Постанова
Іменем України
03 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 757/18790/18-ц
провадження № 61-49127св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - Міністерство охорони здоровʼя України,
представник відповідача - Мовіле ОлександрСергійович,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Національний медичний університет імені О. О. Богомольця,
представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Гаращенка Д. Р., Пікуль А. А. та касаційні скарги Міністерства охорони здоровʼя України і Національного медичного університету імені О. О. Богомольця на рішення Печерського районного суд м. Києва від 20 вересня 2018 року у складі судді Писанця В. А. та постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Таргоній Д. О., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Міністерства охорони здоровʼя України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що наказом Міністерства охорони здоровʼя України від 16 червня 2014 року № 99-о її призначено на посаду ректора Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Цього ж дня, 16 червня 2014 року, між нею та Міністерством охорони здоровʼя України укладено контракт.
Наказом Міністерства охорони здоровʼя України від 30 березня 2018 року № 14-о її звільнено з посади ректора Національного медичного університету імені О. О.Богомольця на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України за невиконання умов контракту.
Вважала своє звільнення незаконним, оскільки згідно зі статтею 15 Закону України "Про вищу освіту" право на дострокове розірвання контракту з керівником закладу вищої освіти з підстав, визначених законодавством про працю, чи за порушення статуту закладу вищої освіти та умов контракту засновник закладу вищої освіти має лише за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування цього закладу вищої освіти. Однак при її звільненні такого звернення не було.
Крім того, будь-яких порушень умов контракту, про які зазначено в наказі про звільнення, вона не допускала, свої трудові обовʼязки виконувала чесно і сумлінно.
На підставі вказаного ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним і скасувати наказ Міністерства охорони здоровʼя України від 30 березня 2018 року № 14-о "Про звільнення ОСОБА_1."; поновити її на посаді ректора Національного медичного університету імені О. О. Богомольця з 17 квітня 2018 року; стягнути з Національного медичного університету імені О. О. Богомольця середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 квітня 2018 року по день ухвалення судом рішення. Також вказувала, що внаслідок незаконного звільнення їй завдано моральну шкоду, на відшкодування якої просила стягнути з Міністерства охорони здоровʼя України 10 000,00 грн.
У квітні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони Міністерству охорони здоровʼя України оголошувати конкурс на заміщення посади ректора Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.
Заява мотивована тим, що існує реальна загроза того, що Міністерство охорони здоровʼя України у звʼязку із достроковим розірванням контракту із ОСОБА_1 як ректором Національного медичного університету імені О. О. Богомольця оголосить конкурс на заміщення посади ректора університету. Проведення конкурсу може ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист прав та інтересів ОСОБА_1
У червні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони Міністерству охорони здоровʼя України вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення конкурсу на заміщення посади ректора Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, та проводити конкурс на заміщення посади ректора Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.
Заява мотивована тим, що незважаючи на встановлену ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року заборону на оголошення конкурсу, Міністерством охорони здоровʼя України було оголошено конкурс на заміщення посади ректора Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Ці дії відповідача можуть заподіяти шкоди правам та інтересам ОСОБА_1 У разі укладення Міністерством охорони здоровʼя України контракту з новим ректором Національного медичного університету імені О.О. Богомольцядля відновлення прав ОСОБА_1 необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.
Заборонено Міністерству охорони здоровʼя України оголошувати конкурс на заміщення посади ректора Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки предметом спору у цій справі є оскарження правомірності дострокового розірвання трудового договору і звільнення з посади ректора вищого навчального закладу, то невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Міністерству охорони здоровʼя України оголошувати конкурс на заміщення посади ректора Національного медичного університету імені О. О. Богомольця може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі, а також ефективний захист і поновлення оспорюваних прав, за захистом яких вона звернулася.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2018 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.
Заборонено Міністерству охорони здоровʼя України вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення конкурсу на заміщення посади ректора Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, і проводити конкурс на заміщення посади ректора Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки предметом спору у цій справі є оскарження правомірності дострокового розірвання трудового договору і звільнення з посади ректора вищого навчального закладу, то невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Міністерству охорони здоровʼя України вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення конкурсу на заміщення посади ректора Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, та проводити конкурс на заміщення посади ректора Національного медичного університету імені О. О. Богомольця може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі, а також ефективний захист і поновлення оспорюваних прав, за захистом яких вона звернулася.
Рішенням Печерського районного суд м. Києва від 20 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним і скасовано наказ Міністерства охорони здоровʼя України від 30 березня 2018 року № 14-о "Про звільнення ОСОБА_1.".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді ректора Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця з 17 квітня 2018 року.
Стягнуто з Міністерства охорони здоровʼя України на користь ОСОБА_1 1 000,00 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.
Стягнуто з Міністерства охорони здоровʼя України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 881,00 грн.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді ректора Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у статті 15 Закону України "Про вищу освіту" визначено, що засновник закладу вищої освіти або уповноважений ним орган за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти достроково розриває контракт із керівником закладу вищої освіти з підстав, визначених законодавством про працю, чи за порушення статуту закладу вищої освіти та умов контракту. Оскільки відповідачем не надано суду доказів звернення конференції трудового колективу Національного медичного університету імені О. О. Богомольця до Міністерства охорони здоровʼя України про дострокове розірвання контракту з керівником вищого навчального закладу, то позивача було звільнено з порушенням процедури, встановленої Законом України "Про вищу освіту".
Крім того, відповідач у порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України не надав належних і допустимих доказів на підтвердження порушення позивачем умов контракту, про які було зазначено в оскаржуваному наказі про її звільнення.
Оскільки позивача було звільнено із займаної посади з порушенням вимог трудового законодавства, а також законодавства України про вищу освіту, то вона згідно з частиною першою статті 235 КЗпП України підлягає поновленню на посаді ректора Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Крім того, відповідач зобовʼязаний відшкодувати позивачу моральну шкоду, завдану незаконним звільненням.
Підстав для задоволення вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу немає, оскільки Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, який відповідальний за нарахування позивачу заробітної плати, залучений до участі у справі як третя особа, а не як відповідач.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року апеляційні скарги Міністерства охорони здоровʼя України задоволено.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року скасовано і постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову від 17 квітня 2018 року відмовлено.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2018 року скасовано і постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову від 7 червня 2018 року відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звʼязку із застосуванням відповідних заходів. Міністерство охорони здоровʼя України є органом, який здійснює функції засновника Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Відповідно до Закону України "Про вищу освіту" оголошення і проведення конкурсу на заміщення посади керівника закладу вищої освіти належить до дискреційних повноважень засновника. При цьому положення частини третьої статті 42 вказаного Закону передбачають обовʼязок засновника оголосити і провести конкурс на заміщення посади керівника закладу вищої освіти протягом тижня з дня утворення вакансії у разі дострокового припинення повноважень керівника закладу вищої освіти.
Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Міністерству охорони здоровʼя України оголошувати конкурс на заміщення посади ректора Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення конкурсу, та проводити конкурс на заміщення посади ректора Національного медичного університету імені О. О.Богомольця є порушенням вимог Закону України "Про вищу освіту".
Крім того, КЗпП України передбачено, що працівник, якого було незаконно звільнено, має бути поновлений на роботі, а працівник, якого було прийнято на роботу на відповідну посаду, підлягає переведенню на іншу посаду, а якщо цього зробити неможливо, то такий працівник підлягає звільненню у порядку, визначеному трудовим законодавством.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року апеляційні скарги Міністерства охорони здоровʼя України і ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки позивача було звільнено з порушенням вимог трудового законодавства України та вимог Закону України "Про вищу освіту", що підтверджено належними і допустимими доказами, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про поновлення позивача на роботі на посаді ректора Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.
Також суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 1 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, оскільки такий висновок відповідає обставинам справи, вимогам закону та принципам розумності і справедливості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року скасувати і залишити в силі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року і від 13 червня 2018 року про забезпечення позову
У касаційній скарзі Міністерство охорони здоровʼя України, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Печерського районного суд м. Києва від 20 вересня 2018 року і постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
У касаційній скарзі Національний медичний університет імені О. О.Богомольця, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Печерського районного суд м. Києва від 20 вересня 2018 року і постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 08 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 17 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Міністерства охорони здоровʼя Україниі надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 11 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Національного медичного університету імені О. О. Богомольця і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 березня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоровʼя України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно скасував ухвали суду першої інстанції і відмовив у задоволенні заяв про забезпечення позову, оскільки на момент постановлення цих ухвал місцевим судом існувала реальна загроза того, що Міністерство охорони здоровʼя України у звʼязку з достроковим розірванням контракту з ОСОБА_1 як ректором Національного медичного університету імені О. О. Богомольця оголосить конкурс на заміщення вакантної посади в цьому вищому навчальному закладі та за наслідком конкурс укладе контракт з іншою особою. При цьому положення статті 42 Закону України "Про вищу освіту", на яку посилався апеляційний суд, не можуть скасовувати положення процесуального законодавства про застосування заходів забезпечення позову, оскільки дія цих заходів має тимчасовий характер і в цьому випадку є виправданою.
Касаційна скарга представника Міністерства охорони здоровʼя України мотивована тим, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, безпідставно керувався положеннями статті 15 Закону України "Про вищу освіту", якою передбачено, що засновник закладу вищої освіти або уповноважений ним орган достроково розриває контракт із керівником закладу вищої освіти за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти. У той час, як статтею 42 Закону України "Про вищу освіту" встановлено, що керівник закладу вищої освіти може бути звільнений з посади засновником, тобто без подання вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти.
Крім того, судами попередніх інстанцій не повно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, недотримання позивачем вимог пунктів 2.1.8, 3.12, 3.15, 3.31, що стало підставою для її звільнення відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України за невиконання умов контракту. Вказані обставини підтверджені відповідачем належними і допустимими доказами.
Касаційна скарга Національного медичного університету імені О. О. Богомольця мотивована тим, що судом першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, не враховані спеціальні норми Закону України "Про вищу освіту" щодо порядку звільнення керівника вищого навчального закладу, зокрема положення статті 42 цього Закону, якою передбачена можливість звільнення засновником або уповноваженим ним органом керівника вищого навчального закладу як за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування, так і без такого подання. При цьому, рішення про відкликання керівника конференцією трудового колективу вищого навчального закладу є самостійною підставою для звільнення керівника.
Крім того, суди у порушення вимог статей 89, 265 ЦПК України не надали оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2019 року представник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця - ОСОБА_6 подала відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду немає, оскільки суд обґрунтовано вважав, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Міністерству охорони здоровʼя України оголошувати конкурс на заміщення посади ректора Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення конкурсу, та проводити конкурс на заміщення посади ректора Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, є порушенням вимог Закону України "Про вищу освіту". Крім того, у випадку задоволення позову ОСОБА_1 їй не доведеться вчиняти додаткових зусиль для поновлення її прав та інтересів.
У лютому, березні 2019 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано відзиви на касаційні скарги Національного медичного університету імені О. О. Богомольця і Міністерства охорони здоровʼя України, в яких зазначено, що доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи і часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом Міністерства охорони здоровʼя України від 16 червня 2014 року № 99-о ОСОБА_1 призначено на посаду ректора Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.
16 червня 2014 року між ОСОБА_1 і Міністерством охорони здоровʼя України укладено контракт, за умовами якого керівник здійснює керівництво закладом на підставі повноважень, викладених у контракті, відповідно до законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства охорони здоровʼя України, статуту закладу та цього контракту. Цей контракт діє з 16 червня 2014 року до 16 червня 2021 року.
Наказом Міністерства охорони здоровʼя України від 30 березня 2018 року № 14-о ОСОБА_1 звільнено з посади ректора Національного медичного університету імені О. О.Богомольця на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України за невиконання умов контракту (підпунктів 2.1.8, 2.1.13 пункту 2.1, пунктів 3.12, 3.15, 3.17, 3.22, 3.31, 3.35, 3.37).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, Міністерства охорони здоровʼя України та Національного медичного університету імені О. О. Богомольця підлягають залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Щодо доводів касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2