Постанова
Іменем України
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 289/371/13-ц
провадження № 61-37240св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
позивачі за зустрічним позовом: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_4, ОСОБА_7, Радомишльська міська рада Житомирської області,
треті особи: Державна міграційна служба Радомишльського РВ УМВС України в Житомирській області, ОСОБА_8,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Житомирської області в складі судді Талько О. Б. від 27 серпня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Державна міграційна служба Радомишльського РВ УМВС України в Житомирській області, про позбавлення права користування житловим приміщенням та зняття фізичної особи з реєстрації місця проживання.
У квітні 2013 року ОСОБА_5 і ОСОБА_6 звернулись до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_7, Радомишльської міської ради Житомирської області, третя особа - ОСОБА_8, про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку повністю недійсним, договорів дарування частково недійсними та визнання права власності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області в складі судді Свінцицького Л. В. від 21 жовтня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено за безпідставністю.
Зустрічний позов ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволено частково.
Визнано частково недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1, укладений 10 грудня 2012 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у 1/8 частині житлового будинку.
Визнано частково недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,715 га з кадастровим НОМЕР_1, що розташована по АДРЕСА_1, укладений 10 грудня 2012 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у 1/8 частині земельної ділянки.
Визнано недійсним державний акт на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданий Радомишльською міською Радою на прізвище ОСОБА_7 на підставі рішення № 310 від 24 травня 2012 року і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 182500003195.
Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/16 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/16 частину земельної ділянки для обслуговування будинку за цією ж адресою.
Визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/16 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/16 частину земельної ділянки для обслуговування будинку за цією ж адресою.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вчинені позивачем дії щодо оскарження рішення суду першої інстанції
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, у травні 2018 року ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2013 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 17 травня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2013 року відмовлено на підставі частини другої статті 358 ЦПК України.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 27 серпня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2013 року відмовитина підставіпункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 17 травня 2018 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення районного суду у даній справі. У серпні 2018 року ОСОБА_4 повторно звернулася з апеляційною скаргою на вищевказане судове рішення. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, помилково відмовив у відкритті апеляційного провадження. Скаржник зазначає, що апеляційним судом не враховано наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Крім того, апеляційним судом не враховано, що позивачі за зустрічним позовом не мають права на частину спірного майна, у звʼязку із чим оскаржене рішення апеляційного суду, на думку скаржника, підлягає скасуванню.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції
Установлено, що рішення Радомишльського районного суду Житомирської області у даній справі було ухвалено 21 жовтня 2013 року.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, у травні 2018 року ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2013 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 17 травня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2013 року відмовлено на підставі частини другої статті 358 ЦПК України.
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 17 травня 2018 року у даній справі.
У серпні 2018 року ОСОБА_4 повторно подала апеляційну скаргу на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2013 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.