Постанова
Іменем України
11 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 428/894/18
провадження № 61-36729св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 лютого 2018 року у складі судді Бароніна Д. Б. та постанову апеляційного суду Луганської області від 02 травня 2018 року у складі колегії суддів: Дронської І. О.,
Гаврилюка В. К., Яреська А. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У січні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовними вимогами до ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_4 перебувала у трудових правовідносинах з ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит", які були припиненні
20 березня 2017 року та вона була звільненена з роботи за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням, однак всупереч вимог статті 116 КЗпП України ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" не провело з нею повного розрахунку в день звільнення, зокрема не виплатило заробітну плату за березень 2017 року в розмірі 4 449,73 грн та компенсацію за 50 днів невикористаної відпустки в розмірі 9 245,00 грн, а тому у звʼязку із порушенням законодавства про працю відповідач повинен сплатити їй 20 023,79 грн вихідної допомоги та на підставі статті 117 КЗпП України повинно сплатити компенсацію за час затримки розрахунку у розмірі середнього заробітку (6 674,60 грн на місяць) по день фактичного розрахунку, а також судовий збір.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 лютого 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заборгованості ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" перед позивачем по заробітній платі за березень 2017 року та наявності вини ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" у невиплаті заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку. Тому відсутні підстави вважати порушеними трудові права ОСОБА_4.
Постановою апеляційного суду Луганської області від 02 травня 2018 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 лютого 2018 року залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у трудових правовідносинах між відповідачем ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" та його працівниками, зокрема ОСОБА_4, з 13 березня 2017 року виникли та дотепер існують обставини непереборної сили, які відповідач не міг передбачити чи відвернути, які завдали збитків як підприємству в цілому, так і його працівникам, які на ньому працювали, в період існування яких ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" обʼєктивно, з причин від нього незалежних, був позбавлений можливостей виконання зобовʼязань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обовʼязків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами щодо своїх працівників взагалі, в тому числі відносно ОСОБА_4
Короткий зміст вимог та доводів наведених у касаційній скарзі:
16 травня 2018 року через засоби поштового звʼязку ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від
21 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Луганської області від
02 травня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що право на оплату працю є конституційним та його захист гарантується Конвенцією Міжнародної організації праці про захист заробітної плати, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 8, 43, 55 Конституції України, статтею 16 ЦК України та статтями 4, 5 ЦПК України. Таким чином, застосування судами при вирішенні цього спору положень статті 617 ЦК України, статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є неконституційним, оскільки фактично призводить до порушення права особи на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Доводи інших учасників справи:
У липні 2018 року ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від
21 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Луганської області від
02 травня 2018 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи
№ 428/894/18 з суду першої інстанції.
У липні 2018 року матеріали цивільної справи № 428/894/18 надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини:
Відповідно до статті 115 КЗпП України, статті 24 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.