Постанова
Іменем України
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 303/1761/16-ц
провадження № 61-47465св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А.О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В.М. (суддя-доповідач), ФаловськоїІ.М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк",
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 червня 2016 року в складі судді: Монич В. О. та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2018 року в складі колегії суддів: Кеміня М. П., Ігнатюка Б. Ю., Кондора Р. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк") звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що з 05 вересня 2006 року між АКБ "Райффайзенбанк України" - правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № CNL-801/051/2006 відповідно до якого остання отримала кредитні кошти на суму 30 000 Євро під 12,99% річних, з датою повернення кредиту - 05 вересня 2016 року.
16 липня 2013 року між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_3 укладений Додатковий договір №2, за № CNL-801/051/2006 до зазначеного кредитного договору, відповідно до якого ОСОБА_3 прийняв на себе всі зобовʼязання за кредитним договором в повному обсязі, внаслідок чого на підставі статті543 ЦК України став солідарним боржником з ОСОБА_2
В забезпечення виконання зобовʼязань позичальника за кредитним договором 05 вересня 2006 року між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_4 укладено договір поруки SR-801/167/2006.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 порушили свої зобовʼязання за кредитним договором у звʼязку з чим банком направлялися відповідачам вимоги від 03 листопада 2015 року та від 19 січня 2016 року про дострокове виконання зобовʼязань, однак такі ними були проігноровані.
Станом на 10 березня 2016 року заборгованість за кредитним договором становить 21105,58 Євро, з яких: залишок заборгованості за кредитом - 17 374, 88 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ на дату подання позову з розрахунку складає 518 935,75 грн.; сума відсотків за користування кредиту складає- 3730, 70 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ на дату подання позову з розрахунку складає 111 423,86 грн.
Зважаючи на викладене позивач просив стягнути солідарно на користь ПАТ "ОТП Банк" з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість в розмірі 21105,58 Євро; стягнути солідарно на користь ПАТ "ОТП Банк" з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заборгованість в розмірі 21105,58 Євро.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 08 червня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість в розмірі 7035,19 Євро та судові витрати в розмірі 2745,80 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість в розмірі 7035,19 Євро та судові витрати в розмірі 2745,80 грн. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість в розмірі 7035,19 Євро та судові витрати в розмірі 2745,80 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "ОТП Банк" 420 грн. за публікацію в пресі оголошення про виклик відповідача.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що боржником належним чином не виконуються умови укладеного між сторонами кредитного договору, а тому у позивача виникло право на дострокове повернення кредитних коштів, які відповідачі мають сплатити в рівних частках відповідно до ст. 540 ЦК України.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 31 серпня 2016 року апеляційні скарги ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_4 задоволено частково, рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 червня 2016 року скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 21 105,58 євро.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 551,51 євро.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність заборгованості у боржника перед банком, проте виходив з того, що останні мають нести відповідальність у солідарному порядку відповідно до укладених ними договорів.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2017 року скасовано рішення апеляційного суду Закарпатської області від 31 серпня 2016 року, а справу передано на новий апеляційний розгляд.
Скасовуючи рішення апеляційного суду Закарпатської області від 31 серпня 2016 року, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, виходив з того, що апеляційний суд на порушення вимог ст. ст. 212-214, 303, 316 ЦПК України не звернув уваги на норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини; не врахував, що кредитним договором передбачено виконання грошових зобовʼязань шляхом здійснення щомісячних платежів (згідно з графіком), а за договором поруки відповідальність поручителя настає з наступного дня за датою платежу, яка передбачена кредитним договором. Крім того, зазначав, що суд не зʼясував, коли було здійснено останній платіж за кредитним договором та чи предʼявив банк вимогу до поручителя в межах 6 місяців за кожним щомісячним платежем, а отже, чи припинилась порука за окремими платежами.
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2018 року апеляційні скарги ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 08 червня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ "ОТП Банк" до ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 21105,58 Євро.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 17551,51 Євро.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що оскільки в частині щомісячних зобовʼязань порука є припиненою, то з поручителя підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором лише по щомісячним зобовʼязанням в межах шестимісячного строку, передбаченого частиною четвертою статті 559 ЦК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
22 листопада 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 8 червня 2016 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 жовтня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано з Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області справу №303/1761/16-ц.
У грудні 2018 рокусправа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2019 року справу за позовом ПАТ "ОТП Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з пʼяти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить судові рішення скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухваленні з порушенням матеріального та процесуального права та не було встановлено всіх фактичних обставин справи. В своїй касаційній скарзі ОСОБА_4 посилається на те, що банком не надано доказів отримання ОСОБА_2 кредитних коштів, а тому такий кредитний договір є неукладеним. Крім того, зазначає, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі предʼявлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняються. Банк звернувся до боржника з вимогою про дострокове повернення всієї суми заборгованості 6 листопада 2015 року, чим змінив строк виконання основного зобовʼязання, однак суд апеляційної інстанції ухвалив рішення про стягнення процентів за користування кредитом, нарахованих станом на 10 березня 2016 року, тобто після закінчення строку кредитування. Також банком не доведено отримання кредитних коштів саме у Євро, оскільки документів, які підтверджують факт видачі коштів позичальнику, матеріали справи не містять.
Відзив відповідача на касаційну скаргу.
У січні 2019 року банк подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. Зазначив, що безпідставним є посилання ОСОБА_4 на ту обставину, що в матеріалах справи відсутні докази про видачу кредиту та про розрахунки заборгованості, оскільки такі докази містяться в матеріалах даної справи, а саме - меморіальний ордер про видачу кредиту та детальний розрахунок боргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 05 вересня 2006 року між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № CNL-801/051/2006, відповідно до якого остання отримала кредитні кошти на суму 30 000 Євро з встановленою відсотковою ставкою в розмірі 12,99 % з датою повернення кредиту - 05 вересня 2016 року (Т.1 а.с.8-12).
05 вересня 2006 року між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_4 укладено договір поруки, згідно якого останній поручився за виконання ОСОБА_2 своїх зобовʼязань за кредитним договором № CNL-801/051/2006 від 05 вересня 2006 року (Т.1 а.с.19-21).
16 липня 2013 року між ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_3 укладений Додатковий договір №2 за № CNL-801/051/2006 до кредитного договору, згідно п.2.1.1. якого ОСОБА_3 прийняв на себе всі зобовʼязання за Кредитним договором в повному обсязі, внаслідок чого на підставі статті 543 ЦК України став солідарним боржником (Т.1 а.с.13, 14).
16 липня 2013 року між ПАТ "ОТП Банк", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений Додатковий договір №3 за № CNL-801/051/2006 до кредитного договору, яким внесено зміни до кредитного договору. Зокрема: відсоткова ставка з 05 серпня 2013 року у розмірі 7,21% + UIRD (український індекс ставок за депозитами фізичних осіб) (п.2.1.2.); викладено графік платежів у новій редакції (повернення кредиту визначено ануїтетними платежами) (п.п.2.1.3., 2.1.4.1.). Сторони домовилися про реструктуризацію заборгованості та розміри погашення простроченого кредиту в сумі 1104,83 Євро та прострочених відсотків в сумі 481,84 Євро, які виникли в період з 05 травня 2013 року по 05 липня 2013 року (п.2.3.); змінено дату остаточного повернення кредиту на 05 вересня 2021 року (п.2.5.) (Т.1 а.с.15-17).
16 липня 2013 року між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_4 укладено додатковий договір №2 до договору поруки, яким внесено зміни до зазначеного договору поруки. Зокрема: визначено, що кредитним договором є договір № CNL-801/051/2006 від 05 вересня 2006 року з усіма існуючими та майбутніми змінами, доповненнями та додатками до нього (п.1); визначено дату остаточного повернення кредиту не пізніше 05 вересня 2021 року та встановлено, що на дату підписання цього договору сума отриманого кредиту становить 18 699,80 грн. (п.3) (Т.1 а.с.22, 23).
У звʼязку з неналежним виконанням ОСОБА_2 ОСОБА_3 грошових зобовʼязань за кредитним договором, 03 листопада 2015 року та 19 січня 2016 року банк направляв останній вимоги про дострокове виконання грошових зобовʼязань за кредитним договором.
Станом на 10 березня 2016 року заборгованість за кредитним договором складає 21 105, 58 Євро, з яких: заборгованість за кредитом - 17 374, 88 євро; проценти за користування кредитом - 3 730,70 євро (а.с. 24).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК Українипід час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.