Постанова
Іменем України
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 761/25491/16-ц
провадження № 61-20977св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - Міністерство освіти і науки України, Державне підприємство "Інфоресурс",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Міністерства освіти і науки України на рішення Шевченківського районного суду міста Києва, у складі судді Гуменюк А. І., від 03 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва, у складі колегії суддів: Желепи О. В., Заришняк Г. М., Рубан С. М., від 06 лютого 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства "Інфоресурс" (далі - ДП "Інфоресурс"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_3, про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення суду та вимушеного прогулу.
Позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що 20 серпня 2012 року між ним та Міністерством освіти і науки України було укладено контракт про призначення його на посаду директора ДП "Інфоресурс" строком дії з 20 серпня 2012 року до 20 серпня 2017 року. Наказом Міністерства освіти і науки № 138-к від 03 квітня 2014 року "Про дострокове розірвання контракту" заявника було звільнено із займаної посади з 03 квітня 2014 року на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України. Наказом Міністерства освіти і науки № 632-К від 08 грудня 2014 року "Про перенесення дати звільнення ОСОБА_2" змінено дату звільнення ОСОБА_2 з 03 квітня 2014 року на 08 грудня 2014 року. Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 23 грудня 2015 року, вищезазначений наказ Міністерства освіти і науки України про звільнення заявника скасовано та поновлено його на посаді директора ДП "Інфоресурс", а також стягнуто із ДП "Інфоресурс" на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 216 321, 84 грн. 02 липня 2016 року видано наказ "Про поновлення на посаді директора ОСОБА_2" № 269-к, відповідно до якого скасовано наказ Міністерства освіти і науки України № 632-к від 08 грудня 2014 року та поновлено заявника на посаді директора ДП "Інфоресурс" з 08 грудня 2014 року. Із зазначеним наказом № 269-к позивач ознайомився 02 липня 2016 року, водночас подав заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", у якій зазначив, що до нього не застосовуються заборони, передбачені частиною третьою та четвертою статті 1 вказаного Закону. Однак, перевірку згідно діючого законодавства розпочато не було, та відразу після ознайомлення із наказом про поновлення позивача на роботі 02 липня 2016 року його було ознайомлено із наказом від 02 липня 2016 року "Про звільнення ОСОБА_2." № 270-к за підписом заступника міністра - керівника апарату ОСОБА_5, підставою для видачі якого стало застосування заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади" за критеріями, визначеними підпунктом 8 частини другої статті 3 цього Закону. Позивач вважає, що його звільнено із займаної посади незаконно та безпідставно, з численними порушеннями норм діючого законодавства. Станом на день звернення до суду позивачу не видано трудову книжку.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_2, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд ухвалити рішення, яким визнати протиправним наказ Міністерства освіти і науки України № 270-к від 02 липня 2016 року "Про звільнення ОСОБА_2", поновити його на посаді директора ДП "Інфоресурс" з 02 липня 2016 року, а також стягнути з ДП "Інфоресурс" на його середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 грудня 2015 року по поточну дату.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 Визнано незаконним наказ Міністерства освіти і науки України № 270-к від 02 липня 2016 року "Про звільнення ОСОБА_2". Поновлено ОСОБА_2 на посаді директора ДП "Інфоресурс" з 02 липня 2016 року. Стягнуто з ДП "Інфоресурс" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 348 518, 52 грн. Допущено негайне виконання рішення суду у частині поновлення ОСОБА_2 на посаді директора ДП "Інфоресурс" з 02 липня 2016 року та у частині присудження виплати заробітної плати у межах платежу за один місяць. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що звільнення позивача з роботи 02 липня 2016 року було проведено з порушенням Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 "Про деякі питання реалізації Закону України "Про очищення влади"", оскільки передбачена Законом України "Про очищення влади" перевірка щодо позивача після надання ним згоди на її проведення не проводилась взагалі. Міністерством освіти і науки України при винесені наказу про звільнення ОСОБА_2 не було дотримано принципів, за якими здійснюється очищення влади (люстрація), а саме: презумпції невинуватості, індивідуальної відповідальності, гарантування права на захист.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 06 лютого 2018 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року змінено у частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку та розподілу судових витрат. Стягнуто з ДП "Інфоресурс" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час невиконання рішення про поновлення на роботі за період з 23 грудня 2015 року до 02 липня 2016 року у розмірі 111 594, 60 грн за виключенням обовʼязкових податків та зборів. Стягнуто з ДП "Інфоресурс" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 липня 2016 року до 03 серпня 2017 року включно у сумі 234 348, 66 грн за виключенням обовʼязкових податків та зборів. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що місцевий суд стягуючи середній заробіток за вимушений прогул, суд не звернув увагу, що період з 23 грудня 2015 року до 02 липня 2016 року є періодом невиконання попереднього рішення суду про поновлення позивача на роботі. За вказаних обставин апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зміни рішення суду у частині стягнення середнього заробітку з розмежуванням сум стягнення за період невиконання рішення суду та середнього заробітку, втраченого внаслідок повторного незаконного звільнення позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У березні 2018 року Міністерством освіти і науки України подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 06 лютого 2018 року у частині визнання незаконним звільнення ОСОБА_2 з посади директора ДП "Інфоресурс" та зобовʼязання Міністерства освіти і науки України поновити ОСОБА_2 на посаді директора ДП "Інфоресурс" і ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні цих позовних вимог, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що судами попередніх інстанцій повно і всебічно не зʼясовано обставини справи. Місцевий суд дійшов неправильного висновку про порушення Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 "Про деякі питання реалізації Закону України "Про очищення влади".
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
10 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
01 квітня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства освіти і науки України, ДП "Інфоресурс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_3, про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення суду та вимушеного прогулу, за касаційною скаргою Міністерства освіти і науки України на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 06 лютого 2018 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20 серпня 2012 року між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, в особі міністра ОСОБА_6, та ОСОБА_2 було укладено контракт № 43 з керівником ДП "Інфоресурс" ОСОБА_2, згідно якого призначено останнього на посаду директора ДП "Інфоресурс" строком з 20 серпня 2012 року до 20 серпня 2017 року (далі - контракт) (т. 1, а. с. 6-11).
Наказом Міністерства освіти і науки України від 03 квітня 2014 року № 138-1 у звʼязку з одноразовим грубим порушенням трудових обовʼязків достроково розірвано контракт від 20 серпня 2012 року № 43 та звільнено ОСОБА_2 з посади директора ДП "Інфоресурс" з 03 квітня 2014 року на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 08 грудня 2014 року № 632-К "Про перенесення дати звільнення ОСОБА_2" у звʼязку з тим, що на час видання наказу Міністерства освіти і науки України від 03 квітня 2014 року № 138-К "Про дострокове розірвання контракту" та протягом тривалого часу після цього директор ДП "Інфоресурс" ОСОБА_2 перебував на лікарняному, змінено дату його звільнення з 03 квітня 2014 року на 08 грудня 2014 року.
Рішення Апеляційного суду міста Києва від 23 грудня 2015 року у справі № 761/1113/15-ц, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 квітня 2016 року, скасовано наказ Міністерства освіти і науки України від 08 грудня 2014 року № 138-к про звільнення ОСОБА_2, останнього поновлено на посаді директора ДП "Інфоресурс" з 08 грудня 2014 року, з ДП "Інфоресурс" присуджено стягнути на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 216 321, 84 грн.
Наказом Міністерства освіти і науки України № 269-к від 02 липня 2016 року "Про поновлення на посаді директора ОСОБА_2", на виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 23 грудня 2015 року у справі № 761/1113/15-ц, скасовано наказ Міністерства освіти і науки України від 08 грудня 2014 року № 632-к "Про перенесення дати звільнення ОСОБА_2", поновлено ОСОБА_2 на посаді директора ДП "Інфоресурс" з 08 грудня 2014 року (т. 1 а. с. 15).
Встановлено, що 02 липня 2016 року, відповідно до Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" (пункт 8), ОСОБА_2 підписав заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", де відповідно до статті 4 Закону України "Про очищення влади" повідомив, що заборони, передбачені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону не застосовуються щодо нього та надав згоду на проходження перевірки і оприлюднення відомостей щодо себе відповідно до вимог Закону України "Про очищення влади" (т. 1, а. с. 16).
02 липня 2016 року наказом Міністерства освіти і науки України від 02 липня 2016 року № 270-к "Про звільнення ОСОБА_2", керуючись пунктом 12 частини четвертої статті 10 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу", у звʼязку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 та критеріями, визначеними підпунктом 8 частини другої статті 3 Закону України "Про очищення влади", відповідно до пункту 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України, достроково розірвано контракт від 20 серпня 2012 року № 43 та звільнено ОСОБА_2 з посади директора ДП "Інфоресурс" з 02 липня 2016 року. За змістом вищезазначеного наказу № 270-к від 02 липня 2016 року підставою для звільнення ОСОБА_2 визначено пункт 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України та службова записка директора департаменту кадрового забезпечення від 17 червня 2016 року № 5/2-588 (т. 1, а. с. 17).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.