ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/5129/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на ухвалу Господарського суду Харківської області
у складі судді Калініченко Н.В.
від 07.09.2018 та
на постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Пушай В.І, Стойка О.В., Пелипенко Н.М.
від 10.12.2018
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"
про стягнення 295 696 167,22 грн
за скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення та дії держаного виконавця,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог скарги на рішення та дії державного виконавця
1. 04 вересня 2018 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало скаргу на рішення та дії державного виконавця (надалі - Скарга).
2. У зазначеній Скарзі позивач просить: визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни з винесення 10.08.2018 постанови про зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП №47046152; зобовʼязати начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савка Л.О., скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, винесену 10.08.2018 в межах виконавчого провадження ВП № 47046152; зобовʼязати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савку Л.О. або іншого державного виконавця вказаного відділу продовжити примусове виконання рішення суду у справі № 922/5129/14 в межах виконавчого провадження ВП № 47046152, про що винести відповідну постанову.
3. Скарга мотивована тим, що державним виконавцем при здійсненні виконавчих дій порушені приписи Закону України "Про виконавче провадження", оскільки, на думку позивача, дія Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" на заборгованість за рішенням суду у даній справі №922/5129/14 не поширюється, тому не було підстав для зупинення вчинення виконавчих дій згідно з пунктом 10 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Ухвалою Господарського суду Харківської області у справі №922/5129/14 Скаргу позивача залишено без розгляду.
5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
6. Оскаржувані судові рішення мотивовані тим, що Скарга подана позивачем з пропуском встановленого частиною 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) десятиденного строку для оскарження дій державного виконавця та без клопотання про поновлення такого строку.
7. Судами першої та апеляційної інстанцій відхилено доводи позивача про те, що при обчисленні строку на оскарження дій державного виконавця застосуванню підлягають приписи частини 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", якою встановлено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. 08 січня 2019 року позивач подав касаційну скаргу.
9. У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018, а справу №922/5129/14 направити до суду першої інстанції для розгляду Скарги по суті.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.12.2014 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 223 561 135,50 грн основного боргу, 3 927 888,07 грн 3% річних, 27 947 095,75 грн інфляційних втрат, 73 080,00 грн судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.
11. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 рішення суду першої інстанції змінено в частині судових витрат - стягнуто з відповідача на користь позивача 63 748,44 грн судового збору за подання позову.
12. 18 лютого 2015 року на примусове виконання вказаних судових рішень видано відповідний наказ, за яким було відкрито виконавче провадження.
13. Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Л.О. від 10.08.2018 ВП №47046152 зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 18.02.2015 у справі №922/5129/14 на підставі пункту 10 частини 1 статті 34, статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" у звʼязку з тим, що боржника включено до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.
14. Про винесення державним виконавцем зазначеної постанови від 10.08.2018 про зупинення вчинення виконавчих дій, позивач дізнався 21 серпня 2018 року, при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження №47046152.
15. Скаргу позивач подав 04 вересня 2018 року, з пропуском строку, передбаченого статтею 341 Господарського процесуального кодексу України.
16. Позивачем не подано клопотання про відновлення строку подання Скарги.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. Подана позивачем касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми процесуального права, зокрема, приписи статей 116, 236, 341 ГПК України та неправильно застосовані норми матеріального права, а саме, приписи статті 74 Закону України "Про виконавче провадження".
18. Позивач зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій невірно визначено принцип урегулювання колізії правових норм одного рівня, оскільки норма частини 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" є спеціальною по відношенню до норм ГПК України при оскарженні дій державного виконавця щодо виконання судового рішення, а тому має пріоритет у застосуванні. На думку позивача, у даному випадку застосуванню підлягають саме норми спеціального закону, яким передбачено інший, відмінний від положень чинного ГПК України, порядок оскарження дій рішень та дій/бездіяльності органів виконавчої служби щодо виконання судового рішення.
Позиція відповідача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
19. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, оскільки вважає, що оскаржувані судові рішення прийнято з додержанням норм чинного законодавства.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
Стаття 1291
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
21. Закон України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон)
Стаття 3 частина 1
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:
1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
11) судові накази;
2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
3) виконавчих написів нотаріусів;
4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
9) рішень (постанов) субʼєктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
Стаття 74 частини 1, 3, 5