Постанова
Іменем України
11 квітня2019 року
м. Київ
справа № 703/240/18
провадження № 61-46152св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: Державна казначейська служби України, Головне управління Національної поліції в Черкаській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси 22 травня 2018 року у складі судді Шиповича В. В. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 19 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Карпенко О. В., Василенко Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ), Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - ГУНП в Черкаській області) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що він проходив службу в Національній поліції та на підставі наказу ГУНП в Черкаській області від 29 січня 2016 року був звільнений зі служби в поліції за пунктом 2 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Відповідно до висновку Черкаської обласної медико-соціальної експертної комісії від 01 березня 2016 року ОСОБА_4 встановлено 2 групу інвалідності у звʼязку із травмою повʼязаною з виконанням службових обовʼязків та втратою 80 % працездатності.
23 січня 2017 року він звернувся до ГУНП в Черкаській області із заявою, в якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Закону України "Про Національну поліцію" у звʼязку з втратою працездатності та встановленням 2 групи інвалідності. 08 лютого 2017 року ГУНП в Черкаській області відмовило йому у виплаті одноразової грошової допомоги.
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 липня 2017 року, яка набрала законної сили, адміністративний позов ОСОБА_4 до ГУНП в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобовʼязання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною відмову відповідача у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у звʼязку з втратою працездатності, передбаченої статтею 97 ЗУ "Про Національну поліцію". Зобовʼязано відповідача призначити і виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у звʼязку з втратою працездатності та інвалідністю внаслідок захворювання, повʼязаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ у сумі 480 000 грн.
Позивач вважає, що протиправними діями ГУНП в Черкаській області йому завдано моральну та матеріальну шкоду.
На підставі вищевикладеного ОСОБА_4 просив стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 702,02 грн завданої йому матеріальної шкоди та 480 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси 22 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження наявності матеріальної і моральної шкоди, причинного звʼязку між шкодою і протиправними діями відповідача та вини ГУНП в Черкаській області в її заподіянні. Крім того, відсутній причинний звʼязку між витратами на придбання ліків та медичних товарів та діями, рішеннями чи бездіяльністю ГУНП в Черкаській області.
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 19 вересня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками Придніпровського районного суду м. Черкаси про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_4 не було доведено, що діями ГУНП в Черкаській області йому завдані фізичні страждання, відсутні докази причинного зв`язку між діями, рішеннями чи бездіяльністю відповідача та наявними у ОСОБА_4 захворюваннями чи їх загостреннями.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У жовтні 2018 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким задовольни позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_4 встановлена інвалідність, у звʼязку із цим, у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги. Проте, судами попередніх інстанцій, залишено поза увагою, що тривале невиконання відповідачем положень Закону України "Про національну поліцію" і відповідного судового рішення заподіяло йому значну моральну шкоду, що виразилось у спричиненому психологічному болю та стражданнях, яких він зазнав у звʼязку з ушкодженням здоровʼя, що призвело до сильного емоційного потрясіння.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_4 проходив службу в Національній поліції та на підставі наказу ГУНП в Черкаській області від 29 січня 2016 року був звільнений зі служби в поліції за пунктом 2 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".