Постанова
Іменем України
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 760/20768/15-к
Провадження № 51-8290 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Білик Н.В., Ємця О.П.
при секретарі Матушевській Л.О.,
за участю прокурора Цигана Ю.В.,
захисника МахінічаР.В.,
засудженої ОСОБА_2,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015100090001441 за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася у м. Києві, зареєстрована та проживає АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 на вирок Соломʼянського районного суду м. Києва від 11 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 5 липня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Соломʼянського районного суду м. Києва від 11 квітня 2018 року ОСОБА_2 засуджено за:
- ч. 1 ст. 358 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 850 грн.;
- ч. 4 ст. 358 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 850 грн.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_2 звільнено від призначеного покарання за ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України у звʼязку із закінченням строків давності.
Вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати у провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 5 липня 2018 року цей вирок залишений без зміни.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватою у підробці офіційного документа, який посвідчується громадянином-підприємцем, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, та використанні завідомо підробленого документу. Злочини вчинено за наступних обставин.
ОСОБА_2 у березні 2014 року, з метою отримання права на початок використання нежилого приміщення по вул. Івана Клименка, 23 в м. Києві, внесла завідомо неправдиві відомості до Декларації № 21 відповідності матеріально-технічної бази субʼєкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки від 7 березня 2014 року, зареєстрованої у Соломʼянському районному управлінні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в м. Києві.
Окрім цього, ОСОБА_2 7 березня 2014 року, перебуваючи в приміщенні Управління з надзвичайних ситуацій у Соломʼянському районі ГУ ДСНС України в м. Києві за адресою м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 33, з метою отримати право на початок використання обʼєкта нерухомості, а саме нежилого приміщення по вул. Івана Клименка, 23 в м. Києві, подала на реєстрацію до Соломʼянського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві вищевказану Декларацію.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати постановлені судові рішення у звʼязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 Вважає, що Декларація відповідності матеріально-технічної бази субʼєкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки не є офіційним документом, а тому не може бути предметом злочину, передбаченого ст. 358 КК України. Зазначає, що подання ОСОБА_2 вищевказаної Декларації до Соломʼянського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві містить склад адміністративного правопорушення.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджена підтримали доводи, викладені у касаційній скарзі і просили їх задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обʼєктивно зʼясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Згідно з вимогами ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, досліджує всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвʼязку.
Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні наряду з іншим підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до змісту ст. 92 КПК України, обовʼязок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
Перевіряючи доводи сторони захисту, про те, що дії ОСОБА_2 не є кримінально карними та містять склад адміністративного правопорушення, суд дійшов наступного висновку.
Під господарською діяльністю, відповідно до ст. 3 ГК України, розуміється діяльність субʼєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2013 року № 440 затверджено Порядок подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази субʼєкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, згідно з яким декларація заповнюється субʼєктом господарювання і подається ним або надсилається рекомендованим листом за місцем розташування обʼєкта нерухомості до адміністратора центру надання адміністративних послуг або ДСНС.