ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2019 року
Київ
справа №808/3709/14
адміністративне провадження №К/9901/9674/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В., розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжалюмінторг" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
ТОВ "Запоріжалюмінторг" подало до суду позов, в якому просило: визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо ненадання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Запоріжалюмінторг" 2 833 333,00 грн бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 22.07.2014 адміністративний позов задовольнив, визнав протиправною бездіяльність ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо ненадання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету та стягнув з Державного бюджету України на користь ТОВ "Запоріжалюмінторг" 2 833 333,00 грн бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість. Повернув з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в сумі 560,00 грн.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.04.2015 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2014 залишив без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що правомірність заявлення позивачем до бюджетного відшкодування податку на додану вартість підтверджена судовим рішення, яке набрало законної сили. Контролюючий орган у порушення вимог пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України допустив протиправну бездіяльність, оскільки після закінчення процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення про зменшення бюджетного відшкодування протягом пʼяти робочих днів з дня отримання судового рішення не надав до органу казначейства висновку із зазначенням сум податку, що підлягає відшкодуванню. Неправомірна бездіяльність порушила право платника податку на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю та отримувати очікувані від неї прибутки тощо. У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому належним способом захисту цього права є вимога про стягнення зазначеної заборгованості. Право на бюджетне відшкодування відʼємної різниці податку є матеріальним правом платника податку, захист якого гарантовано і частиною першою статті 1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, яка набула чинності для України 11.09.1997.
ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального і процесуального права: підпункти 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", підпункт 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобовʼязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", статті 11, 69, 86, 138 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22.05.2015 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області та зупинив виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2014 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.04.2019 призначив попередній розгляд справи на 16.04.2019.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2009 року, в якій задекларував до бюджетного відшкодування податок на додану вартість в сумі 2 833 333,00 грн, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.
Контролюючий орган провів перевірку позивача з питання правомірного формування податкового обліку за операціями за період з 01.08.2008 по 31.12.2009 згідно з договором від 26.06.2006 № 858Д(2006), за результатами якої склав акт від 07.06.2010 №202/08-08/32573524.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 18.06.2010 №0000440808/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2 833 333,00 грн за листопад 2009 року.
Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив до суду.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 05.10.2011 адміністративний позов ТОВ "Запоріжалюмінторг" задовольнив повністю, зокрема визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 18.08.2010 №0000440808/1.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 16.10.2012 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2011 скасував та відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 09.12.2013 постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 скасував та залишив в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2011.
Таким чином, правомірність заявленого позивачем за листопад 2009 року бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2 833 333,00 грн підтверджене судом у судовому рішенні, яке набрало законної сили 09.12.2013, і обставини, установлені цим судовим рішенням, в силу вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час вирішення справи в суді першої інстанції) не потребували доказування.
За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час подачі податкової декларації) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пʼятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пʼятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Згідно з підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час подачі податкової декларації) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобовʼязаний у пʼятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Підпунктом 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час подачі податкової декларації) встановлено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пʼяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.