Постанова
Іменем України
11 квітня 2019 р.
м. Київ
справа № 641/1297/17
провадження № 51-8386км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Марчука О. П., Наставного В. В.,
секретаря
судового засідання Тімчинської І.О.,
за участю:
прокурора Гаврилюка С.М.,
захисника Дугіної Д.О. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Дугіної Д.О. на вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 травня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220540000270, за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Кияни, Богодухівського району, Харківської області, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2017 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців без конфіскації майна. Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22 травня 2018 року вирок районного суду щодо ОСОБА_3 залишено без змін.
Згідно з вироком суду ОСОБА_3 визнано винуватим і засуджено за те, що він 30 січня 2017 року, приблизно о 23.30 год., перебуваючи в приміщенні автомийки, по вул. Селекційна, 15, в м. Харкові, отримав від ОСОБА_4 замовлення на мийку автомобіля "Subaru Forester", 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, що перебуває у володінні ОСОБА_5 Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, умисно, шляхом вільного доступу, не маючи передбаченого права, всупереч волі володільця транспортного засобу, з метою покататися, 31 січня 2017 року, приблизно о 02.40 год. сів за кермо зазначеного автомобіля та наявними в нього ключами від автомобіля, привів двигун у робочий стан, після чого покинув територію автомийки та виїхав на проїзну частину проспекту Л.Ландау в м. Харкові, тобто незаконно заволодів автомобілем ОСОБА_5 Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3, не впоравшись з керуванням, на перехресті проспекту Л.Ландау та проспекту Героїв Сталінграда в м. Харкові здійснив дорожньо-транспортну пригоду, в результаті чого був затриманий співробітниками УПП в м. Харкові.Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вищезазначений автомобіль отримав механічні пошкодження, внаслідок чого ОСОБА_5 завдано матеріальну шкоду на суму 323 759,90 гривень.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Дугіна Д.О. порушує питання про зміну судових рішень щодо ОСОБА_3 та просить звільнити останнього від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 289 КК України у звʼязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вказує на те, що судові рішення є незаконними та необґрунтованими і не відповідають вимогам ст. 370 КПК України. Зазначає про неправильну оцінку доказів судами першої та апеляційної інстанцій, у звʼязку з чим суди прийшли до помилкового висновку про відсутність такої ознаки, як добровільність повідомлення. Вважає, що її підзахисний добровільно заявив у правоохоронні органи про незаконне заволодіння транспортним засобом, а тому суд мав би звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 289 КК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Дугіна Д.О. касаційну скаргу підтримала та просить її задовольнити.
Прокурор заперечує проти вимог касаційної скарги та просить залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.