Постанова
Іменем України
03 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 266/4234/15-ц
провадження № 61-37440св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: ЧервинськоїМ. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.
учасники справи:
позивач за первинним позовом - ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_5,
представник позивача за первинним позовом - ОСОБА_6,
відповідач за первинним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_7,
представник відповідача за первинним позовом (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_8,
відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_9,
третя особа за первинним позовом - ОСОБА_10,
треті особи за зустрічним позовом: ОСОБА_10, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Скалун Руслан Вікторович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області у складі судді Сараєва І. А. від 01 червня 2017 року та постанову апеляційного суду Донецької області у складі колегії суддів: Мальцевої Є. Є., Мироненко І. П., Лопатіної М. Ю. від 24 квітня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, третя особа - ОСОБА_10, про вселення, визначення порядку користування житлом та переведення заборгованості за комунальні послуги.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 є опікуном недієздатного ОСОБА_5 01 жовтня 2015 року ОСОБА_4, діючи в інтересах ОСОБА_5, купила у ОСОБА_9 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Власником іншої 1/2 частини вказаної квартири є відповідач ОСОБА_7 У жовтні 2015 року ОСОБА_4 вселилась у спірну квартиру, однак згодом відповідач замінив замки у вхідних дверях, тим самим створюючи їй перешкоди у користуванні вказаною квартирою.
Посилаючись на вказані обставини, просила суд вселити її у квартиру АДРЕСА_1; визначити порядок користування спірною квартирою наступним чином: позивачу виділити в користування кімнату площею 10,67 кв. м з вбудованою шафою, а відповідачу - кімнату площею 17,27 кв. м. з балконом; інші приміщення квартири: кухню, вбиральню, ванну кімнату, коридор - залишити в спільному користуванні співвласників; зобовʼязати третю особу ОСОБА_10 не чинити перешкоди позивачу в користуванні частиною спірної квартири; зобовʼязати ОСОБА_7 сплатити заборгованість за оплату комунальних послуг у вказаній квартирі за період з 17 жовтня 2005 року до дня ухвалення рішення суду.
У січні 2016 року ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_9, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_10, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Скалун Р. В., про визнання угоди недійсною, припинення права на частку у праві спільної часткової власності та переведення прав та обовʼязків покупця.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що він є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Власником іншої 1/2 частини квартири був ОСОБА_9, який продав належну йому 1/2 частини спірної квартири ОСОБА_5 - недієздатній особі, в інтересах якого укладала угоду його опікун ОСОБА_4
Зазначав, що приватний нотаріус Скалун Р. В. на порушення свого обовʼязку, передбаченого статтею 362 ЦК України, не повідомив його, як співвласника сіпрної квартири, про намір ОСОБА_9 продати свою частку у спірній квартирі іншій особі, не довівши до його відома ціну й інші умови такого продажу. Вказані дії нотаріса грубо порушують права позивача, що виникають з права спільної часткової власності на спірну квартиру, зокрема, право привілеєвої купівлі частки, що продається.
Посилаючись на вказані обставини та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, укладений 01 жовтня 2015 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5; перевести на нього права та обовʼязки покупця за вказаним договором; вирішити питання про виплату ОСОБА_9 40 000 грн, внесених ним на депозитний рахунок суду; виселити ОСОБА_4 зі спірної квартири.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 червня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Вселено ОСОБА_4 у квартиру АДРЕСА_1.
Визначено порядок користування вказаною квартирою наступним чином: ОСОБА_4 виділено в користування кімнату площею 10,67 кв. м з вбудованою шафою, ОСОБА_7 виділено в користування кімнату площею 17,27 кв. м з балконом. Інші приміщення квартири: кухню, вбиральню, ванну кімнату, коридор, залишено в спільному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_7
У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_4 відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції, посилаючись на приписи статей 317, 356, 383 ЦК України, встановив, що ОСОБА_4 на законних підставах звернулась до суду в інтересах ОСОБА_5, який є власником 1/2 частини спірної квартири і який не може вільно користуватись своєю власністю. З огляду на це, вимоги про вселення та визначення порядку користування спірною квартирою було задоволено, визначено порядок користування спірною квартирою між співвласниками. Оскільки вимоги про усунення перешкод в користуванні спірною квартирою заявлені до третьої особи ОСОБА_10, яка не заявляє самостійних вимог, а не до співвласника квартири ОСОБА_7, то суд відмовив у задоволенні таких вимог.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив із недоведеності порушення нотаріусом при посвідчення правочину вимог статті 362 ЦК України, оскільки матеріалами справи узгоджується, що ОСОБА_7 отримав заяву ОСОБА_9 від 13 серпня 2015 року про намір провести відчуження належної йому частини квартири, однак переважним правом на її придбання не скористався.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Донецької області від 24 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 червня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_7 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2018 року поновлено ОСОБА_7 строк на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 червня 2017 року та постанови апеляційного суду Донецької області від 24 квітня 2018 року. Відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 266/4234/15-ц з Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не зʼясували належним чином всіх обставин справи; не врахували, що письмова заява ОСОБА_9 щодо повідомлення ОСОБА_7 про намір продати належну йому 1/2 частини спірної квартири була посвідчена нотаріусом в день укладення правочину - 01 жовтня 2015 року, що свідчить про порушення переважного права позивача на придбання 1/2 частини квартири. Фотокопія поштового повідомлення про вручення позивачу вказаної заяви 17 серпня 2015 року не є належним та допустимим доказом повідомлення позивача про намір ОСОБА_9 відчужити 1/2 частини спірної квартири, оскільки не містить відомостей про місце та дату подання, підпису та прізвища особи, на адресу якої направлено поштове відправлення.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 липня 2015 року у справі № 265/4057/15-ц ОСОБА_4 призначено опікуном над недієздатним ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.