ПОСТАНОВА
Іменем України
18 квітня 2019 року
Київ
справа №552/3289/17
адміністративне провадження №К/9901/29417/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Київського районного суду м. Полтави від 9 серпня 2017 року (головуючий суддя Миронець О.К.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року (головуючий суддя Бегунц А.О., судді: Рєзнікова С.С., Старостін В.В.) у справі №552/3289/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, треті особи Полтавський обласний військовий комісаріат, Полтавський зональний відділ Військової служби правопорядку, про зобовʼязання здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоплачену пенсію,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до суду із позовом, у якому просив зобовʼязати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також - відповідач, Головне УПФ) перерахувати та виплачувати йому пенсію з 7 квітня 2017 року в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за безпосередню участь в АТО у розмірах, зазначених у довідці Полтавського зонального відділу Військової служби правопорядку від 28 березня 2017 року №737, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі, зазначеному в грошовому атестаті серія ЗУ №155031, та здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 8 квітня 2016 року.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю не включення Головним УПФ при нарахуванні пенсії позивачу додаткових видів грошового забезпечення, таких як грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, щомісячну додаткову грошову винагороду, винагороду за безпосередню участь в АТО, хоча позивач отримував їх перед звільненням та з них утримувався єдиний внесок на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування.
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 9 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року, позов задоволено у повному обсязі.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
7 квітня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок йому пенсії на підставі довідки від 28 березня 2017 року №737.
У такому перерахунку було відмовлено з тих підстав, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за безпосередню участь в АТО не є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. Такі висновки обґрунтовані посиланням на постанову Верховного Суду України від 10 березня 2015 року (справа № 21-70а15).
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне УПФ подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що у постанові Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, наведено вичерпний перелік додаткових видів оплати праці, серед яких відсутні ті складові, які позивач просить врахувати для обчислення пенсії. Тому на думку відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).