ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2019 року
Київ
справа №824/2834/14-а
касаційне провадження №К/9901/9300/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.12.2014 (головуючий суддя: Григораш В.О.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.05.2015 (головуючий суддя: Полотнянко Ю.П., судді: Драчук Т.О., Курко О.П.) у справі №824/2834/14-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Вижницької обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області (правонаступник Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області) про скасування рішень,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Вижницької обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області (правонаступник Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області), у якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.08.2014 №0005611700, яким збільшено суму грошового зобовʼязання з податку на додану вартість на суму 99 559,99 грн., в т.ч., за основним платежем - 81 957,24 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 17 602,75 грн.; №0005631700, яким збільшено суму грошового зобовʼязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 15 644,39 грн., в т.ч., за основним платежем - 12 515,51 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 128,88 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем не допущено порушень вимог податкового законодавства. Зазначає, що податкові повідомлення - рішення прийняті з порушення процедури, а також в додатку до акту перевірки містять помилки, які призвели до безпідставного завищення витрат у сумі 5 017,21 грн.; позивачем до перевірки були надані усі наявні у нього документи податкового та бухгалтерського обліку; позивачем у періоді вересень 2010 року - квітень 2011 року не було перевищено суму доходу від здійснення підприємницької діяльності понад 300 000 грн., що виключає підстави для обовʼязкової реєстрація позивача в якості платника ПДВ та відповідно сплати ПДВ за період травень 2011 року - січень 2013 року.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.12.2014, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.05.2015, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Судами першої та апеляційної інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що на підставі акту від 17.03.2014 №84/24-10-17/НОМЕР_1 про результати документальної планової виїзної перевірки позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, виконання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 та встановлених у ході проведеної перевірки порушень, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0002471700 від 24.04.2014, яким збільшено суму грошового зобовʼязання по податку на додану вартість і вироблених в Україні товарів на загальну суму 102 446,55 грн, в т.ч., за основним платежем 81 957,24 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 20 489,31 грн.; №0002461700 від 24.04.2014, яким збільшено суму грошового зобовʼязання по податку на доходи з фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 23 890,91 грн., в т.ч., за основним платежем 19 112,73 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4 778,18 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем у адміністративному порядку. В межах розгляду скарги позивача, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, виконання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 25.06.2014 №236/24-10-17/НОМЕР_1. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог: пункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 81 957,24 грн; пункту 177.2. статті 177 Податкового кодексу України, у результаті чого донараховано податок на доходи з фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 12 515,51 грн. Рішенням Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області від 21.07.2014 №1080/10/24-13-10-02-08 частково задоволено скаргу позивача, а саме скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.04.2014 №0002461700 в частині сплати 6 597,22 грн. податкового зобовʼязання з податку на доходи фізичних осіб та 1 649,30 грн. застосованої штрафної санкції, скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.04.2014 №0002471700 в частині 2 886,56 грн. застосованої штрафної санкції з податку на додану вартість. З врахуванням результатів проведеної перевірки та розгляду скарги позивача, відповідачем прийняті оспорювані у даній справі податкові повідомлення - рішення.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходили з того, що позивачем у ході розгляду справи не спростовані висновки перевіряючих про порушення субʼєктом господарювання норм податкового законодавства. Суди відзначили, що позивачем не було надано жодних документів первинного та бухгалтерського обліку в підтвердження доводів про правильність та повноту ведення податкового обліку, а посилання на наявність кримінальної справи порушеної за ознаками злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, як на поважність підстав ненадання до перевірки документів повʼязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, відхилені судами з підстав, що стаття 44 Податкового кодексу України покладає на платника податків, у разі втрати документів, повідомити контролюючий орган про такі обставини та відновити їх протягом 90 календарних днів з дня повідомлення.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просив Верховний Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення прийняті без офіційного зʼясування обстави у справі. Скаржник вказує на те, що судами не враховані доводи позивача про неправильне визначення контролюючим органом суми загального оподаткованого доходу за період січень - квітень 2011 року в сумі 173 932,55 грн., оскільки перевіряючими не взято до уваги надану до початку перевірки довідку від 25.05.2011 для проведення коригування звітів про використання РРО за звітний період, як і не враховано того, що внаслідок допущених посадовою особою відповідача арифметичних помилок у додатку №3 до акту перевірки позивачу завищено витрати у сумі 5 017,21 грн. Щодо донарахування позивачу грошового зобовʼязання з ПДВ то слід відмітити, що як відповідач, так і суди дійшли помилкових висновків про перевищення позивачем у період з вересня 2010 року по квітень 2011 року суми доходу від здійснення підприємницької діяльності понад 300 000 грн., оскільки у цей період дохід позивача склав 295 314,80 грн., а отже відсутні підстави для реєстрації платником ПДВ та відповідно для сплати ПДВ з травня 2011 року по січень 2013 року. Також позивач зазначає про те, що внаслідок розгляду судом апеляційної інстанції справи за його відсутності, хоча такий клопотав про розгляду справи за його участі, суд позбавив його права на долучення до матеріалів справи підтверджуючих документів про витрати та доходи, які відновлені субʼєктом господарювання, у звʼязку з їх втратою.
На адресу суду від податкового органу надішли заперечення на касаційну скаргу, у яких відповідач, з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оспорювані рішення без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи свідчать, що перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, відображеного в розділі III податкової декларації та додатку 5 до декларації, виявлено розбіжність в сторону заниження валового доходу в сумі 82 987,85 грн, що виникло в період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. Перевіркою достовірності відображеної суми отриманого доходу у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік встановлено, що за період з 01.01.2011 по 20.04.2011 у ФОП ОСОБА_1 відсутні будь-які документи (книга обліку доходів і витрат, книга обліку розрахункових операцій та інші), згідно яких встановлюється отриманий фізичною особою-підприємцем дохід. Відсутність підтверджуючих документів про витрати у перевіряємому періоді зумовлена крадіжкою майна, грошей та фінансових документів повʼязаних з веденням підприємницької діяльності, про що позивачем було проінформовано правоохоронні органи, у звʼязку з чим 13.12.2011 Сторожинецьким РВУ МВС України було порушено кримінальну справу №Р-110169 за ознаками злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.
Поряд з цим, позивачем до перевірки було надано копію фіскального чеку № 0022 від 05.02.2011 на загальну суму 1 200 грн., де на цигарки "Давідов Голд" зазначена ціна 1 200 грн. за одну пачку, при тому, що фактична ціна цигарок становить 12 грн. за пачку, а також бухгалтерську довідку від 25.05.2011 стосовно того, що внаслідок невірного кодування цигарок "Давідов Голд" за ціною 1 200 грн. замість ціни реалізації 12 грн. звіти використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за грудень 2010 року та січень-квітень 2011 року подані з помилками, виправлення яких призвело до того, що загальна сума розрахунків фактично становить: грудень 2010 року - 5 694,60 грн., січень 2011 року - 4 958,25 грн., лютий 2011 року - 9 322,40 грн., березень 2011 року - 9 807,10 грн., квітень 2011 року - 19 214,80 грн. Також надані звіти про використання реєстраторів розрахункових операцій за період з грудня 2010 року по квітень 2011 року з виправленими показниками сум розрахунків згідно вказаної довідки. Перевіряючими прийнятий до уваги фіскальний чек № 0022 від 05.02.2011, однак не враховно надані до перевірки "звіти про використання РРО та КОРО (розрахункових книжок)" з виправленими показниками за період з грудня 2010 року по квітень 2011 року та бухгалтерську довідку від 25.05.2011, з підстав, що такі документи до податкового органу не подавались, а виправлені в них суми не підтверджуються жодними документами.
Таким чином, з огляду на те, що до перевірки не було надано книгу обліку доходів і витрат за період з 01.01.2011 по 20.04.2011 та книгу обліку розрахункових операцій за період з 01.01.2011 по 20.04.2011 то для визначення суми загального оподатковуваного доходу за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року перевіряючими використано відомості про суми розрахунків, зазначені у звітах цього платника податків про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій.
За висновками перевіряючих, загальний оподатковуваний дохід субʼєкта господарювання за вказаний період склав 172 794,55 грн. (в тому числі: січень - 35 846,25 грн., лютий - 35 458,40 грн., березень - 51 387,10 грн., квітень - 50 102,80 грн.). Загальний оподатковуваний дохід ФОП ОСОБА_1 за період з 01.05.2011 року по 31.12.2013 року перевіркою визначався згідно книги обліку доходів і витрат № 19 від 01.02.2011, зареєстрованої ДПІ у Сторожинецькому районі та книг обліку розрахункових операцій №2410001078 зареєстрованих ДПІ у Сторожинецькому районі 13.04.2011 та 17.02.2012 для використання з реєстратором розрахункових операцій 0АТЕС8 МР-50 (фіскальний №2410001078) та склав 416 792,45 грн. (в тому числі: травень-грудень 2011 року - 205 508,10 грн., 2012 рік - 203 144,95 грн., січень 2013 року - 8 139,40 грн.).
Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, повʼязаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку 5 ( додатку 7) до податкової декларації за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 встановлено, що позивачем завищено витрати на 22 619,28 грн. Такий висновок ґрунтується на тому, що позивачем за вказаний період включено до складу витрат документально не підтверджені витрати, в тому числі, по періодах: за 2011 рік - 8 808,79 грн., за 2012 рік - 14 738,51 грн. та за 2013 рік 928,02 грн., чим порушено вимоги пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України.