ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 925/2073/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азот" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.11.2018 (суддя Грачов В. М.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 (головуючий - Агрикова О. В., судді: Хрипун О. О., Чорногуз М. Г.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"
до Публічного акціонерного товариства "Азот"
про стягнення 26 355 503,45 грн.
Короткий зміст і підстави заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
1. У жовтні 2018 року виконувач обовʼязків прокурора Черкаської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Черкаської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016, якою (ухвалою) було задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Азот" (далі - ПАТ "Черкасиобленерго", Кредитор) про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Черкаської області №925/2073/13 від 16.03.2015, виданого на примусове виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 24.11.2014 у справі №925/2073/13 за ПАТ "Черкасиобленерго" до Публічного акціонерного товариства "Азот" (далі - ПАТ "Азот", Боржник, Товариство) про стягнення 25352323,29 грн. основного боргу, 3% річних у сумі 1003180,16 грн., 68820 грн. судових витрат визнано таким, що не підлягає виконанню. Заявник просив суд скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016 і прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ПАТ "Азот" про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 16.03.2015 №925/2073/13 таким, що не підлягає виконанню.
2. Заява обґрунтовується тим, що приймаючи ухвалу від 16.03.2016 про визнання наказу №925/2073/13 від 16.03.2015 таким, що не підлягає виконанню, Господарський суд Черкаської області взяв до уваги обставини повної відсутності у Товариства обовʼязку, встановленого рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.11.2014 у справі №925/2073/13, у звʼязку з припиненням цього обовʼязку шляхом добровільного виконання Боржником в частині оплати 3% річних у розмірі 1003180,16 грн. і 68820,00 грн. судових витрат, а також з мотивів переведення основного боргу у розмірі 25352323,29 грн. на нового боржника - Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Енергомережа" (далі - ПрАТ "ХК "Енергомережа") за згодою стягувача (Кредитора) на підставі договору переведення боргу №18-500 від 23.01.2015, проте, з огляду на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2017 у справі №910/24263/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 і постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2017, визнано недійсним договір переведення боргу від 23.01.2015 №18-500, встановлений цим судовим рішенням факт недійсності договору переведення боргу від 23.01.2015 №18-500 є нововиявленою обставиною і підставою для перегляду ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.11.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016 скасовано та відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Азот" про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 16.03.2015 №925/2073/13 таким, що не підлягає виконанню.
4. Ухвала і постанова мотивовані тим, що основною підставою для задоволення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконання, було укладення між ПАТ "Азот" як первісним боржником, ПрАТ "ХК "Енергомережа" як новим боржником, ПАТ "Черкасиобленерго" як кредитором, договору переведення боргу №18-500 від 23.01.2015, тоді як встановлений судовим рішенням факт недійсності цього договору є нововиявленою обставиною у розумінні положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). При цьому про наявність підстав для представництва інтересів держави у цій справі прокурору стало відомо з листа ПАТ "Черкасиобленерго" від 06.09.2018 №7046/09-03, отриманого заявником 07.09.2018, що свідчить про подання ним заяви про перегляд ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016 в межах строку, визначеного пунктом 1 частини 1 статті 321 ГПК України. Суд апеляційної інстанції додатково зазначив про те, що частка державної власності у статутному капіталі ПАТ "Черкасиобленерго" складає 71%, тобто держава володіє контрольним пакетом акцій ПАТ "Черкасиобленерго", відтак звернення прокурора до суду в спірних правовідносинах спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні порушеного права держави, яка є акціонером ПАТ "Черкасиобленерго", шляхом виконання судового рішення про стягнення коштів на користь останнього.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, ПАТ "Азот" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким залишити без розгляду заяву прокурора про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій положень статті 141 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 8, 23 Закону України "Про прокуратуру", та статей 4, 53, 236 ГПК України, наголошуючи на тому, що: 1) судами взагалі не досліджено, чи існує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, який насамперед повинен захищати інтереси держави, не досліджено причин, які перешкоджали такому державному органу або позивачу самостійно звернутися до суду з відповідною заявою, в чому саме полягає виключність випадку для представництва прокурором інтересів держави в цій справі, а також коли саме такий орган дізнався про факт визнання недійсним договору переведення боргу №18-500 від 23.01.2015 в судовому порядку; 2) судами першої та апеляційної інстанцій не зʼясовано того, чи дотримано прокуратурою обовʼязку щодо попереднього повідомлення субʼєкта владних повноважень про представництво інтересів держави в суді; 3) оскільки позивачем у справі №910/24263/16 є Національне антикорупційне бюро України, функція здійснення нагляду за додержанням законів яким під час проведення досудового розслідування покладається на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, тому система органів прокуратури та безпосередньо прокуратура Черкаської області починаючи з 13.06.2017 мала обʼєктивну можливість та могла довідатися про існування факту недійсності договору переведення боргу №18-500 від 23.01.2015; 4) судами відображено в ухвалі та постанові факт добровільної часткової оплати Боржником коштів за наказом від 16.03.2015 №925/2073/13, а саме 3% річних у сумі 1003180,16 грн. згідно платіжних доручень від 04.03.2016 №19 та №20, але незважаючи на вказану обставину, було відмовлено в повному обсязі у задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, внаслідок чого з ПАТ "Азот" буде подвійно стягнуто вже сплачені грошові кошти.
Узагальнені доводи інших учасників справи
7. ПАТ "Черкасиобленерго" і Прокуратура Черкаської області у поданих відзивах на касаційну скаргу просять залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
8. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.11.2014 у справі №925/2073/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015, позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Азот" на користь ПАТ "Черкасиобленерго" 25352323,29 грн. основного боргу, 3% річних у сумі 1003180,16 грн., 68820 грн. судових витрат. В задоволенні позовних вимог про стягнення 4709898,29 грн. інфляційних втрат відмовлено. 16.03.2015 на виконання зазначеного судового видано наказ №925/2073/13.
9. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016 (суддя Грачов В. М.) за заявою ПАТ "Азот" визнано таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду Черкаської області від 16.03.2015 на примусове виконання рішення від 24.11.2014 у справі №925/2073/13.
10. Зі змісту ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016 вбачається, що 23.01.2015 ПАТ "Азот" як Первісний боржник, ПрАТ "ХК "Енергомережа" як Новий боржник, та ПАТ "Черкасиобленерго" як кредитор уклали договір переведення боргу №18-500, за умовами пунктів 1.1, 1.2, 5.2 якого цим договором регулюються відносини, повʼязані із заміною зобовʼязаної сторони (Первісного боржника) у зобовʼязаннях, що виникли за договором №524-213/24 "Про постачання електричної енергії ВАТ "Черкасиобленерго" для ВАТ "Азот" від 24.05.2005 (з урахуванням угоди про реструктуризацію боргу №140-213 від 23.03.2012) (далі - Основний договір) станом на дату укладення цього договору, в тому числі і зобовʼязання по оплаті за поставлену з 01.09.2010 по 31.10.2010 Кредитором електричну енергію, на суму 47887721,81 грн., за винятком зобовʼязання по оплаті за поставлену з 01.12.2014 по 31.12.2014 (включно) електричну енергію. Первісний боржник переводить на Нового боржника, а Новий боржник приймає на себе зобовʼязання Первісного боржника, що виникли за Основним договором, станом на дату укладення цього Договору, і стає боржником по таких зобовʼязаннях по Основному договору, в тому числі і зобовʼязання по оплаті за поставлену з 01.09.2010 по 31.10.2010 Кредитором електричну енергію на суму 47887721,81 грн., за винятком зобовʼязання по оплаті за поставлену з 01.12.2014 по 31.12.2014 електричну енергію. Зобовʼязання Первісного боржника по Основному договору, зазначені в пункті 1.2 договору, є переведеними на Нового боржника з моменту укладення цього договору.
11. 04.03.2016 платіжними дорученнями №19 та №20 Боржник у добровільному порядку сплатив позивачу 3% річних у розмірі 1003180,16 грн. та суму судових витрат у розмірі 68820 грн. У зазначених платіжних дорученнях платником зазначено призначенням платежу - "оплата згідно наказу від 16.03.2015 про примусове виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 24.11.2014 у справі №925/2073/13".
12. Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19.04.2017 закінчено виконавче провадження №50339122 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області №925/2073/13 від 16.03.2015 на підставі пункту 5 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" з мотивів прийняття Господарським судом Черкаської області ухвали від 16.03.2016 про визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. Супровідним листом від 19.04.2017 №20.1/50339122/20 наказ Господарського суду Черкаської області №925/2073/13 від 16.03.2015 разом з копією постанови державного виконавця від 19.04.2017 про закінчення виконавчого провадження №50339122 направлено до господарського суду для виконання і відома. Примусове виконання наказу Господарського суду Черкаської області №925/2073/13 від 16.03.2015 у виконавчому провадженні №50339122 не здійснювалося.
13. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2017 у справі №910/24263/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 і постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2017, позов Національного антикорупційного бюро України задоволено. Визнано недійсним договір переведення боргу від 23.01.2015 №18-500, укладений між ПАТ "Азот", ПрАТ "ХК "Енергомережа" та ПАТ "Черкасиобленерго".
Позиція Верховного Суду
14. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
15. Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
16. Згідно з частинами 2, 4, 5 статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
17. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
18. Процедура скасування остаточного судового рішення у звʼязку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).
19. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1311 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
20. Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України та статтею 1 передбачено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
21. Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субʼєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.
22. Таким чином пряма заборона прокурору здійснювати представництво в суді інтересів держави в особі державних компаній не ставиться законодавцем в залежність від проведення господарської діяльності таким субʼєктом як державною компанією чи від здійснення ним функцій центрального органу влади зі спеціальним статусом.
23. Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобовʼязаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного субʼєкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або субʼєктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює субʼєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому субʼєкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
24. Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
25. Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом (заявою) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом (заявою), в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом (заявою) в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві (заяві) відповідно до приписів наведених норм.
26. Відповідно до частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.