Постанова
Іменем України
16 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 344/9393/15-к
провадження № 51-273 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Білик Н. В., Ємця О. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Бацури О. О.,
прокурора Вергізової Л. А.,
в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_1,
захисника Міськів О. Т.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 17 жовтня 2018 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015090010002340, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Арташат, Республіки Вірменія, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 травня 2018 року засуджено:
- ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, яке є його власністю;
- ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 240 годин громадських робіт.
Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 17 жовтня 2018 рокувирок суду першої інстанції залишено без змін.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнано винуватими та засуджено за те, що 08 червня 2015 року близько 00.50 год, діючи за попередньою змовою між собою, з метою таємного викрадення чужого майна, проникнули в квартиру АДРЕСА_3, де ОСОБА_1 в одній із кімнат забрав належний ОСОБА_4 ноутбук з зарядним пристроєм до нього, загальною вартістю 3433 грн та передав його ОСОБА_3, однак в цей час, їх дії були помічені потерпілою, в звʼязку з чим ОСОБА_3 вибіг з приміщення квартири та залишив речі в коридорі.
Продовжуючи, ОСОБА_1 з іншої кімнати вказаної квартири таємно викрав ноутбук та зарядний пристрій до нього, загальною вартістю 3066 грн, належний ОСОБА_5, після чого вийшов на коридор де побачив ОСОБА_4 та, погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоровʼя останньої шляхом спрямуванням ствола напівавтоматичного пневматичного газобалонного пістолета KWS"Макаров" в її сторону, які потерпіла сприймала реально, наказав відчинити двері і надати йому можливість покинути приміщення квартири, після чого ОСОБА_1 з викраденим майном зник.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів і особам засуджених внаслідок мʼякості. В обґрунтування своїх вимог наводить доводи щодо невідповідності ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК України, в звʼязку з неврахуванням апеляційним судом ряду доводів апеляційної скарги прокурора щодо мʼякості призначеного ОСОБА_1 та ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. 69 КК України. Вважає рішення про наявність обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, не обґрунтованим належним чином та стверджує, що з огляду на наявні у справі дані про особи засуджених, призначене їм покарання не сприятиме виправленню та попередженню вчиненню нових злочинів.
Під час касаційного розгляду прокурор підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення і просила її задовольнити.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 надіслав заперечення на касаційну скаргу в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на те, що він уже відбув призначене йому покарання, просив касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Під час касаційного розгляду засуджений ОСОБА_1 та його захисник Міськів О.Т. також просили касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Винуватість ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України та ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діянь за зазначеними статтями в касаційній скарзі не оспорюються.