П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 626/1199/17
провадження № 61-48438св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю.
учасники справи:
позивач -ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
треті особи:Орган опіки та піклування Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області, Орган опіки та піклування Красноградської районної державної адміністрації Харківської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 05 липня 2018 року у складі головуючого судді Дудченко В. О. та постанову Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року у складі суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенко І. С.
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2017 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей після розірвання шлюбу.
Позов мотивовано тим, що вона 17 травня 2014 року з ОСОБА_5 зареєструвала шлюб у Виконавчому комітеті Коричинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, актовий запис № 1. Від шлюбу вони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. На день подання позову до суду позивачка вагітна.
Зазначила, що відповідач ображає та бʼє її, погрожує їй, принижує її честь і гідність.
Вказувала, що за фактом заподіяння їй умисних тілесних ушкоджень 16 травня 2017 року слідчим СВ Красноградського ВП ГУНП в Харківській області внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 125 Кримінального Кодексу України та розпочато розслідування.
Зазначала, що у звʼязку з побиттям її відповідачем, вона неодноразово зверталась на прийом до сімейного лікаря та перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом: змішана енцефалопатія 1 ступеня, астеноневротичний синдром, як наслідок травми голови. Перелом кісток носу.
Будучи вагітною та вкрай уразливою в такий період, вона, враховуючи наведені вище обставини та постійні скандали в будинку, влаштовані відповідачем, який на той час не був працевлаштованим та зловживав спиртними напоями, змушена була у травні 2017 року переїхати проживати до її родичів в с. Іванівське, Красноградського району, Харківської області.
Сторони проживали разом з батьками відповідача за адресою: АДРЕСА_1, де зараз проживає ОСОБА_5 та перебувають їх діти.
Посилаючись на те, що її відносини із відповідачем не сприяють позитивному вихованню дітей, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам дітей, просила розірвати шлюб між ними та визначити місце проживання дітей з нею, враховуючи їх права на належне виховання, яке в повній мірі може бути забезпечене матірʼю, але при участі батька.
Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 05 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року, позов ОСОБА_4 задоволено.
Шлюб, зареєстрований 17 травня 2014 року в Виконавчому комітеті Коричинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, актовий запис № 1, між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розірвано.
Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_4 залишено прізвище - "ОСОБА_4".
Визначено місце проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матірʼю - ОСОБА_4
Неповнолітню дитину ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, залишено проживати разом з матірʼю.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог. Крім того встановивши всі фактичні обставини справи, суд першої інстанції виходив з того, що ні у висновку Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області, так і під час судового розгляду, не встановлено виняткових обставин у розумінні положень статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, які б свідчили про неможливість проживання дітей разом з матірʼю, та дійшов висновку про відсутність правових підстав, передбачених вказаними нормами матеріального права, для розлучення дітей зі своєю матірʼю, а тому, врахувавши ставлення кожного з батьків до виконання своїх батьківських обовʼязків, вік дітей, висновок Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області, в якому третя особа вважає за доцільне визначити місце проживання дітей разом з матірʼю, позов задовольнив.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволення позовних вимог про визначення місця проживання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з матірʼю - ОСОБА_4 та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухваленні з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки на думку відповідача, суди, у порушення вимог частини першої статті 161 Сімейного Кодексу України, ухвалили рішення без урахування інтересів дитини. Крім того, зазначає, що суди мали виходити з інтересів дитини, і вважає, що саме з батьком їм буде краще та він створив сприятливі умови для їх фізичного та морального розвитку.
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та витребувано справу № 626/1199/17 із Красноградського районного суду Харківської області.
У січні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла вищезазначена справа.
25 січня 2019 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_5, вказуючи на те, що підстав для задоволення його скарги немає, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують з огляду на таке.
Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 17 травня 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб у Виконавчому комітеті Коричинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.
Від шлюбу мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Судами встановлено, що відповідно до довідки Красноградської ЦРЛ від 10 липня 2017 року, позивачка була вагітна: строк вагітності становив 20 тижнів, передбачуваний термін пологів 27 листопада 2017 року.
Відповідно до Витягу з кримінального провадження № 12017220350000291, 15 травня 2017 року до чергової частини Красноградського ВП ГУНП в Харківській області надійшли матеріали перевірки ЖЕО 1076 від 06 травня 2017 року про те, що 27 березня 2017 року ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, наніс тілесні ушкодження ОСОБА_4 у вигляді змішаної енцифалопатії, астеноневротичний синдром, травма голови, перелом кісти носу.
Як встановлено судами, згідно виписки із медичної картки ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Красноградської ЦРЛ з діагнозом: змішана енцифалопатія, астеноневротичний синдром, наслідки травми голови, перелом кісти носу (з 06 травня 2017 року по 12 травня 2017 року).
Також було проведено консультативне судово-медичне дослідження ОСОБА_4 з 12 травня 2017 року по 15 травня 2017 року, про що було надано акт судово-медичного консультативного дослідження (обстеження) по заяві (угоді з фізичними та юридичними особами № 28-КР/17 від 12 травня 2017 року), відповідно до якого у неї був установлений діагноз змішана енцифалопатія, астеноневротичний синдром, наслідки травми голови, перелом кісти носу. Дані тілесні ушкодження зʼявились внаслідок травматичної дії тупим твердим предметом, можливо способом, указаним ОСОБА_4, а саме як зазначила позивач після побиття ОСОБА_5
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, відповідно до консультативного висновку від 05 травня 2017 року Державної установи "Інститут неврології психіатрії та наркології" відповідно до якого у ОСОБА_4 були виявлені наслідки черепно-мозкової травми, перенесеної в березні 2017 року.
Матеріали кримінального провадження № 12017220350000291 за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 ОСОБА_5 за підсудністю були надіслані до Деражнянського ВП Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області.
Судами встановлено, що відповідно до інформації, наданої Деражнянським ВП Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області про всі звернення правоохоронних та контролюючих органів за фактами протиправних дій, вчинених ОСОБА_5, надходило повідомлення про вчинення ОСОБА_5 відносно ОСОБА_4 неправомірних дій, ЄО № 1905; - 29 липня 2015 року надходило повідомлення від ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_5 не бажає повертати їхню спільну дитину, ЄО № 1914; - 04 серпня 2015 року надходило повідомлення про вчинення ОСОБА_5 насильства в сімʼї відносно ОСОБА_4, ЄО № 1975.