ПОСТАНОВА
Іменем України
17 квітня 2019 року
Київ
справа №814/2558/16
адміністративне провадження №К/9901/24118/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши у письмовому провадженні
касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2017 року (головуючий суддя - Біоносенко В.В.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року (головуючий суддя - Золотніков О.С., судді - Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.)
у справі № 814/2558/16
за позовом ОСОБА_3
до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області,
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
Короткий зміст позовних вимог.
1. В листопаді 2016 року ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач, скаржник, ГУНП в Миколаївській області), в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Національної поліції в Миколаївській області від 21 листопада 2016 року № 317 о/с про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 зі служби в поліції за п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у звʼязку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів);
1.2. поновити позивача на службі в поліції на посаді слідчого Заводського відділу поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області з 28 листопада 2016 року;
1.3. стягнути з ГУ Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
2. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено повністю.
2.1. Визнано протиправними та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №317 о/с від 21.11.2016 року в частині звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції.
2.2. Поновлено ОСОБА_3 на посаді слідчого Заводського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
2.3. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 22.11.2016 року по 20.01.2017 року у сумі 4567,82 грн. (чотири тисячі пʼятсот шістдесят сім грн. вісімдесят дві коп.) без врахування середньої заробітної плати за один місяць, що підлягає негайному виконанню.
2.4. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_3 середню заробітну плату за один місяць у розмірі 4722,58 грн. (чотири тисячі сімсот двадцять дві грн. пʼятдесят вісім коп.).
2.5. Постанову в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді слідчого Заводського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 4722,58 грн. допущено до негайного виконання.
3. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач не надав доказів, що у нього мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, а також на підтвердження того, що позивачу пропонувалися посади з урахуванням його досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоровʼя, ставлення до виконання службових обовʼязків в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження, як це передбачено вищезазначеними нормами права. Також не надано доказів, що при вирішення питання про звільнення позивача відповідачем було оцінено та враховане можливе переважне право позивача на залишення на посаді.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).
4. 31 липня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, в якій скаржник просить скасувати зазначені рішення, а в задоволенні позову відмовити повністю.
5. В обґрунтування поданої касаційної скарги Головне управління Національної поліції в Миколаївській області вказує на те, що судами попередніх інстанцій безпідставно застосовано норми трудового законодавства, оскільки порядок дій відповідача, під час здійснення реорганізації, передбачений нормами спеціального законодавства - статтею 68 Закону України "Про Національна поліцію". Тому, приписами даної статті передбачено лише необхідність попередження поліцейського про можливість скорочення та врахування керівником досвіду роботи і ставлення до виконання службових обовʼязків при призначенні на інші вакантні посади. Відтак, враховуючи визнання атестаційною комісією ОСОБА_3 таким, що не відповідає займаній посаді, що підтверджується протоколом від 26.02.2016, тому у відповідача не було підстав застосовувати зазначені критерії переважного права. Доводи ж судів, про недопустимість повторного використання висновків атестаційної комісії при звільненні позивача, на думку скаржника не є обґрунтованими, оскільки рішенням суду по справі № 814/618/16 даний протокол не скасований, відтак, останній є допустимим доказом та легітимним документом і повинен враховуватись під час розгляду справи. Крім того, відповідачем вказано про порушення розрахунку грошового забезпечення позивачу за час вимушеного прогулу, виходячи з приписів наказу МВС від 06.04.2016 № 260. Дана сума грошового забезпечення, на думку скаржника, повинна розраховуватися, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", яка є єдиним документом для розрахунку оплати вимушеного прогулу. Відтак, зважаючи на помилковість застосування наказу МВС від 06.04.2016 № 260, судами було неправильно обраховано кількість днів вимушеного прогулу, виходячи з кількості календарних днів, а не робочих.
6. Позивачем відзиву чи заперечення на дану касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.
7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
8. Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2019 року касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду в письмовому провадженні.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
9. ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 2007 року.
10. З 7 листопада 2015 року позивача було призначено на службу в поліції з присвоєнням йому спеціального звання старший лейтенант поліції.
11. Наказом ГУ Національної поліції в Миколаївській області від 16 березня 2016 року № 43 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 (через службову невідповідність) Закону України "Про Національну поліцію".
12. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Національної поліції в Миколаївській області від 16 березня 2016 року № 43 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції. Поновлено ОСОБА_3 на посаді слідчого Заводського відділу поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області. Стягнуто з ГУ Національної поліції в Миколаївській області на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу.
13. Наказом ГУ Національної поліції в Миколаївській області від 23 вересня 2016 року № 267 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 поновлено на посаді слідчого Заводського відділу поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області.
14. ГУ Національної поліції в Миколаївській області видано наказ від 31 травня 2016 року № 440 дск "Про організаційно штатні-зміни в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області". Згідно названого наказу скасовуються всі тимчасові штати, що передбачає скорочення 3263 посад, в тому числі і посади, на якій проходив службу позивач.
15. В той же час, новим (постійним) штатом ГУ Національної поліції в Миколаївській області передбачена наявність 3272 посад. При цьому посада, на якій проходив службу позивач, наявна в новому штатному розписі ГУ Національної поліції в Миколаївській області.
16. Як встановлено судами, посада, на якій проходив службу позивач, наявна в новому штатному розписі ГУ Національної поліції в Миколаївській області.
17. 26 вересня 2016 року ОСОБА_3 вручено під підпис попередження про можливе наступне звільнення зі служби в поліції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 77 (у звʼязку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) Закону України "Про Національну поліцію".
18. На момент звільнення позивача, згідно звіту про добір на службу та рух кадрів в ГУ Національної поліції в Миколаївській області, в Головному управлінні існував некомплект слідчих середнього складу поліції у кількості 153 особи.
19. Наказом відповідача від 21 листопада 2016 року № 317 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у звʼязку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
20. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Частина 6 статті 43 Конституції України: Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
22. Абзац 4 пункту 2 частини 1 статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII): Переміщення поліцейських здійснюється: на рівнозначні посади: у звʼязку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації.
23. Частина 1 статті 68 Закону № 580-VIII: У разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.
24. Частина 2 статті 68 Закону № 580-VIII: Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоровʼя, ставлення до виконання службових обовʼязків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.
25. Частина 3 статті 68 Закону № 580-VIII: Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.
26. Пункт 4 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII: Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у звʼязку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.