1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



П О С Т А Н О В А



ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 813/1595/18

Провадження № 11-1391апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_3 до Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області в особі начальника Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Гарасима ПавлаСтаніславовича (далі - Залізничний ВП, начальник Залізничного ВП відповідно) про визнання протиправною бездіяльності,

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року (суддя Москаль Р. М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2018 року (судді Іщук Л. П., Обрізко І. М., Онишкевич Т. В.),

УСТАНОВИЛА:

23 квітня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність начальника Залізничного ВП щодо нереагування належним чином на заяву ОСОБА_3 від 12 лютого 2018 року про скоєння ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 384 Кримінального кодексу України (далі - КК), та невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі -ЄРДР)у встановлені Кримінально процесуальним кодексом України (далі - КПК) строки.

Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 27 квітня 2018 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2018 року, відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_3 на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки таку заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та розʼяснив позивачу його право на звернення до суду зі скаргою в порядку кримінального судочинства.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, виходив із того, що цей спір не містить ознак публічно-правового спору, оскільки скарги на дії (бездіяльність) начальника Залізничного ВП щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення у строки, передбачені КПК, має розглядатись судом в порядку, визначеному нормами КПК.

Не погодившись із такими судовими рішеннями, ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, у якій,посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просив скасувати ухвалені ними судові рішення щодо відмови у відкритті провадження у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи скаргу, ОСОБА_3 зазначив про помилковість висновків судів про те, що справа має розглядатися за нормами КПК, оскільки цей спір стосується визнання бездіяльності субʼєкта владних повноважень протиправною, що є публічно-правовим спором.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в установлених статтею 341 КАС межах наведені в касаційній скарзі аргументи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субʼєктів владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субʼєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у передбачені цією нормою способи.

За визначеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у звʼязку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобовʼязує надавати такі послуги виключно субʼєкта владних повноважень, і спір виник у звʼязку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є субʼєктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у звʼязку з порушенням її прав у такому процесі з боку субʼєкта владних повноважень або іншої особи.

Субʼєкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший субʼєкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із субʼєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у звʼязку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Як установили суди, позивач 12 лютого 2018 року звернувся із заявою про скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за частиною другою статті 384 КК.

Оскільки в установлений законом строк службовою особою Залізничного ВП, уповноваженою на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, не було внесено відомості до ЄРДР та не розпочато досудове розслідування, ОСОБА_3 звернувся зі скаргою в суд на бездіяльність посадових осіб Залізничного ВП.

19 лютого 2018 року ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова у справі № 462/747/18 задоволено скаргу ОСОБА_3 та зобовʼязано службову особу Залізничного ВП, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, внести до ЄРДР відомості, які містяться у заяві ОСОБА_3 від 12 лютого 2018 року про вчинення кримінального правопорушення згаданими вище особами.

15 квітня 2018 року ОСОБА_3 отримав від начальника Залізничного ВП Гарасима П. С. листа від 26 березня 2018 року на заяву від 12 лютого 2018 року про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР з огляду на відсутність даних, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення. При цьому заявнику розʼяснено, що за захистом своїх прав та інтересів він може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

Не погодившись із такою відповіддю, ОСОБА_3 звернувся до суду з цим позовом, вважаючи такі дії начальника Залізничного ВП Гарасима П. С. протиправною бездіяльністю та порушенням його права на належний захист з боку правоохоронних органів.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Згідно із частиною першою статті 1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у звʼязку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (пункт 9 частини першої статті 3 КПК).


................
Перейти до повного тексту