Постанова
Іменем України
08 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 2-1118/09
провадження № 61-36561св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
заявник - кредитна спілка "Наші люди",
заінтересовані особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Чернівецької області у складі колегії суддів:
Перепелюк І. Б., Владичана А. І., Яремка В. В., від 18 квітня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції заявника
У вересні 2017 року кредитна спілка "Наші люди" (далі - КС "Наші люди", кредитна спілка) звернулася до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.
Заява мотивована тим, що рішенням Шевченківського районного суду
м. Чернівці від 23 червня 2009 року задоволено частково позов кредитної спілки до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, розірвано укладений 15 травня 2007 року між спілкою та ОСОБА_4 кредитний договір та стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 99 187,60 грн. Заявник вказував, що на підставі цього рішення судом видано виконавчий лист, який був втрачений не з його вини, а тому просив видати дублікат цього листа.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 січня 2018 року у задоволенні заяви КС "Наші люди" про видачу дубліката виконавчого листа відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що заявником не надано жодного доказу предʼявлення виконавчого листа до виконання повторно та не зазначено про поважність причин нездійснення такої процесуальної дії.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 18 квітня 2018 року апеляційну скаргу КС "Наші люди" задоволено. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 січня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким заяву КС "Наші люди" задоволено.
Видано КС "Наші люди" дублікат виконавчого листа на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 червня 2009 року у справі за позовом КС "Наші люди" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про розірвання договору і стягнення заборгованості та за зустрічними позовами ОСОБА_6 до КС "Наші люди", ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки; ОСОБА_5 до КС "Наші люди" про припинення строку дії поруки та розірвання договору поруки.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів надсилання державним виконавцем оригіналу виконавчого листа КС "Наші люди" після прийняття ним 30 грудня 2014 року постанови про повернення листа стягувачу, а тому суд вважав за можливе видати дублікат виконавчого листа, втраченого не з вини заявника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року, ОСОБА_4 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що кредитна спілка звернулася до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа вже після закінчення строку, встановленого для предʼявлення виконавчого документа до виконання, а тому суд усупереч пункту 17.4 Перехідних положень ЦПК України задовольнив заяву КС "Наші люди". Крім того, вказував, що видати дублікат виконавчого листа може лише суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, однак апеляційний суд не наділений такими повноваженнями.
У жовні 2018 року від КС "Наші люди" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому спілка посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність постановленої судом апеляційної інстанції ухвали.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 червня
2009 року задоволено частково позов кредитної спілки до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, розірвано укладений 15 травня 2007 року між спілкою та ОСОБА_4 кредитний договір та стягнуто з
ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 99 187,60 грн.
На підставі вказаного рішення, Шевченківським районним судом
м. Чернівці був виданий виконавчий лист.
Відповідно до листа державного виконавця Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 31 травня 2017 року, вказаний вище виконавчий лист на виконанні не перебуває, 30 грудня 2014 року його повернуто стягувачеві на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).
Відповідно до журналу вхідної кореспонденції КС "Наші люди" з грудня
2014 року по червень 2015 року вищезазначений виконавчий документ на адресу кредитної спілки не надходив.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини пʼятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовʼязковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обовʼязковість рішень суду.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невідʼємна частина судового розгляду.