Постанова
Іменем України
15 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 265/2127/16-ц
провадження № 61-21532св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Комунальний лікувальний психіатричний заклад "Міська психіатрична лікарня № 7 міста Маріуполя",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 грудня 2016 року у складі судді Михєєвой І. М. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 31 січня 2017 року у складі колегії суддів: Зайцевої С. А., Гаврилової Г. Л., Пономарьової О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У квітні 2016 року ОСОБА_4звернувся до суду з позовом до Комунального лікувального психіатричного закладу "Міська психіатрична лікарня № 7 міста Маріуполя" (далі - КЛПЗ "МПЛ № 7 міста Маріуполя") про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, посилаючись на те, що з 20 грудня 1988 року він перебуває у трудових відносинах з відповідачем та обіймає посаду дільничного лікаря-психіатра. Наказом від 25 березня 2016 року № 32 на нього було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неякісне виконання посадових обовʼязків та недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку. Вважає, що його незаконно притягнуто до відповідальності, оскільки він не вчиняв жодних дисциплінарних проступків, не порушував трудової дисципліни та належним чином і в повному обсязі виконував свої посадові обовʼязки. Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просив визнати незаконним та скасувати вищевказаний наказ.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 грудня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що під час чергування у відділенні № 8 афективної патології КЛПЗ "МПЛ № 7 міста Маріуполя" ОСОБА_4 порушив приписи локальних нормативних актів. Дисциплінарне стягнення було накладено на працівника з додержанням вимог трудового законодавства. В оспорюваному наказі містяться посилання на факти неналежного виконання позивачем службових обовʼязків, які викладені в доповідних та пояснювальних записках медичного персоналу, в актах і протоколі службового розслідування, в листі-зверненні пацієнтів лікарні.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 31 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 грудня 2016 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У березні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 31 січня 2017 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неповно зʼясували обставини справи, безпідставно відмовили в задоволенні клопотання про виклик 42 свідків, які на нього скаржилися, у звʼязку з чим дійшли необґрунтованого висновку про порушення ним трудової дисципліни. Оскільки акт про його відмову надати письмові пояснення відсутній у переліку додатків, то це може свідчити про його складання після винесення оспорюваного наказу. Обовʼязок доводити вину працівника покладається на роботодавця. Він не порушував своїх трудових обовʼязків.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
14 травня 2018 року справу № 265/2127/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Судами встановлено, що з 20 грудня 1988 року ОСОБА_4 перебуває з КЛПЗ "МПЛ № 7 міста Маріуполя" у трудових відносинах та обіймає посаду дільничного лікаря-психіатра.
Посадовою інструкцією чергового лікаря приймального відділення КЛПУ "МПЛ № 7 міста Маріуполя" визначено, що до посадових обовʼязків чергового лікаря відносяться, зокрема: пункт 2.3 - здійснення обходу структурних відділень згідно з розпорядком дня, затвердженим у лікарні, та отримання відомостей від чергового персоналу відділень про кількість хворих та їх стан, наявність вільних ліжок у відділеннях, укомплектованості структурних підрозділів черговим персоналом; пункт 2.4 - у разі погіршення стану пацієнта огляд його та надання медичної допомоги; пункт 2.15 - організація у разі потреби консультації інших спеціалістів; пункт 2.20 - зняття проби з виготовленої їжі і надання дозволу на роздачу її пацієнтам; пункт 2.26 - додержання вимог Закону України "Про психіатричну допомогу" та Закону України "Про персональні дані"; пункт 2.27 - дотримання принципів медичної деонтології (етики).
17 березня 2016 року лікар-психіатр ОСОБА_4 чергував у приймальному відділенні КЛПЗ "МПЛ № 7 міста Маріуполя", тобто виконував посадові обовʼязки чергового лікаря, та з 17 год. 30 хв. до 19 год. 15 хв. здійснював обхід у відділенні № 8 афективної патології.
У відділеннях КЛПЗ "МПЛ № 7 міста Маріуполя" затверджений наступний розпорядок дня: з 16 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. - прогулянки, культурна терапія, санітарно- просвітні заходи; з 18 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. - вечеря.
Доповідною запискою медичної сестри відділення № 8 афективної патології КЛПЗ "МПЛ № 7 міста Маріуполя" ОСОБА_5 та її показаннями як свідка в суді першої інстанції підтверджується, що 17 березня 2016 року під час обходу черговий лікар ОСОБА_4здійснив втручання у звичайний розпорядок роботи відділення, зокрема дав вказівку розмістити всіх хворих у палати, після чого в присутності інших пацієнтів почав зʼясовувати персональні дані кожного з них (прізвище, імʼя, по батькові, коли поступив до лікарні, хто з лікарів направляв, який діагноз). Внаслідок такого опитування у деяких хворих погіршився психічний та соматичний стан, а саме у пацієнток з палати № 1 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 піднявся артеріальний тиск, зʼявився страх і тривога, порушився сон. Через запитання лікаря ОСОБА_4 про причини відсутності сімʼї і дітей у хворої з палати № 5 ОСОБА_8 виник суїцидальний настрій, вона стала плакати, запитувала, навіщо їй далі жити. Тривалий час медичний персонал заспокоював хвору.
Допитана в суді першої інстанції як свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона працює на посаді завідувача відділенням № 8 афективної патології КЛПЗ "МПЛ № 7 міста Маріуполя". ОСОБА_4 перевищив повноваження чергового лікаря, оскільки проводив опитування пацієнтів про їх персональні і медичні дані у присутності всіх хворих палати, при тому, що вся необхідна інформація містилася в історіях хвороби. Вказані дії свідчать про порушення позивачем медичної деонтології (етики), а також вимог Закону України "Про психіатричну допомогу" щодо нерозголошення даних про психічний стан хворого. Обхід лікаря ОСОБА_4 продовжувався з17 год. 30 хв. до 19 год. 15 хв., внаслідок чого пацієнти не пішли вчасно на вечерю, а це призвело до порушення санітарних норм. Працівники відділення не мали можливості виконувати свої функціональні обовʼязки, оскільки вимушені були знаходитися поряд з черговим лікарем. Також ОСОБА_4 обмежив свободу пацієнтів у межах ліжка на 1 год. 45 хв. і навіть не дозволяв їм вийти з палати в туалет.
Факт порушення ОСОБА_4 розпорядку дня відділення № 8 афективної патології також підтверджено протоколом виробничих зборів працівників цього відділення та колективним листом-зверненням пацієнтів та їх родичів (лист підписали 49 осіб).
Висновком комісії із службового розслідування від 25 березня 2016 року встановлено, що між діями лікаря ОСОБА_4 та суттєвим погіршенням стану здоровʼя пацієнтів відділення № 8 під час і після проведення ним обходу існує прямий причинно-наслідковий звʼязок.