ПОСТАНОВА
Іменем України
17 квітня 2019 року
Київ
справа №808/2504/13-а
адміністративне провадження №К/9901/22170/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,
розглянув у порядку письмового провадження справу №808/2504/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до 1) Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС; 2) Управління державної казначейської служби України в м. Запоріжжі про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за заявою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 28.10.2015,
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" у лютому 2013 року звернулося до суду з позовом, в якому просило:
визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС, яка виразилася у ненаданні до органу казначейства висновку про відшкодування Публічному акціонерному товариству "Запорізький завод феросплавів" податку на додану вартість по декларації за червень 2012 року;
стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в сумі 15041248 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2013 позов задоволено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 залишено постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2013 без змін.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2015:
прийнято відмову Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" від позову в частині вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2012 року в сумі 6609492грн. У цій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 визнано такими, що втратили законну силу. Закрито провадження у справі №808/2504/13-а в цій частині позовних вимог;
касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС задоволено частково. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 змінено в частині визнання протиправною бездіяльності, яка полягала у ненаданні висновку, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією за червень 2012 року та відмовлено в задоволенні позову в цій частині вимог. У іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 залишено без змін.
Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС звернулася до Верховного Суду України про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 28.10.2015 у справі №808/2504/13-а в частині залишення без змін постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2013 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 в частині задоволення позову про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 8431756 грн. В обґрунтування правових підстав для звернення із заявою про перегляд податковий орган посилається на пункт 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом зʼясовано, що Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" у вересні 2019 року звернулося до Верховного Суду із заявою про відмову від позову в частині вимог про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 8431756 грн.
В обґрунтування фактичних підстав для задоволення вказаної заяви позивач посилається на те, що станом на 10.09.2018 бюджетне відшкодування за червень 2012 року в сумі 8431756 грн. погашено в рахунок поточних податкових зобовʼязань з податку на додану вартість Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", а тому підстави для стягнення такої суми на користь позивача відсутні.
Позивач, вказуючи на положення статті 348 Кодексу адміністративного судочинства України, наголошує на наявності у нього права на відмову від позову до закінчення касаційного розгляду справи.
Заява позивача про відмову від позову не підлягає розгляду, зважаючи на таке.
З 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у звʼязку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII Верховний Суд України припинив свою діяльність.
Так, відповідно до частини першої статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
Главою 2 Розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) регламентовано, зокрема, повноваження суду касаційної інстанції у порядку здійснення касаційного провадження.
Статтею 348 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) встановлено повноваження суду касаційної інстанції у разі відмови позивача від позову під час касаційного провадження.
У ситуації, що розглядається, провадження за заявою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 28.10.2015 у справі №808/2504/13-а відкрито ухвалою Верховного Суду України від 07.11.2016.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
Враховуючи викладене, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у спірній ситуації виконує повноваження щодо закінчення розпочатого Верховним Судом України розгляду заяви про перегляд судового рішення суду касаційної інстанції за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Такий розгляд заяв про перегляд судового рішення суду касаційної інстанції не є касаційним розглядом справи, а тому Верховний Суд позбавлений можливості поширити надані йому повноваження у касаційному провадженні на ситуацію, що розглядається.
За таких обставин, підстави для розгляду поданої Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" заяви про відмову від позову в частині вимог про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 8431756 грн. відсутні.
За результатами розгляду заяви Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 28.10.2015 в частині залишення без змін постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2013 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 в частині задоволення позову про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 8431756 грн. суд дійшов таких висновків.
Суди встановили, що Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" подано до контролюючого органу податкову декларацію за червень 2012 року, в якій задекларовано податок на додану вартість, який підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку, в загальній сумі 21667449 грн.
Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" відʼємного значення податку на додану вартість за травень, червень 2012 року та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2012 року, яка виникла за рахунок відʼємного значення, що декларувалось у травні 2012 року, яку оформлено актом від 18.09.2012 № 363/26-0/00186542.
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.10.2012:
№ 0000520026, згідно з яким визначено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень, червень 2012 року в загальній сумі 13878035 грн.;
№ 0000510026, згідно з яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за червень 2012 року в сумі 6626251 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 3313125 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, сума бюджетного відшкодування, визначена у податковій декларації за червень 2012 року, відносно правильності обчислення якої податковий орган не заперечує, складає 15041248 грн. (21667449 грн. - 6626251 грн.).
При цьому, щодо позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень 2012 року в сумі 6609492грн. позивач під час касаційного розгляду справи заявив клопотання про відмову від позову. Таку відмову прийнято постановою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2015.
У заяві про перегляд судового рішення суду касаційної інстанції у цій справі податковий орган посилається на неоднаковість застосування у подібних правовідносинах пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 28.10.2015 в частині залишення судових рішень судів попередніх інстанцій без змін, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2013 та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову в частині вимог про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 8431756 грн.