ПОСТАНОВА
Іменем України
17 квітня 2019 року
м.Київ
справа №819/1238/17
адміністративне провадження №К/9901/49620/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авакс Проф" на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року (суддя: Мартиць О.І.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року (судді: Сеник Р.П., Попко Я.С., Хобор Р.Б.) у справі №819/1238/17 за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авакс Проф" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним,
УСТАНОВИВ:
Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до суду з позовом до ТОВ "Авакс - Проф" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в розмірі 40411,60 грн.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року, адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судами неповно зʼясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
Так, судами попередніх інстанцій було встановлено, що 13 березня 2017 року на підставі направлення на перевірку № 017551 від 13.03.2017, посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Житомирській області на автомобільній дорозі М-06 Київ - Чоп км 235+350 м. проведено перевірку транспортного засобу марки MAN TGS 41/440, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, що належить на праві власності ТОВ "Авакс - Проф", в ході якої встановлено, що TзOB "Авакс - Проф" здійснювало внутрішні вантажні перевезення (щебінь) для власних потреб, без дозволу, який надає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням великовагових параметрів або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.
За результатами вказаної перевірки складено Акт від 13.03.2017№ 017163 про перевищення вищеозначеним транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 13.03.2017, на підставі яких Управлінням Укртрансбезпеки у Житомирській області проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 13.03.2017 №0004534, яким ТОВ "Авакс - Проф" визначена плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 1421,20 євро, що згідно з даними НБУ станом на 13 березня 2017 року еквівалентно 40411,60 гривень.
Зважаючи на те, що у добровільному порядку кошти у розмірі 40411,60 гривень за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідачем несплачено, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглядаючи справу по суті суди попередніх інстанцій виходили з того, що даний спір є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Проте, Верховний Суд не погоджується із такою правовою позицією судів, з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України (тут і надалі наводиться у редакції, яка була чинна на час звернення до суду з даним позовом) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субʼєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною другою статті 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Спором адміністративної юрисдикції в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа або інший субʼєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із субʼєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 редакції КАС України, чинної з 15 грудня 2017 року, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та субʼєкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.