ПОСТАНОВА
Іменем України
17 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 355/1648/15-а
адміністративне провадження № К/9901/21958/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 355/1648/15-а
за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Державної казначейської служби України, третя особа - Київський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправним та скасування рішення, зобовʼязання вчинити дії;
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва (у складі колегії суддів: Мазур А. С., Аблова Є. В., Літвінової А. В.) від 07 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Грибан І. О., Лічевецького І. О., Мельничука В. П.) від 07 лютого 2017 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Баришівського районного суду Київської області з позовом до Міністерства оборони України, Державної казначейської служби України, в якому, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог від 06 червня 2016 року /а. с. 159 т.1/ та від 29 червня 2016 року /а. с. 166-167 т. 1/, просив:
- визнати дії посадових осіб Міністерства оборони України при визначенні і розрахунку одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, як інваліду 2-ї групи внаслідок захворювання, повʼязаного з виконанням обовʼязків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС протиправним, які не відповідають діючому законодавству України, та скасувати їх;
- зобовʼязати Міністерство оборони України виконати діючу постанову Донецького апеляційного адміністративного суду України від 22 серпня 2013 року, повторно розглянути і винести законне рішення про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги згідно законодавства України, яке діяло на момент звернення - 21 серпня 2008 року (у 54-кратному розмірі фінансового забезпечення встановленого на момент звільнення);
- зобовʼязати Міністерство оборони України перерахувати розмір одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, як інваліду 2-ї групи внаслідок захворювання, повʼязаного з виконанням обовʼязків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням наданих матеріалів судового дослідження;
- стягнути з Міністерства оборони України моральну шкоду шляхом безспірного списання коштів Державного казначейства України з рахунків Державного бюджету на користь ОСОБА_2 у розмірі 4176000 грн.;
- призначити негайне виконання постанови.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що через погіршенням стану здоровʼя, йому встановлена ІІ (друга група) інвалідності (безстроково) від захворювання повʼязаного з виконанням обовʼязків військової служби з ліквідації наслідків аварії наслідків на Чорнобильській АЕС. Позивач вважає, що він, як особа яка отримала інвалідність внаслідок проходження спеціальних зборів з ліквідації наслідків аварії наслідків на Чорнобильській АЕС, відповідно до положень Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 54-місячного грошового забезпечення. Проте, в порушення норм діючого законодавства, Міністерством оборони України протиправно прийнято рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи внаслідок проходження спеціальних зборів з ліквідації наслідків аварії наслідків на Чорнобильській АЕС в розмірі 30-місячного грошового забезпечення.
3. Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 18 грудня 2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи Київський обласний військовий комісаріат.
4. Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 06 січня 2016 року передано адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Державної казначейської служби України, третя особа - Київський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправним та скасування рішення, зобовʼязання вчинити дії на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
5. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Міністерства оборони України при призначенні і розрахунку одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, як інваліду 2-ї групи внаслідок захворювання, повʼязаного з виконанням обовʼязків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
- зобовʼязано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу згідно вимог ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та абз. 2 п. 2 ч. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності військовослужбовців, призначених на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених із військової служби (зборів) осіб" від 28 травня 2008 року № 499 у розмірі 54-місячного грошового забезпечення з урахуванням раніше виплаченої суми;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
6. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року задоволено частково апеляційні скарги Міністерства оборони України та ОСОБА_2; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2016 року скасовано, провадження в справі закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
7. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на не вірне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року, направити справу для продовження розгляду.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
9. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
10. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
11. 14 лютого 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі № 355/1648/15-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
12. 03 липня 2018 року до Верховного Суду від позивача надійшла заява, в якій просить прискорити розгляд справи.
13. Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
14. Станом на 17 квітня 2019 року відзиви або заперечення від відповідачів та третьої особи до Верховного Суду не надходили.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
15. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач - ОСОБА_2 звільнений з військової служби у запас наказом Міністерства оборони України від 29 жовтня 1992 року № 01207.
16. Відповідно довідки до акту огляду МСЕК серії № 2-20 СМ № 084153 від 31 липня 2008 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності довічно, причини якої повʼязані з виконанням обовʼязків військової служби по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
17. У звʼязку з отриманням інвалідності, повʼязаної з проходженням військової служби, позивач звернувся до комісії з розгляду питань, повʼязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (далі - комісія) Міністерства оборони України для отримання одноразової грошової допомоги.
18. Згідно витягу з протоколу засідання комісії від 31 січня 2013 року № 1 ОСОБА_2 було відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки на день його звільнення діяла стаття 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка не передбачала виплату одноразової грошової допомоги.
19. Не погоджуючись із такою відмовою відповідача, позивач звернувся з позовом до Ленінського районного суду м. Луганська.
20. Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 11 червня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
21. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду України від 22 серпня 2013 року скасовано постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 11 червня 2013 року, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправним рішення комісії з розгляду питань, повʼязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_2 в призначенні одноразової грошової допомоги;
- зобовʼязано комісію з розгляду питань, повʼязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу відповідно до вимог ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів сімей;
22. Ухвалою Вищого адміністративного суду України 16 квітня 2014 року касаційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду України від 22 серпня 2013 року - без змін.
23. На стадії виконання зазначеного рішення суду Департамент фінансів Міністерства оборони України листом від 14 жовтня 2014 року № 248/3/6/9331/1658 повідомив позивача, що Міністром оборони України 26 грудня 2013 року прийнято рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи внаслідок захворювання, повʼязаного з виконанням обовʼязків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в розмірі 30-місячного грошового забезпечення, отриманого позивачем на день звільнення з військової служби, відповідно до вимог Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності військовослужбовців, призначених на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених із військової служби (зборів) осіб"у редакції чинній на час ухвалення судового рішення.
24. Позивач, вважаючи протиправним дії щодо такого нарахування одноразової грошової допомоги, звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
25. Суд першої інстанції, при прийнятті рішення, виходив із наявності підстав для задоволення позову частково шляхом зобовʼязання Міністерства оборони України нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу згідно вимог ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та абз. 2 п. 2 ч. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності військовослужбовців, призначених на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених із військової служби (зборів) осіб" у розмірі 54-місячного грошового забезпечення з урахуванням раніше виплаченої суми, що був визначений відповідною правовою нормою, чинною на час встановлення інвалідності.