1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



16 квітня 2019 року

Київ

справа №805/741/16-а

адміністративне провадження №К/9901/32797/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ДПІ)

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.06.2016 (головуючий суддя: Троянова О.В.)

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 (головуючий суддя: Ястребова Л.В., судді: Компанієць І.Д., Сухарьок М.Г.)

у справі № 805/741/16-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень,



ВСТАНОВИВ:



Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ДПІ, відповідач), в якому просила з урахуванням уточнення позовних вимог скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 29.09.2015: № 0000161521/3371 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на 47774,10 грн., № 0000171521/3372 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на 510 грн., № 0000151521/3370 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на 27188,65 грн.



Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.06.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016, позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 29.09.2015 № 0000151521/3370, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.



У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм: пункту 14.1.106 пункту 14.1 ст. 14, пункту 82.3 ст. 82, ст.. 83, пункту 85.2 ст. 85, пункту 221.3 ст. 221 Податкового кодексу України (ПК), ст. 2 та 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР). Доводи касаційної скарги зводяться до того, що відповідачем було правомірно застосовані штрафні санкції згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями, з огляду на встановлені в акті перевірки факти порушень.



Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на касаційну скаргу.



У відповідності до норм частини 1 ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги. Отже судові рішення у частині відмови у задоволенні позову не підлягають касаційному перегляду.



Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.



Фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 27188,65 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 29.09.2015 № 0000151521/3370, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 11.09.2015 № 45/05-15-21-3224102121. Згідно з цими висновками позивачем порушені норми ст.11-1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (Закон № 485/95-ВР) та постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв", а саме: роздрібна торгівля тютюновими виробами за ціною, вищою від встановленої максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби; а також роздрібна торгівля алкогольними напоями за ціною, нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої.


................
Перейти до повного тексту