Постанова
Іменем України
27 березня 2019 року
м. Київ
справа № 522/20422/15-ц
провадження № 61-3394 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), ЛуспеникаД. Д., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ";
відповідач - ОСОБА_5;
треті особи: мале підприємство "ЛіКо" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, приватне підприємство "Науково-виробнича і торгівельно-комерційна фірма "Колібрі", товариство з обмеженою відповідальністю "Сплит Строй Система", приватне підприємство "РСМ-77";
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 березня 2018 року у складі судді Загороднюка В. І. та постанову апеляційного суду Одеської області від 11 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Калараша А. А., Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2010 року публічне акціонерне товариство "ПіреусБанк МКБ" (далі - ПАТ "ПіреусБанк МКБ") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, треті особи: приватне підприємство "Науково-виробнича і торгівельно-комерційна фірма "Колібрі" (далі - ПП "НВТКФ "Колібрі"), приватне підприємство "РСМ-77" (далі - ПП "РСМ-77"), мале підприємство "ЛіКо" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - МП "ЛіКо"), товариство з обмеженою відповідальністю "Сплит Строй Система" (далі - ТОВ "Сплит Строй Система"), про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 13 квітня 2009 року між відкритим акціонерним товариством "Міжнародний комерційний банк" (далі - ВАТ "Міжнародний комерційний банк"), правонаступником якого є ПАТ "Піреус банк МКБ", та ОСОБА_5 були укладені наступні договори поруки: № ОП/09-07 для забезпечення вимог банку за кредитним договором № ОК/07-22 від 13 серпня 2007 року та договором овердрафту № ОК/08-18 від 28 лютого 2008 року, укладеного між банком та ПП "НВТКФ "Колібрі"; № ОП/09-03 для забезпечення вимог банку за кредитним договором № ОК/07-21 від 13 серпня 2007 року, укладеного між банком та ПП "РСМ-77"; № ОП/09-06 для забезпечення вимог банку за кредитним договором № ОК/06-19 від 11 серпня 2006 року, укладеного між банком та МП "ЛіКо"; № ОП/09-04 для забезпечення вимог банку за кредитним договором від 13 серпня 2007 року № ОК/07-23, укладеного між банком та ТОВ "Сплит Строй Система".
Відповідно до зазначених договорів поруки ОСОБА_5 зобовʼязалася, як солідарний боржник, відповідати перед банком за виконання ПП "НВТКФ "Колібрі", ПП "РСМ-77", МП "Ліко", ТОВ "Сплит Строй Система" зобовʼязань за кредитними договорами.
Позичальники, як і поручитель, зобов?язань за кредитними договорами належним чином не виконали, на вимоги банку не реагували, унаслідок чого станом на 12 березня 2010 року утворилась заборгованість за кредитними договорами у розмірі 53 037 280 грн 77 коп., з яких заборгованість за кредитним договором від 11 серпня 2006 року № ОК/06-19 у розмірі 6 262 591 грн 65 коп.; заборгованість за кредитним договором від 13 серпня 2007 року № ОК/07-22 у розмірі 25 376 993 грн 70 коп.; заборгованість за кредитним договором від 13 серпня 2007 року № ОК/07-21 у розмірі 12 180 247 грн 59 коп.; заборгованість за кредитним договором від 13 серпня 2007 року № ОК/07-23 у розмірі 9 217 447 грн 83 коп.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ПАТ "Піреус банк МКБ" просило суд стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ "Піреус банк МКБ" вказану суму кредитної заборгованості, а також понесені банком судові витрати.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 березня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 27 січня 2012 року позов ПАТ "Піреус Банк МКБ" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ "Піреус Банк МКБ" заборгованість за кредитними договорами у розмірі 53 037 280 грн 77 коп., з яких: заборгованість за кредитним договором від 11 серпня 2006 року № ОК/06-19 у розмірі 6 262 591 грн 65 коп.; заборгованості за кредитним договором від 13 серпня 2007 року № ОК/07-22 у розмірі 25 376 993 грн 70 коп.; заборгованість за кредитним договором від 13 серпня 2007 року № ОК/07-21 у розмірі 12 180 247 грн 59 коп.; заборгованість за кредитним договором від 13 серпня 2007 року № ОК/07-23 у розмірі 9 217 447 грн 83 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 жовтня 2012 року заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 березня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 27 січня 2012 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У вересні 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ПАТ "Піреус банк МКБ", треті особи: ПП "НВТКФ "Колібрі", ПП "РСМ-77", МП "ЛіКо", ТОВ "Сплит Строй Система", про визнання поруки припиненою.
Позовна заява ОСОБА_5 мотивована тим, що 11 серпня 2006 року між ВАТ "Міжнародний комерційний банк", правонаступником якого є ПАТ "Піреус банк МКБ", та МП "ЛіКо" було укладено кредитний договір № ОК/06-19, за яким підприємство отримало у кредит 350 тис. доларів США зі сплатою 15 % річних строком до 01 грудня 2008 року.
13 серпня 2007 року між ВАТ "Міжнародний комерційний банк" та ПП "РСМ-77" було укладено кредитний договір № ОК/07-21, за яким підприємство отримало у кредит 705 тис. доларів США зі сплатою 13 % річних строком до 01 грудня 2008 року.
13 квітня 2009 року для забезпечення виконання позичальником зобов?язань за кредитним договором від 11 серпня 2006 року № ОК/06-19 між нею та банком було укладено договір поруки № ОП/09-06, а для забезпечення виконання позичальником зобов?язань за кредитним договором від 13 серпня 2007 року № ОК/07-21 між нею та банком було укладено договір поруки № ОП/09-03, за якими вона зобов?язалась відповідати солідарно із позичальниками за виконання зобов?язань за вказаними кредитними договорами.
Зазначала, що МП "ЛіКо", ПП "РСМ-77" як юридичні особи було ліквідовано та припинено, а кредиторську заборгованість банкрутів списано як безнадійну. Посилалась на те, що кредитор у встановлений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк (до 01 червня 2009 року) не предʼявив вимоги до неї, як поручителя, тому вважала поруку припиненою.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_5 просила суд: визнати поруку за договором поруки від 13 квітня 2009 року № ОП/09-06 та за договором поруки № ОП/09-03 від 13 квітня 2009 року, укладеними між ВАТ "Піреус Банк МКБ", правонаступником якого є ПАТ "Піреус Банк МКБ", та ОСОБА_5, припиненою.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2015 року позов ПАТ "ПіреусБанк МКБ" та позов ОСОБА_5 обʼєднано в одне провадження.
У вересні 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ПАТ "Піреус банк МКБ", треті особи: ПП "НВТКФ "Колібрі", ПП "РСМ-77", МП "ЛіКо", ТОВ "Сплит Строй Система", про визнання поруки припиненою.
Позовна заява ОСОБА_5 мотивована тим, що 13 серпня 2007 року між ВАТ "Міжнародний комерційний банк", правонаступником якого є ПАТ "Піреус Банк МКБ", та ПП "НВТКФ "Колібрі" було укладено кредитний договір № ОК/07-22, за яким підприємство отримало у кредит: 1 139 296 доларів 94 центи США зі сплатою 13 % річних строком до 13 серпня 2009 року; 8 179 888 грн 32 коп. зі сплатою 21 % річних строком до 13 серпня 2009 року; 2 млн. 500 тис. грн. зі сплатою 20 % річних строком до 28 лютого 2009 року.
13 квітня 2009 року для забезпечення виконання позичальником зобов?язань за кредитним договором від 11 серпня 2006 року № ОК/06-19 між нею та банком було укладено договір поруки № ОП/09-07, за яким вона зобов?язалась відповідати солідарно із позичальником за виконання зобов?язань за вказаним кредитним договором.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10 червня 2013 року ПП "НВТКФ "Колібрі" було ліквідовано та припинено як юридичну особу, а кредиторську заборгованість банкрута списано як безнадійну. Вимоги, незадоволені за відсутністю майна, вирішено вважати погашеними.
Посилалась на те, що кредитор у встановлений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк не предʼявив вимоги до неї, як поручителя, тому вважала поруку припиненою.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_5 просила суд: визнати поруку за договором поруки від 13 квітня 2009 року № ОП/09-07, укладеним між ВАТ "Піреус Банк МКБ", правонаступником якого є ПАТ "Піреус Банк МКБ", та ОСОБА_5, припиненою.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 лютого 2017 року позов ПАТ "ПіреусБанк МКБ" та позов ОСОБА_5 обʼєднано в одне провадження.
У серпні 2017 року ОСОБА_5 подала доповнення до позовних заяв про визнання поруки припиненою, в яких посилалась на те, що 13 серпня 2007 року між ВАТ "Міжнародний комерційний банк", правонаступником якого є ПАТ "Піреус Банк МКБ", та ТОВ "Сплит Строй Систем", було укладено кредитний договір № ОК/07-23, за яким товариство отримало кредит у розмірі 550 тис. доларів США зі сплатою 13 % річних строком до 13 серпня 2009 року.
13 квітня 2009 року для забезпечення виконання позичальником зобов?язань за кредитним договором від 13 серпня 2007 року № ОК/07-23 між нею та банком було укладено договір поруки № ОП/09-04, за яким вона зобов?язалась відповідати солідарно із позичальником за виконання зобов?язань за вказаним кредитним договором.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10 червня 2013 року ПП "НВТКФ "Колібрі" було ліквідовано та припинено як юридичну особу, а кредиторську заборгованість банкрута списано як безнадійну. Вимоги, незадоволені за відсутністю майна, вирішено вважати погашеними.
Посилаючись на те, що кредитор у встановлений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк не предʼявив вимоги до неї, як поручителя, вважала поруку припиненою.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_5 просила суд: визнати поруку за договором поруки від 13 квітня 2009 року № ОП/09-04, укладеним між ВАТ "Піреус Банк МКБ", правонаступником якого є ПАТ "Піреус Банк МКБ", та ОСОБА_5, припиненою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 березня 2018 року у задоволенні позову ПАТ "Піреус Банк МКБ" відмовлено. Позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано договори поруки від 13 квітня 2009 року № ОП/09-07, №ОП/09-04, №ОП/09-03 та №ОП/09-06, укладені між ВАТ "Піреус Банк МКБ", правонаступником якого є ПАТ "Піреус Банк МКБ", та ОСОБА_5, припиненими.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банк у встановлений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк не предʼявив вимоги до поручителя, а тому порука за спірними договорами поруки у силу частини четвертої статті 559 ЦК України є припиненою. Відтак, вимоги банку про стягнення кредитної заборгованості є безпідставними.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Одеської області від 11 грудня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "ПіреусБанк МКБ" залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що у встановлений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк банк не предʼявив вимоги до поручителя, а тому порука за спірними договорами поруки у силу частини четвертої статті 559 ЦК України є припиненою.Відтак, вимоги банку про стягнення кредитної заборгованості є безпідставними.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У лютому 2019 року ПАТ "Піреус Банк МКБ"подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що у силу статей 14, 559 ЦК України припинення основного зобовʼязання внаслідок ліквідації юридичної особи - боржника за цим зобовʼязанням не припиняє поруки, якщо кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи - боржника. Банк звернувся до суду з позовом до поручителя до ліквідації юридичних осіб - боржників за кредитними договорами, а саме у травні 2010 року. Вважало, що поруку не припинено, оскільки банк направляв вимоги поручителю у вересні та жовтні 2009 року. Тому оскільки позичальники належним чином не виконували зобов?язань за кредитним договором, банк направляв вимоги до поручителя, то вимоги банку про погашення кредитної заборгованості є обґрунтованими.