П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 523/5681/15-ц
провадження № 61-46789 св 18
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідачі - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_3,
представник позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_6
відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
треті особи- ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, подану його представником ОСОБА_6 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 11 вересня 2018 року вскладі колегії суддів: Погорєлової С. О., Калараш А. А., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень просив визнати удаваним правочин, укладений між ним та ОСОБА_3 у формі довіреності від 24 жовтня 2014 року; встановити, що 24 жовтня 2014 року ОСОБА_7 та ОСОБА_3 мали намір фактично укласти договір застави; визнати укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір застави від 24 жовтня 2014 року недійсним із застосуванням правових наслідків його недійсності; визнати договір купівлі-продажу автомобіля марки "FORD", модель "FOCUS", рік випуску 2008, реєстраційний номер НОМЕР_1, укладений ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності, недійсним; витребувати з чужого незаконного володіння автомобіль марки "FORD", модель "FOCUS", рік випуску 2008, реєстраційний номер НОМЕР_1 та повернути його у власність ОСОБА_2
Позовні вимоги мотивовано тим, що між ним та відповідачем ОСОБА_3 укладено удаваний правочин у вигляді видачі довіреності від 24 жовтня 2014 року на розпорядження автомобілем марки "FORD", модель "FOCUS", який є за своєю правовою природою договором застави. ОСОБА_3 здійснив неузгоджений з позивачем продаж спірного транспортного засобу своєму батьку ОСОБА_4 за свідомо заниженою вартістю, який в подальшому здійснив відчуження транспортного засобу на користь ОСОБА_5 Позивач вважає, що ОСОБА_3 вчинив правочин всупереч інтересам довірителя, не виражав при цьому волю позивача, що спричинило настання несприятливих наслідків, позбавлення права власності на автомобіль, та не отримання будь-яких грошових коштів від продажу належного на праві власності авто через продаж автомобіля за заниженою вартістю.
Короткий зміст зустрічних позовних вимог
У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом про стягнення заборгованості за договором займу в розмірі 155760,04 грн, яка складається із: суми позики за розпискою - 95625 гривень; 3 % річних - 5 556,73 грн; інфляційні витрати - 54 578,31 грн.
На обґрунтування свого зустрічного позову посилався на те, що він уклав з ОСОБА_2 договір займу у виді розписки, за яким останній отримав грошові кошти у розмірі 3 750,00 доларів США, але у встановлений у розписці строк грошові кошти не повернув.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором займу в загальній сумі 101181,73 гривень. В іншій частині позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача щодо складення між сторонами удаваного договору у вигляді довіреності з метою приховання договору застави та настання несприятливих наслідків не були доведені.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 11 вересня 2018 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2017 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 В цій частині ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково: визнано правочин відчуження автомобіля марки "FORD", укладений між ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності, зареєстрованої в реєстрі за № 2644, та ОСОБА_4, оформлений довідкою-рахунком ААЕ № 065437 від 13 лютого 2015 року ТОВ "Віколь", недійсним; визнано недійсною довідку - характеристику ААЕ № 065437 від 13 лютого 2015 року ТОВ "Віколь", на підставі якої було проведено перереєстрацію транспортного засобу марки "FORD" модель "FOCUS", синього кольору, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 на імʼя ОСОБА_4; витребувано у ОСОБА_8 автомобіль марки "FORD" модель "FOCUS", синього кольору, 2008 року випуску, номер кузову НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1 та повернуто його у власність ОСОБА_2; в решті позову відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи первісний позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що прослідковується недобросовісна поведінка ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є родичами, і які всупереч інтересам ОСОБА_2 здійснили реалізацію автотранспортного засобу на свою користь. Доказів того, що ОСОБА_2 отримав грошові кошти від продажу автомобілю матеріали справи не містять, крім того, наявність зустрічного позову, свідчить що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не отримали погашення боргу за рахунок проданого автомобілю, що свідчить про зловмисну домовленість представників, з метою отримання власної або обопільної вигоди, на шкоду довірителю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Оскільки судове рішення оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог за первісним позовом, справа переглядається лише в цій частині.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при видачі довіреності воля ОСОБА_2 була направлена на надання права представляти його інтереси та за умови неповернення грошових коштів за договором займу надання права продажу або міни автомобіля. Тому, на його думку, дії повіреного при відчуженні автомобіля, відповідали волевиявленню ОСОБА_2
Доводи інших учасників справи.
Інші учасники справи не скористались наданим їм правом на подання відзиву.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24 жовтня 2014 року за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на транспортний засіб - автомобіль марки "FORD", модель "FOCUS", рік випуску 2008, реєстраційний номер НОМЕР_1.
В той же день між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_2 отримав грошові кошти у сумі 3 750 доларів США. Договір позики було укладено у простій письмовій формі у вигляді розписки, строк повернення встановлено сторонами до 24 листопада 2014 року.
Цього ж дня ОСОБА_2 було видано довіреність на розпорядження з правом продажу або міни автомобіля марки "FORD", модель "FOCUS", рік випуску 2008, реєстраційний номер НОМЕР_1 на імʼя ОСОБА_3, ОСОБА_4, строком на три роки, посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського округу ОСОБА_9
Автомобіль марки "FORD", модель "FOCUS", рік випуску 2008, реєстраційний номер НОМЕР_1 перейшов в користування ОСОБА_3
У встановлений розпискою строк грошові кошти у розмірі 3 750 дол. США. ОСОБА_2 не були повернуті ОСОБА_3 .
13 лютого 2015 року ОСОБА_4 зареєстрував право власності на спірний автомобіль на підставі довідки-рахунку ААЕ №065437, яка видана 13 лютого 2015 року ТОВ "Віколь".
10 квітня 2015 року право власності на спірне майно було перереєстровано за ОСОБА_5
Також суди установили, що ОСОБА_2 не отримав грошові кошти від продажу автомобілю, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не отримали погашення боргу за рахунок проданого автомобілю.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи обох касаційних скарг, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла таких висновків.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У силу статті 237, частини третьої статті 238 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобовʼязана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.