ПОСТАНОВА
Іменем України
09 квітня 2019 року
м. Київ
справа №825/1575/17
адміністративне провадження №К/9901/48210/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 (суддя - Соломко І.І.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 (судді - Парінов А.Б., Беспалов О.О., Губська Л.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства "А/Т "Тютюнова компанія "В.А.Т.- Прилуки" (далі - Товариство) до Чернігівської митниці ДФС (далі - Митниця) про визнання протиправними, скасування рішень та карток відмови,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2017 року Товариство звернулося до суду з позовом до Митниці, у якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 27.01.2017 № 102040000/2017/000001/1 та картку відмови від 27.01.2017 № 102040000/2017/00003, рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 02.02.2017 № 102040000/2017/000002/2 та картку відмови від 02.02.2017 № 102040000/2017/00005.
На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначає, що до митного органу були надані документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту; вважає, що Митниця витребувала у товариства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, як і прийняла рішення про коригування митної вартості товарів та оформила картки відмови за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
Суди попередніх інстанцій встановили, що між позивачем (покупець) та British American Tobacco (GLP) Limited (Великобританія) (продавець) був укладений контракт від 10.12.2015 № Т01/16-U про купівлю - продаж товару (тютюну) у кількості та асортименті, обумовлені у додатках до контракту (пункт 1.1 контракту). Умовами поставки визначено DAP Delivered at Place (Прилуки) "Інкотермс-2000" з оплатою покупцем транспортних витрат та інших витрат у відповідності з умовами DDU "Інкотермс-2000". Оплата вартості товару здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок продавця, який вказаний в статті 15 Юридичної Адреси Сторін, протягом 30 днів з кінця місяця, що слідує за місяцем, в якому підтвердження поставки було відправлено, або за згодою сторін оплата за товар може здійснюватися покупцем в формі повної або часткової попередньої оплати на підставі рахунків, наданих продавцем (пункт 4.1 контракту).
Для митного оформлення імпортованої продукції (жилка необробленого тютюну типу Вірджтнія), що надійшов на митну територію України за умовами зовнішньоекономічного контракту від 10.12.2015 № Т01/16-U, позивач подав до органу доходів і зборів митні декларації від 19.01.2017 № 102040000/2017/045060, від 02.02.2017 № 102040000/2017/045148 щодо кожної поставки товару. Для підтвердження вказаних у декларації відомостей до митного органу було також подано такі документи: контракт від 10.12.2015 № T01/16-U з додатками, що супроводжували поставку; рахунки-фактури (інвойси), в яких зазначено товар, його вартість за кілограм, а також загальна вага та загальна вартість, що підлягає сплаті за товар; ліцензія на право виробництва підакцизних товарів № 225 від 21.03.2016; інші документи, що супроводжували поставку, перелік яких повно наведений відповідачем в картках відмови. Також додатково на вимогу митниці надано повідомлення головного бухгалтера щодо відсутності на момент митного оформлення оприбуткування товару та оплати за нього та надання інформації, що підтверджує здійснену раніше оплату контрактної ціни за ідентичні товари; експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати України № ПК-7 від 26.01.2017; прайс-лист продавця для покупця щодо цін на товар від 09.12.2016; копії митних декларацій країни відправлення; 19.04.2017 позивачем також додатково надано копії SWIFT повідомлень про оплату товару в іноземній валюті по обох митних деклараціях. Митну вартість товару декларант визначив за першим методом визначення митної вартості - за ціною контракту.
За результатами митного контролю Митниця прийняла рішення та картки відмови, з приводу правомірності яких виник спір. Підставою для прийняття оскаржених актів індивідуальної дії Митниця зазначає надання декларантом неповних відомостей про митну вартість товару, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Зокрема, наявний у електронному вигляді прайс-лист виданий не виробником товару, а стороною зовнішньоекономічного договору (контракту) В.А.Т. (GLР) Limited Великобританія. За даними, що заявляє декларант у ДМВ сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) повʼязані між собою, перевірити документально про відсутність впливу взаємозвʼязку на ціну не є можливим. Також даний прайс-лист не містить інформації щодо календарного року виготовлення тютюнової сировини, ступеня обробки та повної назви товару, що в свою чергу унеможливлює ідентифікацію однойменних товарів в інших, поданих до митного оформлення документах. Наявні у електронному виді декларації відправника не містять всіх складових митної вартості відповідно до заявлених декларантом умов поставки. Наявний у електронному виді експертний висновок від 26.01.2017 № ПК-7 ґрунтується виключно на даних прайс-листа, а тому не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої вартості товарів. Даний висновок не містить посилань щодо використаних джерел отримання інформації, включаючи і джерела Інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар. Також даний висновок не містить інформації щодо календарного року виготовлення тютюнової сировини, ступеня обробки та повної назви товару, що в свою чергу унеможливлює ідентифікацію однойменних товарів в інших, поданих до митного оформлення документах. Зазначений висновок взяти до уваги при прийнятті рішення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) неможливо, оскільки перевірити достовірність цінової інформації у цьому висновку немає можливості. Надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та не дають можливості відповідно до вимог частини 9 статті 58 Митного кодексу України здійснити розрахунки на основі обʼєктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Отже, дані документи не можуть бути прийняті для підтвердження заявленої митної вартості. За даними, що заявляє декларант у ДМВ, сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) повʼязані між собою. Відповідно до вимог частини 18 статті 58 Митного кодексу України декларантом не показано, що митна вартість оцінюваних товарів є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартість операції при продажу неповʼязаними покупцям ідентичних або подібних товарів (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
Коригування митної вартості товару проведено за резервним методом.
За основу для коригування митної вартості товару за резервним методом при прийняття оскаржених актів індивідуальної дії митним органом взято визнану митну вартість ідентичних та подібних товарів, оформленого за митними деклараціями від 11.10.2016 №102040000/2016/047049, від 20.10.2016 №102040000/2016/047108, згідно з відомостями Єдиної автоматизованої інформаційної системи.
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 30.11.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018, адміністративний позов Товариства задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 27.01.2017 № 102040000/2017/000001/1, від 02.02.2017 № 102040000/2017/000002/2 та картки відмови від 27.01.2017 № 102040000/2017/00003, від 02.02.2017 № 102040000/2017/00005.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій, виходили з того, що рішення про відмову у митному оформленні не вмотивовані, не містять вичерпні розʼяснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, відповідач не зазначив, які саме вартісні показники складових митної вартості товару є непідтвердженими та якими документами мають бути підтверджені, які відомості про митну вартість товару є неповними. Тобто, прийняті формально. Також з посиланням на правову позицію Верховного Суду України, викладену к постанові від 31.03.2015 № 21-127а15, суди зазначили, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обовʼязковою, оскільки з цією обставиною закон повʼязує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Водночас Митниця не навела обставин, які не дозволи визначити митну вартість товару за першим методом оцінки (за ціною угоди), як не вказала, які первісні документи не містили істотної інформації щодо складової митної вартості товарів тощо.
Чернігівська митниця ДФС подала до суду касаційної інстанції касаційну скаргу на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного встановлення обставин у справі та вирішення спору, просить скасувати зазначені судові рішення та у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування касаційної скарги митний орган зазначає, що товариство звернулося до суду з порушенням строку звернення до суду, оскільки скориставшись правом на досудове вирішення спору, не дотримався встановленого порядку для звернення зі скаргою до митного органу, а суд першої інстанції протокольною ухвалою відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, хоча мав це зробити у формі окремого документа. Суд апеляційної інстанції підтримав позицію першої інстанції щодо відмови у клопотанні відповідача про закриття провадження. Також скаржник зазначив, що надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів. Отже, враховуючи право митного органу здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України у випадках, коли виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, Митниця, приймаючи рішення про визначення митної вартості товарів та картку відмову, діяла в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, а тому підстав для скасування її рішення та картки відмови, немає.
Верховний Суд ухвалою від 26.04.2018 № К/800/48210/14 відкрив касаційне провадження у цій справі.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення як безпідставну.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обовʼязок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.