ПОСТАНОВА
Іменем України
17 квітня 2019 року
Київ
справа №750/4856/15-а
провадження №К/9901/6086/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., провівши в касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" до Чернігівської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою Чернігівської міської ради на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова у складі судді Супруна О.П. від 15 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Коротких А.Ю., Ганечко О.М., Літвіної Н.М. від 19 листопада 2015 року,-
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Чернігівоблбуд" звернулось до суду з позовом до Чернігівської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської міської ради від 27 квітня 2015 року "Про скасування рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів від 28 грудня 1993 № 285 "Про переведення житла тресту "Чернігівоблбуд" в колективну власність".
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 15 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Чернігівської міської ради від 27 квітня 2015 року "Про скасування рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів від 28 грудня 1993 № 285 "Про переведення житла тресту "Чернігівоблбуд" в колективну власність".
3. Рішення судів мотивовано відсутністю правових підстав для скасування Чернігівською міською радою свого попереднього рішення, яке вичерпало свою дію фактом його виконання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Чернігівська міська рада звернулась із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 грудня 1993 року Чернігівською міською радою народних депутатів прийнято рішення № 285 "Про переведення житла тресту "Чернігівоблбуд" в колективну власність", яким вирішено зобовʼязати бюро технічної інвентаризації видати тресту "Чернігівоблбуд" свідоцтво про право власності на квартири: двокімнатні №№ 2, 3, 7, 10, 15, 19, 23, 34; трикімнатні №№ 1, 9, 13, 17, 21; чотирикімнатні квартири №№ 8, 12, 16, 32 по АДРЕСА_1; трикімнатну № 72 по АДРЕСА_2; двокімнатну № 60 по АДРЕСА_3.
16 лютого 1994 року виконком Новозаводської районної ради народних депутатів видав тресту "Чернігівоблбуд" свідоцтва про право приватної власності на вищевказані квартири.
27 квітня 2015 року Чернігівською міською радою прийнято рішення "Про скасування рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів від 28 грудня 1993 № 285 "Про переведення житла тресту "Чернігівоблбуд" в колективну власність", яким вирішено скасувати рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів від 28 грудня 1993 № 285 "Про переведення житла тресту "Чернігівоблбуд" в колективну власність".
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
6. Касаційна скарга Чернігівської міської ради обґрунтована тим, що приймаючи рішення № 285 від 28 грудня 1993 року "Про переведення житла тресту "Чернігівоблбуд" в колективну власність", виконком Чернігівської міської ради надав право власності тресту "Чернігівоблбуд" на квартири, які на той час були розподілені згідно квартирної черги громадянам, що потребували поліпшення житлових умов. Будинку по АДРЕСА_1, в місті Чернігові на час реєстрації права власності на квартири тресту "Чернігівоблбуд" не існувало, а рішенням № 235 від 18 жовтня 1993 року було створено орендне підприємство "Чернігівоблбуд". Прийнявши рішення вказане рішення, виконком Чернігівської міської ради порушив право громадян на житло, неправомірно передавши його тресту "Чернігівоблбуд".
7. Інші учасники справи своїх доводів на касаційну скаргу на надіслали.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обовʼязковими до виконання на відповідній території.
10. За змістом частини першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
11. Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009р. №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) встановлено, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обовʼязковими до виконання на певній території, оскільки вони є субʼєктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення і скасування. Зі змісту ч.2 ст.144 Конституції України та ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів невідповідності законам України визнаються незаконними у судовому порядку. Однак, Конституційним Судом вказано, що це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою змінити або скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності законам України). Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, змінювати їх у випадках, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, повʼязані з реалізацією певних субʼєктивних прав та охоронюваних інтересів і субʼєкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.