ПОСТАНОВА
Іменем України
17 квітня 2019 року
м. Київ
справа №810/2041/14
адміністративне провадження №К/9901/6456/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Анцупова Т.О., Берназюк Я.О.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на ухвалу Київського окружного адмніністративного суду від 14.04.2016р. (суддя - Виноградова О.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016р. (судді - Шелест С.Б., Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.) у справі за позовом заступника прокурора Київської області до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування розпорядження,
встановив:
У березні 2014р. заступник прокурора Київської області звернувся до суду з позовом в якому просив скасувати розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 15.03.2012р. №314.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2014р. у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014р. постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2014р. змінено, виключивши з її мотивувальної частини посилання на те, що розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 15.03.2012р. №314 як адміністративний акт, що вичерпав свою дію, не може бути скасований чи змінений. А в решті залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.12.2014р. рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
Постановою колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 03.11.2015р. постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2014р., постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014р. та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 04.12.2014р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою для скасування зазначених рішень судів, серед іншого, слугував висновок Верховного Суду України про те, що судами не перевірено належним чином дотримання субʼєктом владних повноважень шестимісячного строку звернення до суду, обчислення якого за правилами ст. 99 КАС України починається з дня виникнення підстав, що дають право на таке звернення. Підставою для такого звернення є факт порушення, вчинений у певний час, а не факт, коли стало відомо про це прокурору.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2016р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016р., адміністративний позов залишено без розгляду, у звʼязку з пропуском строку звернення до суду.
Позивач не погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про залишення позову без розгляду, звернувся з касаційною скрагою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що у спірних правовідносинах субʼєктом владних повноважень є саме Обухівська райдержадміністрація, в свою чергу прокурор не виконує владних управлінських функцій, а здійснює функцію представництва інтересів держави у суді, у звʼязку з чим судами до позовної заяви необгрунтовано застосовано норми абз. 2 ч. 2 ст. 99 КАС Укпраїни, та протиправно не застовано норми абз. 1 ч. 2 цієї статті.
Посилається на те, що строк звернення до суду з даним позовом прокурором не пропущено, оскільки про наявність порушень інтересів держави та вимог земельного і водного законодавства прокуратура дізналась після опрацювання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.03.2014р. №А 43/143, складеного Державною інспекцією сільського господарства у Київській області.
Заперечуючи проти касаційної скарги третя особа - ОСОБА_4 просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2019р. справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 60 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.), прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 99 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду субʼєкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають субʼєкту владних повноважень право на предʼявлення передбачених законом вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України у зазначеній редакції адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.