ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2019 року
Київ
справа №826/18601/15
адміністративне провадження №К/9901/10148/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С., Шостака О.О. від 28.01.2016 у справі №826/18601/15 за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладу фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Легбанк" Коваленка Олександра Володимировича, третя особа Публічне акціонерне товариство "Легбанк" про визнання протиправними дій, зобовʼязати вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Легбанк" Коваленка Олександра Володимировича, третя особа Публічне акціонерне товариство "Легбанк", та просила:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача Уповноваженої особи Фонду щодо невключення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
2) зобовʼязати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "ЛЕГБАНК" за рахунок Фонду;
3) зобовʼязати Фонд включити її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "ЛЕГБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року, позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року скасовано. Прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що законодавством не заборонено укладення договору переуступки права вимоги за договором банківського вкладу, відтак, позивач відповідно до положень ЦК України після укладення договору відступлення права вимоги набула статусу вкладника на умовах, що були визначені договорі банківського вкладу та договором переуступки права вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що 20 червня 2014 року між ОСОБА_6 та ПАТ "ЛЕГБАНК" було укладено договір банківського вкладу №0610-ДД-14-Ювілейний, вкладний рахунок НОМЕР_1, за умовами якого вкладник передає, а банк приймає грошові кошти, що надійшли у розмірі, вказаному у параметрах банківського вкладу, та зобовʼязується виплатити вкладнику суму вкладу та проценти на неї на умовах та у строки, передбачених цим договором.
ОСОБА_6 внесла кошти у розмірі 40252,35 доларів США, процента ставка складає 12,75% річних, дата повернення вкладу - 25 липня 2015 року.
19 Лютого 2015 року між ОСОБА_6 (цедент) та ОСОБА_2 (цесіонарій) було укладено Договір №4 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до якого цедент частково відступає цесіонарієві, а останній набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за договором банківського вкладу №0610-ДД-14-Ювілейний від 20 червня 2014 року (вкладний рахунок НОМЕР_1), укладеним між цедентом та ПАТ "ЛЕГБАНК" (боржник) зі всіма додатковими угодами до нього.
Пунктом 2 вказаного Договору також передбачено, що цесіонарій набуває право вимагати від боржника сплатити частину суми боргу в розмірі 10 252,00 доларів США, який виник у звʼязку з наданням цедентом боржнику у тимчасове строкове користування грошових коштів (вкладу) відповідно до умов договору банківського вкладу.
Того ж дня, ОСОБА_6 повідомила відповідним листом ПАТ "ЛЕГБАНК" про відступлення за договором №4 права вимоги ОСОБА_2
На підставі постанови Правління НБУ від 27.11.2014 р. № 744 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Легбанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 27.11.2014 р. № 133 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Легбанк", згідно з яким з 28.11.2014 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Легбанк" - Коваленка Олександра Володимировича.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 26 лютого 2015 року №135 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЛЕГБАНК", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 27 лютого 2015 року №41 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Легбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ЛЕГБАНК" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Коваленка О.В.
Дізнавшись від банка-агента Публічного акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" про свою відсутність в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "ЛЕГБАНК" за рахунок Фонду, ОСОБА_2 звернулася до Фонду із проханням внести зміни до Загального реєстру вкладників, які отримують відшкодування за договором банківського вкладу.
За результатами розгляду звернення позивача Фонд листом від 03 червня 2015 року №02-036-17561/15 повідомив про неможливість включення ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників, які отримують відшкодування за договором банківського вкладу, оскільки у переліку, що був переданий Уповноваженою особою Коваленком О.В., інформація про вклади позивача відсутня.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач набув прав вкладника за Договором цесії від 119.02.2015, а тому невключення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "ЛЕГБАНК" за рахунок Фонду є протиправним.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що позивач не є вкладником в розумінні статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки в неї відсутній договір банківського вкладу (депозиту) та не є власником депозитного іменного сертифікату.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Виконання зобовʼязань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобовʼязань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на предʼявника.
Згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу.
Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI передбачено, що вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - субʼєктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.