1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


10 квітня 2019 року


м. Київ


справа № 522/4689/16-ц


провадження № 61-40462св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:


головуючого-Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач -Одеська міська рада,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси, у складі судді Шенцевої О. П., від 12 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області, у складі колегії суддів: Кононенко Н. А., Сегеди С. М., Цюри Т. В., від 14 червня 2018 року.


Короткий зміст позовних вимог


У березні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, який в подальшому було уточнено, до Одеської міської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, в якому просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_3

Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2017 рокуу задоволенні позову ОСОБА_3 до Одеської міської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом відмовлено.


Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_4 за життя не набув право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1, оскільки право власності на зазначену частку квартири не було зареєстровано, а отже і ОСОБА_3 не має право спадкувати частину вказаної частки спірної квартири після смерті його брата.


Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції


Постановою Апеляційного суду Одеської області від 14 червня 2018 рокурішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2017 рокузалишено без змін.


Постанова апеляційного суду мотивовано тим, що районний суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, не зареєстровано у встановленому законом порядку, а тому позивач не має права спадкувати це майно після смерті брата.


Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи


У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 14 червня 2018 року і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права.


Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно не зʼясували обставини справи. Заявник вважає, що має право успадкувати майно, яке належало його померлому брату на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2003 року по справі № 2-8672, а саме: 1/4 частину квартири під АДРЕСА_1



Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


03 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.


Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2019 року справу призначено до розгляду колегією у складі пʼяти суддів.


Відзиву на касаційну скаргу не подано


Фактичні обставини справи, встановлені судами


ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1


ОСОБА_4 був рідним братом позивача, ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2


На підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 березня 2003 року по справі № 2-8672 ОСОБА_4 належала на праві власності 1/4 частина квартири АДРЕСА_2.

02 квітня 2012 року позивач звернувся до Сьомої одеської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини щодо майна ОСОБА_4 Того ж дня із заявою про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_3 звернулась його мати та відповідно мати померлого - ОСОБА_5.


01 березня 2016 року позивач звернувся до Сьомої одеської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1


01 березня 2016 року позивачу у видачі свідоцтва про спадщину було відмовлено постановою державного нотаріуса Сьомої одеської державної нотаріальної контори Мельник Л. В., оскільки право власності на зазначену частку квартири не зареєстровано за ОСОБА_4 у встановленому законом порядку.


Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права


Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.


Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.


Відповідно до частин першої, другої та пʼятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.


Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.


Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.


Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.


................
Перейти до повного тексту