ПОСТАНОВА
Іменем України
17 квітня 2019 року
Київ
справа №815/7055/16
провадження №К/9901/23059/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Білоуса О. В.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Прокуратура Одеської області про визнання протиправним та скасування наказу в частині звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Запорожана Д. В., суддів: Романішина В. Л., Шляхтицького О. І.
І. Суть спору
1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Прокуратура Одеської області про визнання незаконним та скасування наказу від 11 листопада 2016 року № 2594к, поновлення на посаді начальника слідчого управління Прокуратури Одеської області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
2. В мотивування позову зазначає, що відповідачем всупереч вимог чинного законодавства видано наказ від 11 листопада 2016 року № 2594к, відповідно до якого звільнено з 14 листопада 2016 року з посади начальника слідчого управління Прокуратури Одеської області у звʼязку з реорганізацією та скороченням кількості прокурорів органу прокуратури.
2.1. Позивач стверджує, що його необґрунтовано та неправомірно звільнено з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", оскільки не мало місце ліквідація чи реорганізація органу прокуратури, в якому позивач обіймав керівну посаду. Органом прокуратури є регіональна прокуратура, а позивач обіймав керівну посаду її структурного підрозділу, реорганізація ж структурного підрозділу, в якому ОСОБА_1 обіймав керівну посаду, відбулася у вигляді злиття двох слідчих відділів з відділом процесуального керівництва, в ході якої було скорочено одну посаду заступника начальника другого відділу та введено одну посаду заступника начальника нового управління, без зміни мети діяльності та функцій реорганізованих підрозділів, без скорочення керівної посади, яку позивач обіймав, без зміни основних умов праці, місцезнаходження, графіку роботу, функціональних обовʼязків працівників.
2.2. Вважаючи наказ від 11 листопада 2016 року № 2594к протиправним, ОСОБА_1 з метою захисту своїх прав звернувсь до суду з вимогою про поновлення його на посаді.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Починаючи з 09 листопада 1995 року, ОСОБА_1 працював в органах прокуратури Одеської області на посадах слідчого, старшого слідчого, слідчого в особливо важливих справах та начальника слідчого управління Прокуратури Одеської області.
4. Відповідно до наказу Генеральної прокуратури України від 10 червня 2016 року № 59ш, з метою удосконалення організації роботи Прокуратури Одеської області, керуючись статями 9, 10, 14 та підпунктом 6 пункту 5-1 розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України "Про прокуратуру" ліквідовано у структурі та штатному розписі Прокуратури Одеської області: слідче управління, відділ процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури. Їх загальну штатну чисельність 43 одиниці зараховано до резерву Генеральної прокуратури України з відповідним фондом заробітної плати. Разом з цим утворено у структурі та штатному розписі новоутвореного управління за рахунок резерву Генеральної прокуратури України 43 одиниці з відповідним фондом заробітної плати, у тому числі: начальник управління - 1, заступник начальника управління - 1, перший слідчий відділ - 13, другий слідчий відділ - 13, відділ процесуального керівництва у кримінальних провадженнях - 15.
5. Згідно з Додатком 1. Витяг зі штатного розпису слідчого управління та відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури області станом на 01 травня 2016 року: слідче управління: начальник управління - 1; перший відділ: начальник відділу - 1, слідчі - 12; другий слідчий відділ: заступник начальника управління начальник відділу - 1, заступник начальника відділу - 1, слідчі - 12. Всього - 28. Відділ процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури області: начальник відділу - 1, заступник начальника відділу - 1, прокурори - 13. Всього - 15.
6. Згідно з Додатком 2. Витяг зі штатного розпису управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури області станом на 10 червня 2016 року: начальник управління - 1, заступник начальника управління - 1, перший відділ: начальник відділу - 1, слідчі - 12, другий відділ: начальник відділу - 1, слідчі - 12. Відділ процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури: начальник відділу - 1, заступник начальника відділу - 1, прокурори - 13. Разом по управлінню - 43.
7. Так, у період з 29 червня 2016 року по 12 серпня 2016 року позивач перебував у відпустці відповідно до наказу від 22 червня 2016 року № 1283к.
8. Крім цього у період з 08 вересня 2016 року по 22 вересня 2016 року відповідно листка непрацездатності серії АГЗ № 258297 позивач перебував на лікарняному.
9. Також, згідно з наказом від 13 вересня 2016 року № 2172к позивачу надано відпустку з 14 вересня по 12 листопада 2016 року.
10. 13 вересня 2016 року позивача ознайомлено з попередженням про звільнення № 11-10163ВН-16, яким ОСОБА_1 повідомлено, що наказом Генерального прокурора України від 10 червня 2016 року № 59ш у структурі та штатному розписі Прокуратури Одеської області ліквідовано слідче управління у звʼязку з чим скорочено посаду, яку обіймав позивач.
11. У звʼязку з ліквідацією органу прокуратури, в якому позивач обіймає посаду та скорочення прокурорів органу позивачу було запропоновано вакантні посади станом на 13 вересня 2016 року, а саме: начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді прокуратури області (оклад 3246 грн.); слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури області (оклад 2083 грн.). Позивач від запропонованих посад відмовився.
12. Наказом Прокуратури Одеської області від 11 листопада 2016 року № 2594к позивача звільнено з посади начальника слідчого управління прокуратури області з 14 листопада 2016 року у звʼязку з реорганізацією та скороченням кількості прокурорів органу прокуратури відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
13. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року позовні вимоги задоволено.
13.1. Визнано протиправним та скасовано наказ виконувача обовʼязків Прокуратури Одеської області від 11 листопада 2016 року № 2594к про звільнення старшого радника юстиції ОСОБА_1 з посади начальника слідчого управління прокуратури області з 14 листопада 2016 року у звʼязку з реорганізацією та скороченням кількості прокурорів органу прокуратури (пункт 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру").
13.2. Поновлено старшого радника юстиції ОСОБА_1 на посаді начальника слідчого управління Прокуратури Одеської області з 14 листопада 2016 року.
13.3. Стягнуто з Прокуратури Одеської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 листопада 2016 року по день ухвалення судового рішення у розмірі 37191,96 гривень.
14. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року скасовано та прийнято нову, якою в позові відмовлено.
15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження факту виклику ОСОБА_1 до відділу роботи з кадрами прокуратури області 01 липня 2016 року для ознайомлення з зазначеним попередженням про звільнення, а також не надано жодного доказу щодо направлення зазначеного попередження поштою на адресу позивача. Крім того, 12 вересня 2016 року відповідачем подано Генеральному прокурору України подання № 11-1794вих-16 про надання згоди на призначення молодшого радника юстиції ОСОБА_4 на посаду начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді прокуратури області, тоді як 13 вересня 2016 року зазначена посада була запропонована позивачу. Таким чином суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
16. Одеський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, прийшов до висновку, що оскаржуваним наказом позивача звільнено виключно з адміністративної посади, а не посади прокурора (фактично перебуває на посаді прокурора). Враховуючи, що слідчого відділу в структурі обласної прокуратури не існує та в штаті прокуратури не існує посади начальника слідчого відділу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного наказу та поновлення позивача на зазначеній посаді, оскільки такі позовні вимоги жодним чином не поновлюють будь-яких прав позивача.
IV. Касаційне оскарження
17. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
18. Свою касаційну скаргу мотивує тим, що судом апеляційної інстанції взагалі не досліджувалось питання про правомірність скорочення посади, яку обіймав позивач. Крім того позивач вказує, що суд дійшов помилкового висновку щодо звільнення ОСОБА_1 лише з адміністративної посади, оскільки оскаржуваним наказом позивача звільнено взагалі з органів прокуратури.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
19. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
20. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
21. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
22. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України визначені Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).
25. Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону № 1697-VII прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.
26. Згідно з підпунктом 4 пункту 5-1 розділу ХIII "Перехідні положення" Закону № 1697-VII прокурори призначаються на посади та звільняються з посад, у тому числі адміністративних, без рекомендації Ради прокурорів України чи подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів уповноваженими приймати такі рішення особами.
27. Пунктом 9 частини першою статті 51 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор звільняється з посади у разі: ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
28. За приписами частини шостої статті 43 Конституції України, якій кореспондує стаття 5-1 КЗпП України, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
29. Загальні підстави звільнення працівників визначені Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).
30. За змістом статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємств, установ, організацій, скорочення численності або штату працівників.
Звільнення з цих підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
31. Відповідно до статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у звʼязку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;