Постанова
Іменем України
11 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 158/1227/18
провадження № 61-3991св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
представник позивача -ОСОБА_5,
відповідач - ОСОБА_6,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Ківерцівського районного нотаріального округу Волинської області Грудзевич Тетяна Олександрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Волинського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Здрилюк О. І.,
Карпук А. К., Бовчалюк З. А., від 22 січня 2019 року.
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_6 про визнання договору дарування недійсним.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 серпня 2008 року між ним та його дочкою ОСОБА_6 було укладено договір дарування належного йому житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1. Він є батьком девʼятьох дітей, кожен з яких має свою сімʼю та місце проживання. Передумовою укладення спірного договору було рішення усієї родини передати будинок у власність відповідача, яка проживає найближче до нього, з умовою її догляду за батьком та створення йому належних умов для проживання. При укладенні договору дарування ним було подано нотаріусу заяву (вхідний № 127/2-01 від 26 серпня 2008 року) про умови, які повинні бути викладені у вищевказаному договорі, зокрема про те, що він залишається проживати у будинку і його умови проживання не погіршаться. Однак, за останній рік умови його проживання у будинку різко погіршилися. Відповідач у будинку не проживає, а поселила свого сина з сімʼєю, які переселили його у приміщення літньої кухні та перестали пускати на територію двору будинку інших дітей та онуків. При зверненні до нотаріуса з приводу ознайомлення з умовами договору йому стало відомо, що основні умови, викладені у заяві №127/2-01, а саме: вимога проживання у будинку та не погіршення умов проживання, не були включені до даного договору.
Посилаючись на зазначені обставини та положення статті 229 ЦК України, позивач просив суд визнати недійсним нотаріально посвідчений договір дарування від 26 серпня 2008 року, зареєстрований за № 397, на підставі того, що він вчинений під впливом помилки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області, у складі судді Корецької В. В., від 07 вересня 2017 року у задоволенні позову
ОСОБА_4 відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову щодо накладення арешту на будинок АДРЕСА_1, застосовані ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 22 травня 2018 року.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він помилився щодо природи спірного правочину, не довів, що не розумів правових наслідків укладеного договору дарування.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 22 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення. Поновлено ОСОБА_4 строк позовної давності. Позов задоволено, визнано недійсним укладений
26 серпня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Волинської області Грудзевич Т. О., зареєстрований у реєстрі за № 397.
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що суд першої інстанції не врахував вік позивача, його стан здоровʼя та потребу у звʼязку із цим у догляді й сторонній допомозі; наявність у позивача спірного житла як єдиного; відсутність фактичної передачі спірного нерухомого майна за оспорюваним договором дарувальником обдаровуваному та продовження позивачем проживати у спірному житлі після укладення договору дарування. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов виснвоку про відсутність у позивача волевиявлення на безоплатну передачу житлового будинку у власність відповідача під час укладення договору дарування, що є підставою для визнання договору дарування недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності волевиявлення під час укладення спірного договору дарування. Вік позивача не може свідчити про його поганий стан здоровʼя та неможливість усвідомлювати свої дії. Навпаки, позивач приймав участь у судових засіданнях, що спростовує висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у позивача можливості повторно ознайомитись з договором дарування у період з 2008 року по
2017 рік. Відповідач зареєструвала право власності на спірний будинок, позивач не проживав і не міг проживати у спірному житловому будинку, оскільки він знаходився у непридатному для проживання стані, а жив у літній кухні, яка не була подарована відповідачу.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_6 без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
20 березня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
У прохальній частині відзиву на касаційну скаргу представник
ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить повідомити про час та дату розгляду касаційної скарги для можливості прийняти участь у справі.
Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Ураховуючи те, що триває стадія попереднього розгляду, під час якої судове засідання не проводиться, повідомлення учасників не передбачено положеннями ЦПК України, підстави для задоволення клопотання про повідомлення про час та дату розгляду касаційної скаргивідсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26 серпня 2008 року між ОСОБА_4 та його дочкою ОСОБА_6 було укладено посвідчений приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Волинської області Грудзевич Т. О. та зареєстрований у реєстрі за № 397 договір дарування житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 (а. с. 78).