ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2019 року
Київ
справа №818/3154/15
адміністративне провадження №К/9901/10117/18 К/9901/10120/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної М.А. на постанову Сумського окружного адміністративного суду в складі судді Сопʼяненко О.В. від 24.11.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Бенедик А.П., Калиновського В.А., Водолажської Н.С. від 22.02.2016 у справі №818/3154/15 за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної М.А. про визнання дій протиправними,
УСТАНОВИВ:
В серпні 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому, з урахуванням уточнень, просив
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. щодо не включення до реєстру кредиторів ПАТ "ВіЕйБі Банк" з сумою кредиторських вимог в розмірі 42417 грн. 79 коп.;
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. щодо не повідомлення кредиторів про акцептування вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях ПАТ "ВіЕйБі Банк" в доступному для відвідувачів місці;
- зобовʼязати Фонд включити позивача до реєстру кредиторів ПАТ "ВіЕйБі Банк" з віднесенням кредиторських вимог у розмірі 42417 грн. 79 коп. до четвертої черги задоволення вимог кредиторів відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
- відшкодувати судові витрати.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2016, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідачі оскаржили їх в касаційному порядку. В скарзі просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами встановлено, що між ОСОБА_3 та ПАТ "ВіЕйБі Банк" укладено договори банківського вкладу:
- від 30.05.2014 року № 801827/2017 на суму 3200 доларів США (а.с. 13). Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_3 внесено кошти у розмірі 3 200 доларів США, що підтверджується копією меморіального ордеру № 1423023 від 30 травня 2014 року;
- від 08.01.2014 року № 719614/2014 на суму 2 000 грн. (а.с. 16). Згідно копії квитанції 08.01.2014 року кошти в сумі 2 000 грн. перераховані ПАТ "ВіЕйБі Банк", 20.01.2014 року депозит було поповнено на суму 75 000 грн. та 41 500 грн.
- від 08.01.2014 року № 719587/2014. Як свідчать надані копії квитанцій, 08.01.2014 року кошти в сумі 30 000 грн. залучені на вклад.
Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 19.03.2015 року № 188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк".
20.03.2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №63 про початок процедури ліквідації ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.
Позивачем направлено Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіній М.А. заяву про включення його до реєстру вкладників на суму 42417,79 грн.
Згідно наданих під час розгляду справи у суді першої інстанції пояснень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А., гарантована сума - 3039,63 грн. була виплачена позивачу 05.02.2015 року; 23.02.2015 року виплачено 149597,12 грн.; 31.03.2015 року виплачено 47363,25 грн.
Позивач, не погодившись із бездіяльністю Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А., щодо не включення до реєстру кредиторів ПАТ "ВіЕйБі Банк" з сумою кредиторських вимог в розмірі 42417 грн. 79 коп., звернувся до суду з вказаним позовом.
Розглядаючи даний спір, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку, що дані відносини є публічно-правовими, а справа належить до юрисдикції адміністративного суду.
Однак із даним висновком колегія суддів Верховного Суду не погоджується з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субʼєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (частина перша статті 6 цього Кодексу у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень).
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України (у зазначеній редакції) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субʼєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 згаданого Кодексу справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субʼєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За правилами визначення юрисдикції адміністративних судів, закріплених статтею 17 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень), юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із субʼєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між субʼєктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субʼєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 цього Кодексу).
Згідно з частиною другою статті 4 КАС України (у відповідній редакції) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
У цій справі спірні правовідносини виникли у звʼязку з виконанням Уповноваженою особою дій щодо акцептування вимог кредиторів, а саме акцептування заявлених вимог позивача не в повному обсязі. Дана заборгованість перед позивачем виникла відповідно до укладеного договору із банківською установою, але внаслідок початку ліквідаційної процедури банку.