежитлових приміщень першого поверху площею 138,7 м2 на вул.Арсенальська,7 у м. Львові.
5. Ухвала суду мотивована тим, що подані Позивачем докази в обґрунтування заяви свідчать про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття заходів до забезпечення позову, як гарантію можливості виконання судового рішення, шляхом заборони Відповідачу, а також будь-яким іншим особам вчиняти певні дії щодо спірного майна до вирішення спору по суті.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
6. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.12.2018 залишено без змін з тих же підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Відповідач-1 подав касаційну скаргу на ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати та прийняти рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача-1, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
8. В даному випадку відсутній звʼязок між вжитим заходом забезпечення позову і предметом позову.
9. Суди дійшли помилкового висновку, що вибуття спірного майна з власності Позивача, законність якого оспорюється, зумовить необхідність заявлення інших позовів до третіх осіб та значної тривалості розгляду справ у часі, відповідно, і порушення права на ефективний захист прав Позивача у розумні строки.
Позиція Позивача у відзиві на касаційну скаргу
10. Звʼязок між вжитим заходом забезпечення позову і заявленими позовними вимогами є очевидним, оскільки Позивач оскаржує законність оформлення права власності Відповідачем-1 на обʼєкти культового майна для можливості, відповідно до статті 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", безоплатно повернути їх у свою власність.
Позиція інших учасників справи на касаційну скаргу
11. Відповідач-2 та Треті особи відзив на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.