Постанова
Іменем України
03 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 570/2219/17
провадження № 61-29209св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), ГулькаБ. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2017 року у складі судді Гладишева Х. В. та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 29 березня 2018 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Боймиструка С. В., Григоренка М. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що на підставі кредитного договору б/н від 12 квітня 2011 року ОСОБА_4 було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою 36 % на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
ОСОБА_4 не виконувала належним чином зобовʼязання по договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого станом на 18 квітня 2017 року утворилась заборгованість у розмірі 41 689,11 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 16 756,69 грн, заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом - 4 316,11 грн; заборгованості по пені - 18 154,92 грн, а також штрафів: 500 грн (фіксована частина) та 1 961,39 грн (процентна складова).
Оскільки в добровільному порядку відповідач борг не сплачує, позивач просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь вказану суму заборгованості.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк".
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що грошові кошти, які позивач просив стягнути з відповідача, були викрадені з її карткового рахунку, що виключає порушення нею зобовʼязань за кредитним договором та відповідну відповідальність за це порушення. Позивач не надав доказів того, що відповідач своїми діями сприяла втраті або незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 29 березня 2018 рокувідхилено апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк", рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована відсутністю доказів того, що відповідач своїми діями сприяла втраті або незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Кредитна заборгованість нарахована банком саме на ту суму, яка була викрадена з карткового рахунку позивача. У відповідача була відсутня воля на перерахунок коштів з її рахунку, банк не заперечував факт її звернення з вимогою про скасування цієї транзакції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року до Верховного Суду, ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскільки судами не встановлені безспірні обставини, які доводять, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, тому висновок про її вину як підставу цивільно-правової відповідальності - безпідставний. Відповідач визнала той факт, що розголосила телефоном невідомій особі персональні дані, а із заявою про блокування картки звернулась через декілька днів після спірної транзакції.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року провадження за вказаною касаційною скаргою передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою суду від 21 березня 2019 року вказану справупризначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На підставі кредитного договору б/н від 12 квітня 2011 року, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4, остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36 % на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. На виконання вказаного договору банком відкрито кредитний рахунок, оформлено і видано відповідачці платіжну картку та ПІН-код до неї.
Як вбачається із виписки по рахунку ОСОБА_4 24 та 25 березня 2016 року відбулося зняття коштів з рахунку на загальну суму 14 596,06 грн. Зняття вказаних коштів відбулося в банкоматах м. Вінниці, без картки.
28 березня 2018 року за фактом виявлення несанкціонованого зняття коштів з кратки ОСОБА_4 звернулася до Рівненського відділу поліції Головного управління національної поліції в Рівненській області із заявою про заволодіння невідомими особами її грошовими коштами в сумі 14 590 грн.
28 березня 2016 року за повідомленням ОСОБА_4 її кредитна картка була заблокована.
ПАТ КБ "ПриватБанк" на звернення ОСОБА_4 про повернення незаконно знятих з її картки коштів у листі від 29 листопада 2017 року № 20.1.0.0.0/7-20171011/9207 повідомило, що оскільки кошти було знято за допомогою правильно введеного ПІН-коду картки, банк не несе відповідальність за такі операції.
ОСОБА_4 не виконувала належним чином зобовʼязання по договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого станом на 18 квітня 2017 року утворилась заборгованість у розмірі 41 689,11 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 16 756,69 грн, заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом - 4 316,11 грн; заборгованості по пені - 18 154,92 грн, а також штрафів: 500 грн (фіксована частина) та 1 961,39 грн (процентна складова).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.